Кава із деканом/кава зі студентом: топ-5 причин, чому варто вступати на факультет історії та міжнародних відносин

Опубліковано:

Сьогодні – вівторок, а тому наша традиційна кава!) Ми спілкуємося з представниками факультету історії та міжнародних відносин – потужного освітнього та наукового підрозділу університету.   

Отож, чому варто поступати на факультет – розповідають декан факультету Іван Вовканич та студентка Галина Гичка.

Галина Гичка, студентка 3 курсу спеціальності “Історія та археологія” (спеціалізація “Центрально- європейські студії”):

Я вступала на факультет історії та міжнародних відносин, вже маючи за спиною досвід студентського життя. І щиро радію, що обрала саме цей факультет. Чому? Відповіді далі.

1. Вважаю історію царицею наук. Бо без неї ніяка інша дисципліна точно не обійдеться. До прикладу, і фізики, і медики, і юристи вчать історію своєї дисципліни).

Девіз істориків «Historia est Magistra Vita» – «Історія – вчителька життя». Бо коли починаємо краще розуміти минуле, то знаходимо закономірності, які зроблять наше майбутнє кращим.

2. Ми не тільки поглиблено вивчаємо всесвітню історію та історію України, але й інші дисципліни які допомагають фахово розібрати вужчі питання. Наприклад, етнологія та етнографія, архівознавство та музеєзнавство. До кожної спеціалізації є свої спецкурси. Наприклад, американісти вивчають іспанську, а ми, на спеціальності «Центральноєвропейські студії» чеську, разом з лекторкою з Карлового університету Петрою Зламаною. А студенти спеціальності «Архелогія» мають і музей архелогічний, і лабораторія під боком.

3. Один з найцікавіших моментів навчання – це практика. Після кожного курсу маємо інший вид практики. Після першого – археологічна. Це 3 тижні у наметах та руїнах стародавніх замків чи городищ. Польова кухня, вечірнє вогнище і, звичайно, дні з лопатою в руках. Знахідки найрізноманітніші – від шматків кераміки до людських скелетів. І, так, золото теж знаходили) А останні три роки, ми ще мали нагоду проводити археологічні розкопки у сусідній Словаччині. При цьому, об’їздивши ледь не пів-Європи.

 Потім другокурсники проходять етнографічну практику. Після успішного її проходження можна стати етноГрафом чи етноГрафинею. Це теж три тижні «у полі». Коли з товстезним записником у руках та колегою-одногрупником ходите від хати до хати у маленькому селі на Закарпатті у пошуках цікавого респондента та, звичайно, історій. Мені цей вид практики особливо сподобався, бо з уст стареньких дідусів та бабусь історія просто-таки оживає. Щоправда, залиш літа ти повністю присвячуєш розшифруванню десятків розмов (аудіо потрібно транскрибувати), але запалу від цього не стає менше.

 На третьому та четвертому курсах проходять архівознавчу та педагогічну практики відповідно. Я їх ще не проходила, але старшокурсники теж у захваті.

 4. У нас завжди весело та цікаво. В першу чергу, завдяки енергійним викладачам. Хто не знає нашу «мамку» факультету Надію Павлівну Керецман? А найкращого археолога Закарпаття Ігоря Прохненка? А одного з організаторів фестивалю «Срібний Татош» Юрія Славіка?

Наші викладачі видають монографії, пишуть підручники, судять на олімпіадах. І при цьому завжди залишаються мудрими та терплячими наставниками.

 5. І найголовніше – своя студентська тусовка, яку влаштовують студрада, СНТ «Кліо» та кожен, хто бажає. Традиційна «Міс факультету» і атмосферний «День Геродота». Так, ми щороку обираємо свого Геродота серед викладачів. Студентське наукове товариство «Кліо» влаштовує наукові семінари та розвиває науку серед молоді. А ще тусуємося на фестивалях «Срібний Татош» та «Днях Другетів»

А ще у нас багато екскурсій – по Закарпаттю, Україні та за кордон. Це той факультет, де з охотою та цікавістю можна поїхати і на Невицький замок, і на Дунай в Будапешті.

Іван Вовканич, декан факультету:

Факультет створений шляхом об’єднання історичного факультету, що був одним з перших структурних підрозділів Ужгородського університету, заснованих у 1945 році,  із сучасним і престижним факультетом міжнародної політики менеджменту та бізнесу.

У нас ви зможете обрати широкий спектр спеціальностей, які допоможуть Вам реалізуватися у житті в майбутньому, а саме – історія та археологія, середня освіта (історія), культурологія, міжнародні відносини, менеджмент та маркетинг. Познайомимося з ними:

 1. «Історія та археологія» – це широкі можливості подорожей: відвідання провідних музеїв та пам’яток культури, участь у археологічних експедиціях у різних куточках Європи. Результати наукових пошуків можуть бути опубліковані в кращих фахових та науково-популярних виданнях, що дасть бонуси для отримання грантів на наукові стажування з перспективою на працевлаштування в кращих університетів та наукових установах світу. Польова археологічна практика на визначних пам’ятках краю, та можливість її проходження за кордоном. Практика дає змогу доторкнутись до предметів старовини, власноруч здійснити видатні археологічні відкриття які увійдуть до скарбниці світової культурної спадщини. Випускники за спеціалізацією мають можливість працювати у сфері науки, освіти, збереження культурної спадщини, оцінювання предметів давнини, туризму та у держустановах. Висококваліфіковані педагоги, що володіють багатим практичним досвідом допоможуть пов’язати теоретичні знання набуті під час аудиторних занять з безпосередньою роботою з артефактами, зокрема в Археологічному музеї УжНУ.

2. На факультеті можна навчатися на спеціальності «Середня освіта (історія)» та здобути фах вчителя історії. Стародавні римляни не дарма казали, що historia est magistra vitae (історія – вчителька життя). Вчитель історії – це професія, що з давніх давен вважається однією з найшанованіших. Її представники покликані не лише дати освіту людині, а й зберегти в ній найкращі якості, які виробило людство протягом своєї історії, щоб передати їх нинішнім і майбутнім поколінням. Бути вчителем історії в ХХІ столітті означає формувати світогляд молодого покоління, оптимістичне бачення майбутнього та толерантне співжиття у сучасному полікультурному суспільстві.

3. «Культурологія» – світ що оточує людину і всі речі навколо неї є продуктами культури – матеріальної, зображальної, текстової. Культурологія учить культурній компетентності, тобто розуміння цього світу. Протягом навчання студенти  засвоюють і вдосконалюють цінні навички, які можуть бути застосовані у різних кар’єрних сферах, зокрема – розуміння сучасних культурних тенденцій; критичне і креативне мислення; аналітичне мислення, вміння інтерпретувати інформацію; навички вирішення проблем в різних контектах; розуміння процесів розвитку сучасного суспільства і окремих груп інтересів; логічне мислення і т.д.

Етнологія – це наука, яка розказує про етнокультурне різноманіття людства в минулому, аналізує його сучасний стан і робить прогнози на майбутнє. Наприклад, етнологи є основним експертами у сфері етнонаціональних чи етнорелігійних відносин. А ці відносини дуже дражлива тема, особливо за сучасних проявів расизму, екстремізму чи нетолерантності. В аналізі цієї сфери етнологія має великий прогностичний потенціал, який проявляється завдяки можливостей етнополітичного чи антропологічного моніторингу й експертизі. Завдяки набутим знанням студенти отримують навички комунікації з людьми, оскільки вчаться брати інтерв’ю, проводити опитування, наводити контакти. Саме в цьому полі і знаходиться живий місток між минулим та сучасним.

4. Становлення України як суверенної, незалежної держави і пов’язаний із цим соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток дають підстави стверджувати про невпинне зростання ролі та функцій фахівців у сфері міжнародних відносин. Потребу в таких фахівцях мають нині не тільки державні структури – посольства, консульства, торговельні представництва України за кордоном, а й компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, банки та інші фінансові установи, засоби масової інформації, що висвітлюють міжнародну проблематику.

Освітня програма «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» сполучає всебічне вивчення міжнародних відносин як академічної дисципліни і політичної практики з глибоким розуміння одного або декількох ключових регіонів світу. Навчання передбачає оволодіння знаннями з географії, історії, соціального, економічного, політичного, релігійного і культурного розвитку країн та регіонів світу з метою глибшого розуміння суті геополітичного середовища у відповідному регіоні світу, геополітичної детермінації, геополітичних інтересів і геополітичних впливів на зовнішню політику тих або інших країн. Отриманий спектр знань дозволяє фахівцям розуміти особливості та традиції політичної поведінки кожної країни, об’єктивні потреби і об’єктивні можливості розвитку міжнародних стосунків, що дозволяє прогнозувати і моделювати розвиток міжнародного життя. Випускники за цією спеціальністю можуть займатися інформаційно-аналітичною, консультативною, експертною діяльності щодо особливостей розвитку окремих країн і регіонів у сфері міжнародних відносин, державного управління, в приватних чи громадських організаціях, а також науково-педагогічною або науково-дослідною діяльністю.

5. Чому варто поступати на «Маркетинг»? Бо маркетолог – це фахівець ХХІ століття! Сучасне глобальне економічне середовище характеризується високо конкурентною боротьбою та значними ризиками економічної та політичної нестабільності. Вистояти та розвиватися за таких умов є метою всіх суб’єктів господарської діяльності.

Сьогодні маркетинг є важливим, навіть визначальним елементом будь-якого виду підприємницької діяльності, а також владних структур і громадських організацій на всіх рівнях їх функціонування, в тому числі і міжнародному. Практика провідних країн світу показала, що навіть вдало налагоджене виробництво, новітня техніка, технології й останні досягнення ноу-хау не дадуть бажаного результату без такого механізму, як компетентно розробленої маркетингової програми, розробниками якої є маркетологи.  Маркетолог є тим незамінним фахівцем, який може дати відповідь на головне питання: чого бажає споживач, клієнт, користувач…, тому дипломований маркетолог є затребуваним у різних сферах і галузях економіки та господарської системи. Випускники-маркетологи можуть обіймати посади від спеціаліста з маркетингу, реклами і PR-технологій, логістики, планового аналітика і до управлінських посад – директора підприємства, начальника відділу маркетингу, відділу збуту й інших організаційних підрозділів.

Ще донедавна поняття «Менеджмент» було новим і незрозумілим для багатьох в нашій країні. Але з розвитком ринкових відносин, процесом приватизації державної власності, розширенням діяльності комерційних підприємств, зарубіжний досвід управління в сфері ринкової економіки став досить актуальним. Нова наука – «менеджмент» набула значного поширення як така, що всебічно вивчає феномен управління, його методи і принципи. На даний момент професія менеджера досить високо затребувана. Адже менеджери – це ті фахівці, від яких залежить успіх комерційної діяльності тієї чи іншої організації. Вони формують цілі організації, забезпечують її ресурсами, планують і здійснюють контроль, приймають рішення й організують діяльність. Особистість менеджера – це головний фактор забезпечення ефективного розвитку фірми. Стати менеджером мають шанси всі амбітні люди з явно вираженими лідерськими якостями. Вибравши таку сферу діяльності, важливо докласти  максимум зусиль для того, щоб стати одним з кращих.

На завершення хотілося б відзначити, що тільки у нас традиційно в середині квітня проходить святкування «Тижня факультету». Протягом тижня викладачі, студенти  та адміністрація факультету проводять велику кількість різноманітних заходів, щоб таким чином поділитися з іншими своєю радістю – цікаві тематичні флеш-моби, благодійні виставки наукової і методичної літератури викладачів факультету, атлетичні спортивні змагання між викладачами і студентами, імітаційні інтелектуальні ігри (засідання міжнародних організацій), наукові конференції, вечори перекладацької творчості, наукові дебати з проблематики міжнародних відносин та турнір серед студентів і викладачів з міні-футболу на «Кубок декана».  

 Олексій Шафраньош, Інформаційно-видавничий центр

Про Захід