Останні новини Політика Регіональні Новини Тема тижня

Неочікувана політтехнологічна коаліція, або хто хоче здатись хитрішим, ніж є насправді?

На цьому тижні завершився прийом документів від партій та кандидатів, які бажають взяти участь у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. В Закарпатті, краї схем і кумівства, цей процес пройшов надзвичайно цікаво. Давайте спробуємо простежити хід формування списків і висунення кандидатів з фокусом на обласному центрі.

Команда “ЗЕ”

“Слуги народу” весь період політичного “сватання” і до останніх днів реєстрації тримали інтригу – хто ж піде від них в мери закарпатських міст і якими ж будуть списки. За цей час які тільки чутки не ширились, кому тільки не приписували “прохідні” місця. Під час пафосного шоу на пл. Народній в Ужгороді 5 вересня, на сцені, поряд із призначеним Зеленським генерал-губернатором СБУ Олексієм Петровим та закарпатськими нардепами (Лабою, Кривошеєвим), з’явились обличчя відомих закарпатців: соціолога-туризмознавця Федора Шандора, відомої тур-блогерки Наталки Штефуци, кондитера Валентина Штефаньо, ресторатора Арсена Мелкумяна, стратега Олега Лукші, ротарійця-банкіра Миколи Бережанського. Словом, концентрація впізнаваних “селебріті” була надвисока. Це викликало відчуття, що має місце лише картинка, а за кулісами точиться серйозна боротьба і торги за кандидатури і місця в списках, що в той же день підтвердив і Віктор Щадей, який до останнього намагався приховати те, що його висуватиме команда Зеленського. Якщо генерал Петров в цей день чітко артикулював, що “сьогодні вони представляють кандидатів”, то Щадей заявив протилежне, сказавши, що “на площі Народній перед облдержадміністрацією відбувся формальний старт виборчих перегонів”, чим підтвердив наявність внутрішніх протиріч у команді.

І це не дивно, адже більшість людей із так званої команди Щадея – це відверті “порохоботи”, які під час президентської кампанії у 2019 були на боці демократичних проукраїнських сил і критикували актора Зеленського та його президентські амбіції. А тепер Куцову, Волосянському, Шандору, Чучці та іншим “патріотам” потрібно було стати на бік тих, кого вони ще вчора “закидували яйцями”. Однак, політична доцільність і жага влади перемогли принципи, і патріоти Щадея погодились увійти у списки “Слуги Народа” і перефарбуватись у зелені кольори.

120199650_116875123497884_7311081147771015517_o

Однак, боротьба за місця у списках ЗЕкоманди тривала, мережа ОПОРА повідомляла, що перша спроба затвердити список була невдалою і партійна конференція в суботу, 19 вересня, була зірвана через скандал і незадоволення групи Щадея. Конференцію перервали, і генерал Петров був викликаний до Києва для узгодження позицій. А вже у вівторок, 22-го вересня, на таємній конференції, на яку не змогли потрапити представники громадянської мережі ОПОРА, не те що журналісти, списки до Ужгородської міської ради таки затвердили, щоправда, там немає жодного члена партії “Слуга народа”! Однак є член політради іншої партії – “Голос”. Це батько журналіста Віталіка Глаголи Ярослав Глагола.

“Голос”

116326708_10223260336561834_4507839276925489459_o

Тут взагалі дивна дивина. Закарпатський обласний актив партії “Голос” на минулих виборах складався із досить пасіонарних особистостей, переважно активістів – учасників Революції Гідності. Але після самовідставки Вакарчука, зміни відбулися по всій структурі, зокрема і в місцевих осередках. Такі фігури, як Юрій Світлик, Павло Гомонай, Михайло Савчин та інші залишились за бортом партійної організації. Натомість очільниця партії Кіра Рудик, заїхавши в «Децу», представила нового фаворита – відомого поета-сатирика і ресторатора Павла Чучку.

Останній донедавна був членом партії “Батьківщина” (про метаморфози цієї політсили ми згадаємо трохи згодом), а у цьогорічній місцевій кампанії відверто і прямо агітує за Щадея (який теж був членом “Батьківщини” протягом, щонайменше, останніх 10-ти років). Ця “технологія” чітко підкреслює спільність намірів досить маргінальної групи Шандор-Чучка-Щадей привести останнього до влади в Ужгороді і врятувати падіння рейтингу Віктора Щадея через його вимушене висування від “ЗЕ”.

ГолосРеєстр

До речі, цікаво згадати, як відбувався з’їзд обласного осередку “Голосу”. Є чутки, що про прискорення реєстрації структурних змін Закарпатського осередку партії перед обласним управлінням юстиції клопотав один із ужгородських нардепів від ЗЕкоманди, а стосувались ці зміни саме введення до політради партії Ярослава Глаголи (син якого, В. Глагола, є кумом кандидата від партії “Голос” на пост міського голови Києва – Сергія Притули).

ГолосЗ'їзд

Так от, на з’їзді закарпатського осередку партії “Голос”, за даними громадянської мережі “ОПОРА”, були присутні всього троє! осіб і вони висунули кандидатом на міського голову Ужгорода технічного кандидата для Щадея – Павла Чучку. Цікаво, чи всі члени партії “Голос” погоджували “оренду” закарпатського обласного осередку новоспеченими ужгородськими “слугами”? І як вони пояснили цей розклад людям, які ще вчора були основними дійовими особами партії “Голос” в Закарпатті.

“Батьківщина”

photo_2020-09-26_17-54-29

Тут все досить чітко і конструктивно, але нечисто. Після передачі в оренду обласного осередку партії одіозному екснардепу Михайлу Ланю (на прізвисько “Блюк”), через посередництво діючого нардепа Івана Крулька (про це повідомляв Віталій Глагола у своєму телеграм-каналі) у більшості списків до місцевих рад на Закарпатті з’явилось багато одіозних членів партії “Відродження”.

photo_2020-09-26_17-54-27

Чітким підтвердженням цьому є висунення від “Батьківщини” першим номером до Ужгородської міської ради Андрія Андріїва, брата діючого міського голови Ужгорода – Богдана Андріїва. Туди ж увійшли окремі фігури із дружніх родині Андріїва партнерів: Анатолій Ковальський, Шевчук Григорій (екс “Європейська партія України”), Володимир Химинець (екс “Наш край”) та інші.

“Рідне Закарпаття”

1561473405_bezymyannyy

Тут точилося багато чуток. На ключові місця у списку до Ужгородської міської ради своїх людей намагався проштовхнути Володимир Чубірко, який мав висуватися “Рідним Закарпаттям” в мери Ужгорода (в той же час він йде у списку цієї ж партії до обласної ради). Але на з’їзді його не висунули, список переформатували в останній день, а остаточне рішення погоджував нардеп Горват.       

Основною “сенсацією” стало висування першим номером до міської ради Ужгорода журналіста Віталіка Глаголи. Сам Віталік, в численних дискусія у соціальних мережах і у власному телеграм-каналі вперто заперечував будь-які закиди, щодо переговорів про свою участь у виборах. Однак, від привабливої пропозиції втриматись таки не зміг і 24 вересня повідомив, що йде до міськради разом із чудовими представниками нової закарпатської партії. Щоправда, за словами самого Віталіка, він буде викривати схеми і оборудки своїх же.

006

Про певну позиційну коаліцію і кулуарні домовленості перерахованих вище політичних сил та їх бенефіціарів щодо координації кампанії в Ужгороді останні кілька тижнів, свідчить нав’язливе тиражування і обговорення “рейтингів” компанії ”SmartPoll”, які оприлюднив кандидат-соціолог Федір Шандор. До цього залучена ціла бото-ферма, створена Куцовим-Волосянським в мережі Фейсбук та сторінки на кшталт “УжСіті”, “УжгородБезАндріїва”, “НеВсіКандидатиКотики”. А для того, щоб результати “соціологічного дослідження” виглядали більш солідно і правдиво, до обговорення передвиборчих тенденцій були залучені представники Комітету виборців України в Закарпатській області: Дмитро Тужанський, політолог Михайло Шелемба, професор Ігор Тодоров (останній вже теж кандидат від “ЄС” до облради). Сама презентація відбулась в приміщенні “Ужгородського Прес-Клубу”, який очолює Ірина Бреза. Тут вже апелювати варто до добросовісності згаданих персон, адже інформація, яка іде від них, людьми сприймається як достовірна. Шкода, що вони дозволяють використовувати свої імена у подібних маніпуляціях, хоча й, певною мірою, зрозуміло, адже цих людей пов’язують давні дружні стосунки і спільні проєкти.
      Таке позиціонування “результатів опитування” теж є зрозумілим, адже на сайті компанії “SmartPoll” ви не знайдете ні вихідних даних про саму юридичну особу, ні про методологію і вибірку презентованих ними досліджень. Та навіть адреси офісу немає, є лише номер телефона і ціна подібних псевдорейтингів.

Аналізуючи всі ці процеси, чітко простежуються дві сценарні лінії. По-перше, свідомістю громади Ужгорода намагаються маніпулювати, і нам нав’язують певну картину розстановки політичних сил, яка, за задумом авторів, є єдиною достовірною і обґрунтованою. Таким чином, виборців ведуть як стадо до певного нав’язаного рішення про безальтернативність. По-друге, складається враження, що за цією технологією приховано бажання залишити все як є, адже слуги майже в жодному регіоні України не вступають в реальну боротьбу, а намагаються розіграти багатоходовки з місцевими бізнесовими “елітами”.
Відтак напрошується висновок, що недавно призначені в область “зелені” керівники вирішили “не побороти, а очолити”, використавши для цього амбіції окремих безпринципних особистостей, контрабандистів, дрібних активістів і псевдопатріотів-пройдисвітів за таким характерним для спецслужб сценарієм.

Тож, чи зможуть політичні гегемони і місцевий кримінальний капітал довести свій план по узурпації влади в Закарпатті і в Ужгороді зокрема, залежить від нашого з вами вміння мислити критично та аналізувати.

Далі буде.

Костянтин Зайда

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − 13 =