В Ужгороді помер Ярослав Раточка, завідувач відділення інтервенційної кардіології КНП Закарпатського обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії Закарпатської обларади, головний обласний експерт з інтервенційної кардіології. Про це повідомив Роман Соскида, директор КНП “Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії” ЗОР, на своїй сторінці у ФБ:
“Шановні друзі, дорогі колеги, співробітники Закарпатського Кардіоцентру. Замість вітання з Різдвом Христовим, змушений сповістити сумну звістку. Буквально годину тому пішов до Господа Нашого, несподівано і нежданно не стало лікаря нашого Центру – Раточки Ярослава Гавриловича.
Помер лікар від Бога, завідувач відділення інтервенційної кардіології, головний обласний експерт з інтервенційної кардіології, який спасав людей від інфаркту, хороша людина, високий професіонал знаний в області і за межами, глибоко віруюча людина. Від всього колективу та адміністрації Кардіоцентру, висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Хай Господь прийме душу його в Царство Своє. Вічна Йому Пам‘ять”. – написано у пості.
Максим Соколов, доктор медичних наук, інтервенційний кардіолог, професор кафедри кардіології НМАПО, член правління «Асоціації інтервенційних кардіологів України», представник України в міжнародній громадській ініціативі «Stent for Life», прокоментував раптову смерть Ярослава Раточки:
Друзі мої, раптово помер і пішов у вічність Ярослав Раточка. Цілісна особистість, один із засновників інтервенційної кардіології України, прекрасна людина і чудовий лікар, який створив сучасну систему надання допомоги при інфаркті міокарда в своїй клініці і у всьому Закарпатті.
Цієї роботи могло б вистачити на кілька людських життів, а помістилося тільки в 45 років життя чесного і принципового людини, втрату якого неможливо заповнити.
Ярослав, нехай земля тобі буде пухом …
А ось прощальні слова лікара-кардіолога Тараса Чендея, близького друга померлого:
Умиротворений спокій сьогоднішнього святкового дня був сполоханий страшною звісткою – раптово не стало Ярослава Раточки. Бракує слів, щоб виразити свій біль і розпач, щоб розрадити вмить осиротілих дружину і доньок.
Для мене Слава був насамперед другом – розумним, зрівноваженим, харизматичним, принциповим, спокійним і мудрим. Знаю, що для багатьох він був вчителем, наставником і опікуном.
Щиро вболівав за справу, вмів гуртувати довкола себе людей, був зразковим главою сім’ї і ревним християнином. Один із найкращих спеціалістів країни у сфері інтервенційноі кардіології, піонер у цій галузі на Закарпатті – Слава врятував без перебільшення тисячі життів і доль, але його доля виявилася жорстокою і невблаганною…
Вірю, що зерна добрих справ, які він так щедро і невтомно сіяв, родитимуть рясно і пам‘ять Його буде з роду в рід.
Щиро співчуваю Ірині, Валерії та Вікторії, батькам і близьким покійного. Спочивай з миром, дорогий друже! Пам‘ятатимемо завжди!
