Як на Свалявщині в околицях Дусина горів ліс (Фото, відео)

Опубліковано:

Минулі вихідні, починаючи з п’ятничної ночі, виявилися вкрай неспокійними й тривожними для мешканців села Дусино на Свалявщині: в неблизькому гірському урочищі Манчелики, яке проглядається з будь-якої місцини цього й сусідніх поселень, і звідки до Боржавського масиву та полонини Стій – рукою подати, горів ліс.

За словами очевидців, горів страшно – так усе лускотіло та гріло, що навіть стояти близько було небезпечно. Сухе листя, пні, поламані вітрами та сніговіями дерева, що нагрілися на сонці «бабиного літа», горіли так безпощадно, що сизий, їдкий дим було видно на десятки кілометрів. До речі, він ятрив очі, не давав дихати, смогом накрив довколишні села – від Тибави й аж до Росошів. Старезні буки (і не тільки) цього пралісу палали, мов сірники – на фото та відео, які зробили ті, хто піднявся на боротьбу з цією стихією, це дуже добре видно.

Усього, за приблизними підрахунками активістів, лісників, депутатів сільради, молодих чоловіків Дусина та Плав’я, у тому числі, яких у суботу та неділю на ноги підняв сільський голова Роман Годя, вигоріло не менше 30 гектарів хащі. І не просто хащі сякої-такої, а викоханого лісу, який спалахнув від кимось необережно кинутого сірника. Чи окурка? Зараз це не так важливо – може був навмисний підпал. Фактично той, хто вирішив спопелити цю важкодоступну територію, вчинив злочин. У цих зворах нині багато грибників, серед яких є й безвідповідальні особи, що не схильні дбати про довкілля, екологію тощо. Ось вони й залишають за собою такі негожі «сліди».

Вже згадуваний керманич села наголошує, що гасити лісову пожежу зголосилося близько 50 небайдужих земляків. А може й більше! Вони, кажучи образно, днювали та ночували тут, але розповсюдження вогню нарешті зупинили. Хоча він спалахував то в одному місці, то в іншому. Займалося усе якось хаотично. Така боротьба з цією стихією коштувала надлюдських зусиль, на кажучи про матеріально-технічні ресурси.

На цю вершину, яка лежить над рівнем моря на висоті десь 800-900 м., добиралися хто як міг: на автомашинах, квадроциклах, іншій колісній техніці. Ішли навіть пішки! А гасили в основному підручними засобами: гіллям, лопатами, граблями, дрючками, за допомогою людської кмітливості тощо. Завершилося усе, на щастя, без травм і жертв. Найголовніша проблема полягала в тому, що поруч не було не те, що потічка, джерела, але навіть ні краплі води. А пити біля вогню хотілося щохвилинно. Ось у такій екстремальній та неординарній ситуації місцеві мешканці вгамовували полум’я. 

Полум’я наробило природі великої біди, завдало неабияких ран, які доведеться “зализувати” ще довго. А челядь Дусинської сільради, спеціалісти однойменного лісництва проявили силу волі, мужність, відвагу і неподалік гори Стій стали проти стихійного лиха та подолали вогонь. Відтак усі полегшено зітхнули, бо у понеділок пішов довгоочікуваний дощик. Шкода, що з неба не полило в переддень – це зняло б гостроту питання про лісове загорання…

Михайло Папіш

Про Захід