У суботу, 2 травня 2020 року на території Національного військово-медичного клінічного центру “ГВКГ” відбулася виїзна шлюбна церемонія для пораненого військового Збройних Сил України та його нареченої, інформує Командування Медичних сил ЗСУ.
10 квітня цього року, під Авдіївкою майбутній наречений отримав вкрай важке пораненням з ушкодженням печінки, нирки та кишківника. Враховуючи характер поранень його неможливо було транспортувати на велику відстань та було потрібне термінове оперативне втручання. На його щастя, у районі проведення операції Об’єднаних сил на той час перебував Командувач Медичних сил Збройних Сил України генерал-майор медичної служби Ігор Хоменко, якій має величезний досвід та незважаючи на високу посаду продовжує хірургічну практику.
У найкоротший термін після поранення, на базі Авдіївської центральної міської лікарні, хлопець отримав висококваліфіковану хірургічну допомогу. Операція, яка врятувала йому життя тривала п’ять годин. По її закінченні хлопця вертольотом одразу доправили до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, а згодом до Головного військового клінічного госпіталю у Києві.
Ігор та Анна познайомилися кілька років тому неподалік від Водяного на Донеччині, де дівчина мешкала зі своєю родиною, а хлопець виконував завдання з відсічи російської збройної агресії. Згодом він забрав її разом з 8 річним сином до себе на Миколаївщину. У 2018 році у них народилася спільна донька. Так сталося що своє весілля вони планували вже кілька років, і 11 квітня Ігор повинен був піти у відпустку та нарешті здійснити їх спільну з Анною мрію, але доля розпорядилася трохи інакше. Тож як тільки він прийшов до тями після операції та додзвонився до коханої вони вирішили, що одружаться як тільки хлопець зможе самостійно стояти на ногах.
Отже, дійсно кажуть, що кохання творить дива. Минуло лише три тижні, а хлопець вже готовий повести свою наречену під вінець. Побачивши під час ранкового обходу свого рятівника Ігоря Хоменка хлопець подякував йому за порятунок та запросив до себе на весілля.
І хоча попереду у хлопця ще тривала медична реабілітація, він повний оптимізму та з посмішкою каже: «Якщо я враховуючи отримані 2 кулі досі живий, значить потрібен ще на цьому світі, а особливо своїй родині! Тому щиро дякую усім хто брав участь у моєму порятунку та допомагає і підтримує мене зараз. Запевняю, що зроблю ще багато корисного!».
Відео Військового телебачення України
