«Добрий день, чи бажаєте смачної кави, капучино?», – так зустрічають відвідувачів у новій інклюзивній кав’ярні «Янгол», що відкрилася на початку червня в церковній будівлі на вул. Цегольнянській, 1. Подадуть вам каву з десертом не звичайні офіціанти, а студенти благодійного фонду «Карітас Закарпаття» – молоді люди з ментальною інвалідністю. Зроблять це, може, трохи невміло, однак із величезним старанням, адже для багатьох із них це є перша в житті зайнятість. «Про Захід» теж вирішив підтримати молоду кав’ярню, розказавши про неї нашим читачам, а також спробувавши дуже смачні десерти.
Цього дня нашою офіціанткою була Тетяна – всміхнена й трохи сором’язлива дівчина, котра лише призвичаюється до того, аби носити на таці напої та десерти. Вона поки не знає достеменно всі складові й смаки представлених у вітрині тістечок, тортів і десертів, каже, що ще не всі скуштувала. Однак і це лише питання часу, адже кав’ярня відкрилася зовсім недавно й офіціанти в ній чергують щоденно в три зміни. Тетяна приносить на таці замовлення, обережно викладає на столик. На кавовому блюдечку одразу впадає в око невеличкий презент – печиво у формі крила янгола, як символ кав’ярні.
Варто зазначити, що «Янгол» – не перша спроба відкрити в Ужгороді інклюзивну кондитерську. У 2020 році ідею соціального проєкту «Золоті серця Закарпаття» спробувала реалізувати в Ужгороді мама юнака з ментальною інвалідністю Олена Логвіненко. На жаль, той проєкт не був тривалим і успішним: якщо спершу ужгородці активно підтримували ініціативу й заходили до кондитерської на каву з тістечком, то в подальшому інтерес до проєкту знизився до мінімуму. Вісім працівників кондитерської з числа молодих людей із ментальною інвалідністю залишилися без улюбленого заняття, попри те, що дуже його полюбили. Зараз вони знову мають змогу повернутися до роботи з кондитерськими виробами, а разом із тим пробують себе в ролі офіціантів.
Один із ідейних натхненників проєкту, парох Свято-Преображенського греко-католицького храму на Цегольні о. Василь Бушко розповів, що кав’ярня працює в будівлі, яка історично належала Мукачівській греко-католицькій єпархії, була радянською владою відібрана, повернута церкві лише в 2007 році. З тих пір використовувалася як будинок священника, однак о. Василь Бушко віддав її для потреб вимушено переселених осіб на початку повномасштабної війни. Згодом, коли з’явилася ідея відкрити на цій території інклюзивну кав’ярню, приміщення передали на втілення цього проєкту. Кошти на облаштування кав’ярні надало папське місійне товариство «Missio» в Австрії.
«Ми не ставимо собі за ціль робити на цій кав’ярні бізнес, – розповідає о. Василь Бушко. – Сприймайте це як навчальний центр для наших студентів (так ми називаємо нашу молодь). А ваші пожертви, віддані за каву, підуть на подальше функціонування кав’ярні, передовсім на те, аби покрити витрати на комунальні послуги. Не все в цьому житті залежить від грошей. Тут ми можемо бути корисні одне одному: ми пригостимо вас смачною кавою, а ви підтримаєте нас пожертвами. Цей проєкт також має велику виховну мету, бо ми прагнемо, аби суспільство неупереджено сприймало людей із ментальною інвалідністю. Стосовно цього ще є дуже великий спротив у суспільства, наприклад, наш студент Василь, котрий є дуже добрим і розумним хлопцем, нещодавно прийшов додому і спитав свою маму, чому на вулиці одна жінка сказала своїй донці: «Не підходь до нього, він хворий». «Мамо, у мене ж нема температури, я не хворий – чому ця жінка сказала, що я хворий?», – питав Василь у своєї матері. А що вона могла йому відповісти – що люди жорстокі?
Ми мріємо, що наша кав’ярня зможе виховати суспільство. Люди приходитимуть сюди й будуть бачити, що їх обслуговують добрі, чемні й привітні молоді люди. Так, можливо, вони будуть помилятися, не зможуть одразу зрозуміти запитання чи відповісти на нього, однак вони будуть дуже старатися. Ми також чекаємо відвідувачів із дітьми, бо толерантність треба прививати з дитинства. Наше суспільство має зрозуміти і прийняти людей із інвалідністю».
Наразі неоплачувану практику в кав’ярні мають 20 молодих осіб із інвалідністю. Офіціанти змінюються кожні кілька годин – такий графік не є обтяжливим для молоді, котра дуже переживає й не звикла активно комунікувати з незнайомими людьми. Весь персонал кав’ярні також працює на волонтерських засадах: адміністраторкою є мама однієї зі студенток Надія Федаш, баристою – син о. Василя Бушка, кондитеркою – дружина одного зі священників єпархії Вікторія Тулай.
Директорка БФ «Карітас Закарпаття» Ольга Принцовська розповідає: «Наших молодих людей ми називаємо студентами, адже вони у нас навчаються, отримують нові знання. Ми давно хотіли урізноманітнити їхнє життя, дати їм можливість отримати зайнятість, адже більшість із них ніколи й ніде офіційно не працювали (наразі лише двоє з 22 студентів мають постійну офіційну роботу: Василь працює прибиральником у театрі ляльок, Тетяна працює на швейній фабриці «Парада»). В центрі «Карітаса» у нас є кілька майстерень: ми виготовляємо свічки, вишиваємо бісером, займаємося принтуванням, вирізаємо з дерева. Тепер маємо ще й кав’ярню. Крім того, що наші студенти є в ній офіціантами, вони також за бажанням можуть приходити допомагати кондитерці. Звісно, торти оздоблювати вони ще не вміють, однак цілком справляються з процесами на підготовчому етапі».
На майбутнє «Карітас Закарпаття» має ще багато планів. Так, у кав’ярні хочуть розширити асортимент, додавши піцу, круасани та іншу випічку, яку студентам буде робити трохи легше, ніж торти. Також на внутрішньому подвір’ї планують облаштувати затишний простір із терасою. А головне – тут сподіваються, що після успішної практики в інклюзивній кав’ярні комусь зі студентів запропонують роботу в інших закладах міста.
Наразі на каву з тістечками до «Янгола» приходять 10-20 гостей щодня. В неділю, після завершення церковної служби, відвідувачів було більше – близько 50-ти (і навіть тоді обійшлося без жодної розбитої чашки чи розлитої кави). В кав’ярні сподіваються, що ужгородці й надалі підтримуватимуть їхній соціальний проєкт, зроблять кав’ярню популярним і відвідуваним закладом. Станьте гостем «Янгола» і ви, тим більше, що розклад кав’ярні є дуже зручним: в понеділок-суботу вона працює з 8:00 до 17:00, а в неділю – з 11:00 до 17:00.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
