Новину про об’єднання низки медичних закладів області, закриття обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, реорганізацію позашкільних навчальних закладів обговорюють на Закарпатті весь останній тиждень. Учора, 28 жовтня, проти цих рішень під стінами будівлі ОДА та обласної ради медики та освітяни провели мітинг. До близько двохсот людей не вийшли ані очільник ОДА, ані керівник обласної ради, розійшлися присутні лише після того, як частина обласних депутатів проголосувала за те, аби зняти проєкти цих рішень із розгляду на сесії. От тільки сесія ця, кажуть тепер в облраді, є незаконною, бо голова ради переніс її на інший день. Оскільки про пропоновані зміни в медичній сфері говорилося вже багато, «Про Захід» вирішив розібратися докладніше з іншим питанням – ймовірним закриттям обласної бібліотеки для дітей та юнацтва.
Ця бібліотека працює в Ужгороді ще з 1946 року, у приміщенні, котре ще за чехословацьких часів зводили саме для потреб такого закладу – в будівлі пасажу між площею Театральною та вулицею Волошина. Саме це приміщення у центрі міста, як багато хто думає, і є основною причиною затіяної обласною радою реорганізації. Хоча, звісно, офіційні пояснення є іншими. Так, ще 21 жовтня на своїй сторінці у соцмережі «Facebook» голова обласної ради Олексій Петров написав, що приміщення бібліотеки ніхто продавати не збирається, а обласну бібліотеку для дітей та юнацтва, мовляв, не закриють, а приєднають до обласної бібліотеки ім. Потушняка.
«Потреба приєднання бібліотеки – не чиясь забаганка, а рішення групи депутатів, яка з серпня аналізувала ефективність роботи закладів культури, у тому числі й даного закладу, та дійшла висновків про те, що заклад відвідує у середньому 6 читачів на тиждень, а у холодну пору – ще менше; бібліотеку, попри те, що вона обласна, не відвідують учні з усіх куточків області, а лише з Ужгорода та рідко з Ужгородського району; утримання цього закладу (близько 6 млн. грн. у рік) зі штатом із 30 працівників для обслуговування кількох читачів – не ефективне використання коштів платників податків області», – йдеться у дописі Олексія Петрова.
Яка група депутатів проводила моніторинг і яким чином це робила – невідомо. Як розповіла «Про Заходу» заступниця директора обласної бібліотеки для дітей та юнацтва Оксана Горкій, до закладу не приходили з такою метою депутати, не цікавилися кількістю зареєстрованих читачів, не відвідували масові заходи, які там проходять, тож звідки взялася цифра щодо шести читачів на тиждень – загадка для них.
«Ми не знаємо справжньої причини цього рішення, проєкт був викладений на сайт обласної ради два тижні тому без офіційних звернень до нас, без будь-яких пояснень, за що наш заклад хочуть закрити і що з нами буде далі, – каже Оксана Горкій. – Як можна було приймати такі рішення без нашого відома? Як можна було без нашої участі вивчити ефективність роботи закладу? Якби цей моніторинг провели прозоро, якби з нами порадилися, як краще провести реорганізацію, якби нам аргументовано пояснили, чому це необхідно і що із закладом буде далі, можливо, ми би прислухалися і не вийшли на мітинг. Але нічого цього зроблено не було, ми лише з подивом довідалися, що був якийсь моніторинг і ми не показали ефективної роботи. У 2002 році наша бібліотека вже пройшла одну реорганізацію. Тоді злили в одну структуру бібліотеку для дітей та бібліотеку для юнацтва. Тепер чиновникам заважає і вона».
Працівники обласної бібліотеки для дітей та юнацтва кажуть: якщо це рішення таки приймуть, Закарпаття буде єдиною областю, яка не матиме своєї бібліотеки для дітей та юнацтва. Навіть у прифронтових областях ці структури вдалося відновити, а у нас, мовляв, хочуть ліквідувати. Стоячи на мітингу і чекаючи результатів сесії, цікавимося: а що ж буде, якщо все-таки рішення приймуть? Заступниця директора бібліотеки Оксана Горкій каже, що насправді рішення депутатів не є невідворотним, бо останнє слово – не за ними, а за Міністерством культури та інформаційної політики України, до базової мережі якої входить і Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. Без погодження Міністерства обласна рада не може ліквідувати книгозбірню, а наскільки пані Оксана знає, такого погодження обласна рада не має.
«Якщо це свавілля пройде, то ми не відступимо, будемо далі піднімати питання, звертатися до депутатів та Міністерства культури за підтримкою. Ми проводимо велику роботу насправді, тримаємо зв’язок з районними бібліотеками, беремо участь у всіх всеукраїнських тематичних заходах, науково-практичних конференціях, проводимо всі конкурси, ініційовані Національною бібліотекою України для дітей. Є такі речі, які мають продовжитися, бо якщо ця робота зараз зупиниться, нікому буде працювати з дітьми», – розповідає бібліотекарка.
Вона категорично спростовує твердження голови обласної ради про те, що бібліотека не користується популярністю, каже, що наразі заклад має близько 15 тисяч користувачів різного віку, а фонд її нараховує більше 150 тисяч книжок і постійно поповнюється.
Після цього невеличкого інтерв’ю Оксана Горкій разом із іншими делегованими від учасників мітингу пішла на засідання обласної ради, де депутати зняли питання реорганізації бібліотеки разом із іншими скандальними питаннями з порядку денного (а заразом і висловили недовіру голові облради Олексію Петрову). Оскільки засідання не було офіційно скликане і розпочате головою, як цього вимагає закон, одразу після сесії почали ширитися чутки, що жодне з прийнятих депутатами рішень не буде визнане чинним. Тобто перемога, якій так раділи сьогодні бібліотекарі, є передчасною і їм, можливо, ще доведеться поборотися за свій заклад. Як це відбуватиметься і чим закінчиться, «Про Захід» обов’язково розкаже своїм читачам.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід». Фото – Наталії СВІТЛИНЕЦЬ
