Регіональні Новини Тема тижня

Музей історії УжНУ – з кожного факультету по перлинці (Фото)

Музеї навчальних закладів – розповсюджена і гарна практика, яка дозволяє зберегти пам’ять про важливі віхи в їхній історії. Не виключенням є і УжНУ, який, окрім зоологічного та археологічного, може похвалитися ще й власним музеєм історії університету. У ньому зібрані тисячі цікавих експонатів, які змальовують життя університету в різні роки його діяльності. Розташований Музей історії УжНУ в будівлі ректорату, а керує ним історик Ігор Зомбор.

Показуючи «Про Заходу» приміщення, в якому зібрана уся багаторічна історія Ужгородського університету, Ігор Тіборович розповідає, що цей музей – не перший, бо ще на початку 1970-х його викладачі Едуард Балагурі та Арпад Цапович займалися збором експонатів і пошуком приміщення для заснування музею історії Ужгородського університету.

«На те, щоб відкрити перший музей, пішло рівно десять років, – веде далі Ігор Зомбор. – Спершу для нього мали виділити приміщення у кінотеатрі «Комсомолець», потім вже чекали, коли буде готовий новий корпус університету на «БАМ»-і. Саме там, на другому поверсі, у 1984 році таки відкрили музей, першим директором якого був Василь Драгун. Як тоді виглядала експозиція, сказати не можу, я її не застав. Чув, що там були гарні макети університетського містечка з будівлями, зведення яких так і не було втілене. Але в цілому це був класичний радянський музей, чільне місце в якому займала пропаганда, лозунги, грамоти, міжнародна дружба тощо».

Музей у такому вигляді діяв у головному корпусі на так званому «БАМ»-і недовго – до початку 1990-х років. Тоді його закрили, а експонати склали у службовому приміщенні, де їх і знайшов через багато років Ігор Зомбор. Збереглася, щоправда, лише частина колекції, наприклад, не було уже згадуваних макетів університетського містечка, які, ймовірно, просто зіпсувалися. Нині директор музею згадує, що у 2013 році, коли ректорат переїхав до будівлі економічного факультету, у керівництва університету виникла ідея облаштувати у просторих приміщення колишньої факультетської бібліотеки кілька музеїв: археологічний, історії УжНУ та Музей стародруків. Задум був втілений лише з двома першими, а унікальні стародруки, через складність підтримувати оптимальну температуру і вологість для їхнього зберігання, так і залишилися у відділі стародруків бібліотеки УжНУ у стінах єпископської резиденції.

Аби експозиція Музею історії УжНУ вийшла повною і цікавою, Ігор Зомбор ретельно перебрав знайдену колекцію старого музею і почав розшукувати родини перших викладачів і студентів університету, аби знайти цікаві фотографії і речі. З кожного факультету музею передавали експонати, які роками у них зберігалися. Так до колекції музею потрапили речі, які служили викладачам і студентам іще з кінця 1940-х років. Цікаво, що колекція поповнюється досі, іноді на факультетах ще знаходять старі речі, які, між тим, є для музею історичною цінністю. Звісно, далеко не всі зібрані експонати можна побачити на стелажах музею, розміри приміщення не дозволяють їх усіх викласти, однак головне – що їх вдалося зберегти.

Загалом від ідеї виникнення оновленого Музею історії УжНУ до його відкриття минуло трохи більше року, і в квітні 2014-го експозицію відкрили. З того часу музей відвідала велика кількість студентів, учнів місцевих шкіл, гостей університету. А подивитися там справді є на що. Екскурсію експозицією зазвичай починають зі стенду, в якому виставлені копії наказів про створення університету, перші залікові книжки студентів. Там же можна побачити великий альбом 1970-х років, в якому зібрані тогочасні фотографії, що зображують життя університету. На тих фото студенти на головній площі (тоді – Леніна) перед пам’ятником з великим символічним ключем приймають присягу студента, навчаються, відпочивають на легендарній «Скалці», займаються спортом, зустрічають гостей із інших навчальних закладів, при цьому студенти-хлопці виглядають значно старшими за нинішнє покоління, як пояснив Ігор Зомбор, через те, що часто вони закінчували навчання вже після проходження служби в армії.

Дуже цікавим є стенд із фотографіями, які зображують будівництво нових корпусів університету, гуртожитків. Масштабні роботи зі зведення студмістечка розпочали у 1974 році, а оскільки активну участь у будівельних роботах приймали викладачі і студенти, будівництво за аналогією з Байкало-Амурською магістраллю, яку активно зводили в той же період, почали називати «БАМ»-ом. 

Далі йдуть цікавинки з різних факультетів. Так, з біологічного факультету до музею потрапили старовинні таблиці, біологічні зразки і мікроскоп, які першим студентам університету передали ще з кабінетів Ужгородської гімназії. Старовинні нівеліри та інші прилади потрапили сюди з інженерно-технічного факультету. Фізики подарували вирощені у стінах факультету кристали та зібраний у 1978 році викладачами магніторозрядний діодний насос, з допомогою якого, за словами багаторічних працівників, було проведено безліч дослідів, на основі яких захистили чимало важливих кандидатських і докторських дисертацій. Можна тут побачити і особисті речі відомих викладачів, наприклад, молоточок відомого лікаря Дмитра Снігурського чи корковий капелюх, в якому проводив археологічні розкопки знаний історик В’ячеслав Котигорошко.  

Цікавим є куточок, присвячений побуту в університетському гуртожитку радянських років. А тогочасні студенти неодмінно зупиняться в ностальгії біля стенду з фотографіями з легендарної «Скалки». Цей спортивно-оздоровчий табір біля села Ворочево відкрили у 1964 році, з тих пір там багато років поспіль проживали, відпочивали, займалися спортом, ходили в походи тисячі студентів Ужгородського університету. Про те, як це було, розкажуть десятки зібраних в музеї фотографій.

Окремий стенд присвячений багаторічній діяльності іншої легенди університету – хорової капели «Боян». Вона була заснована у тому ж 1964 році, з тих пір зібравши таку кількість нагород, публікацій, фотографій та пам’ятних речей, що з них цілком можна створити окремий міні-музей. Трохи далі можна побачити ще одну цікаву колекцію – подарунки гостей університету та міжнародних делегацій різних років. Чого там тільки немає: і медалі, і тарілки, і книжки з університетів зі всього світу. Є навіть музичний інструмент, подарований колись гостями з Алмати. Пишається УжНУ і спортивними досягненнями своїх студентів, тож на окремому стенді зібрали нагороди студентських команд з американського футболу, баскетболу, футболу регбі, стритболу тощо. Ну і не обійшлося без стенду з нагородами різноманітних наукових конкурсів – у цій сфері наші викладачі та студенти теж мають чим похвалитися.

Загалом в експозиційній залі цього невеличкого, але насиченого музею максимально повно спробували представити різні віхи історії виникнення, розвитку та сучасного становлення УжНУ. Це справжнє місце збереження пам’яті, яке опікується минулим та сьогоденням університету. І його варто відвідати усім, хто тут навчався, чи навчається зараз. 

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 1 = 7