Питання сміттєзвалищ – найболючіше питання Закарпаття. Берега річок, ліси потерпають від навали пластика та побутових відходів. Існує декілька проєктів з переробки непотребу, але всі вони так і залишаються проєктами. Найперша та найважливіша причина – небажання людей мати сміттєпереробний завод у себе «на городі», тобто на території певно громади.
Чи настільки все страшно, небезпечно, некомфортно та незручно – дізнавалися представники ГО «Екосфера» у колег зі Львова, де «сміттєве» питання донедавна стояло надзвичайно гостро.
«У 2016 році у нас сталася трагедія, яка змусилапереглянути своє ставлення до питання поводження зі сміттям. І ми не лише йогопереглянули, а почали робити реальні кроки для того, щоб стати містом, яке намагається продукувати якнайменше відходів. А те, що лишається – переробляти. Місто вирішило – будуємо сміттєпереробний завод, а тому наша мета – якнайбільше відходів зібрати, відсортувати і пустити на переробку», – Оксана Кошак, начальниця управління з питань поводження з відходами Львівської міськради.
За словами пані Оксани, місто планує побудувати завод впродовж 2-х років. Для цього є всі дозволи, виграні тендери, проєктна документація. Спрацьовані сміттєзвалища планують рекультивувати і закрити. Цією роботою займається комунальне підприємство «Зелене місто». Також КП має ідеї щодо використання місць, де були сміттєзвалища: йдеться про гірськолижні спуски, парковий простір, канатну дорогу, гольф поле тощо.
«Донедавна у нас була така сама ситуація з відходами, як і по всій Україні – 97% відходів ми захоронювали і лише 3 % переробляли. На початку наша мета була зменшити поховання сміття на 5%. Але цей показник ми плануємо переглянути, адже за цей рік, завдяки роздільному сортуванню, ми зменшили об’єми продукування відходів на 10%».
Також начальниця наголошує на тому, наскільки важливо роз’яснювати населенню актуальність самого процесу сортування, адже саме органічні відходи без пластику на сортувальній станції перетворюються на справжню знахідку для аграріїв – грунтосуміш на основі компосту.
Як сортують сміття в одному з львівських ОСББ розповів Михайло Дручек, голова ОСББ «Любінська дорога»: «Для початку ми відгородили наші сміттєві баки і закрили їх на ключ. Кількість сміття зменшилася з130-140 баків до 75 контейнерів. Це дозволило зекономити на вивозі сміття практично вдвічі. Потім ми почали сортувати ПЕТ-пляшки, скло, папір. Економічні вигоди очевидні. За 10 місяців цього року моє ОСББ зекономило 290 000 грн на вивозі сміття. Органічні відходи ми компостуємо, виходить справжній гумус, насичений багатьма корисними елементами і його ми використовуємо для рослин на клумбах, що під нашими вікнами. Посадив сакури минулого року, а ще планую купити магнолії.
Звісно, не всі сортують. Ми пояснюємо, розповідаємо, але сортувати чи ні – це особиста відповідальність кожного. Я, наприклад, хочу, щоб мої діти та внуки бачили природу, а не гори сміття».
Забирають відсортоване сміття перевізники. Органічні відходи вивозять на станцію компостування, яка діє у Львові останні 1,5 року. За словами Святослава Євтушенко, директора ЛКП «Зелене місто», це найуспішніший проєкт міста. Немає такого обласного центру, звідки б не приїжджали представники переймати досвід.
«Ми приймаємо органіку і від населення, і від підприємств. Є список затверджених продуктів, які можна компостувати. Тобто у контейнерах з органікою не має бути м’яса, риби, жирів і про це ми постійно наголошуємо на наших сторінках у соціальних мережах. Але найбільша проблема – поліетиленові пакети, які становлять 13% відходів. Також ми приймаємо садово-паркові відходи. Окрім населення співпрацюємо з такими підприємствами, як «Сільпо», «Галка», «МакДональдс», – Мирослава Білокур, технолог ЛКП «Зелене місто».
На площі 2,2 га відходи формують у бурти – довгі ряди (60% органіки та 40% садово-паркових відходів), які раз на 3-5 днів «вспушує» спеціальна машина-аератор. Завдяки цьому процесу у відходи потрапляє кисень, який допомагає переробляти органічні відходи на грунтосуміш. Від моменту формування буртів до утворення готового компосту проходить 3-4 місяці
«Відходи від населення підлягають знезараженню у спеціальному контейнері під високими температурами. Все тому, що люди не надто добросовісно сортують сміття і воно потрапляє на станцію у різному стані. Ми постійно наголошуємо, що найбільшої шкоди завдають поліетиленові пакети, які доводитьсявідсортовувати вручну. І просимо населення не викидати органічні відходи у пакетах. Принесли рештки картоплі на смітник, розірвали пакет, картоплю кинули в органіку, пакет – у контейнер з пластиком. От і все», – радить пані Мирослава.
На сьогоднішній день штат станції становить 13 працівників. Наступного року планується розширення території, закупівля техніки, збільшення робочих місць. Адже кількість органіки збільшується, а готовий компост можна придбати усім охочим. Його ціна складає 309 грн за тонну.
Що стосується решти відходів, то місто ефективно співпрацює з різноманітними організаціями, які дружні до правильного поводження зі сміттям: «Нуль відходів», «Зелена коробка», багатьма іншими.
Наприклад у центрі міста заклади громадського харчування впроваджують систему заставних горнят, щоб продукувати менше паперових відходів. Також запустили соціальний проєкт«Підгузки зайві».
«Є мережа «Тарілка», яка співпрацює з супермаркетами. Коли термін придатності продуктів добігає кінця, мережа їх забирає, створює «банк їжі» та пропонує малозабезпеченим людям. Мережа «Комірка» відмовилася від тари, яка не переробляється. ГО «Чисте місто» впроваджує освітні заходи для дітей по школах. ГО «Оселя» взяла на себе збір, сортування, переробку одягу, іграшок, книжок. ДП «Бондарівка» – екобус, який щоквартально збирає з пунктів прийому батарейки, ртутні лампи та термометри. Останні утилізують, а батарейки відправляють на переробку закордон.
Людям вигідно сортувати. Адже всі ми платимо за захоронення відходів. Сортуючи сміття, люди економлять в середньому 600 грн за 1 т непотребу. Але вони б цього не робили, якби не було належної інфраструктури. Тому кількість контейнерів по місту становить: 1475 для пластику, 255 для скла,48 для паперу, 1283 для органіки. Місто працює над тим, щоб встановити окремі тарифи на органічні, будівельні та інші відходи. Чітко розділити контейнери та співпрацювати з перевізниками по кожному з напрямків», – зазначає Оксана Кошак.
Ольга Томашевська
