Кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології УжНУ Степан Фаринець викладає в університеті вже понад 50 років і більшу частину цього часу створює унікальні рисунки комах, які дуже точно передають їхні морфологічні ознаки.
Ці рисунки, як і порівняно нове захоплення зоолога, – об’ємні фігури метеликів – він представив на виставці, що відкрилася в ужгородському замку з нагоди 75-ліття Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.
«Я вивчаю комах багато років, тому був дуже радий, коли працівники краєзнавчого музею запропонували організувати виставку на основі моїх робіт, – розповідає Степан Ілліч Фаринець. – Такої виставки ніколи раніше не було ані в місті, ані в цілій Україні, мало хто займається виготовленням об’ємних фігур метеликів».
Виставка вийшла направду видовищна – де ще побачиш метеликів такого розміру та ще й із деталями, які важко роздивитися на живій комасі? Унікальність цих фігур полягає у тому, що вони дуже точно передають структуру та окрас кожного природного екземпляру. Схожі роблять митці у кількох країнах світу, однак у тих випадках йдеться про творчі доробки, тоді як метелики нашого науковця можуть служити навіть роздатковими матеріалами.
Це дуже важливо, бо часто в Інтернеті нині можна натрапити на помилки, та що там казати – навіть у найвідоміших митців була плутанина з назвами метеликів – згадайте лишень знамениту картину Ван Гога «Бражник мертва голова», на якій насправді зображений зовсім інший вид.
«Збільшені фігури метеликів я почав робити два роки тому – якраз із навчально-пізнавальною метою. Минулого року кілька метеликів були представлені на ІІІ Міжнародній конференції молодих учених та студентів «Актуальні проблеми біологічних та агроекологічних досліджень у Карпатському регіоні», яка проходила на базі біологічного факультету УжНУ. Тоді я виставив 6-7 таких робіт і отримав чимало прекрасних відгуків», – веде далі науковець.
Саме на цій конференції фігури гігантських метеликів побачив завідувач сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Михайло Біланич, котрий запропонував своєму колишньому викладачеві Степану Фаринцю організувати виставку його робіт у стінах ужгородського замку.
Спеціально для цієї виставки Степан Ілліч створив ще десять фігур, на кожну з яких пішло близько двох місяців роботи. Розповідає, що справа це непроста. Спершу потрібно було знайти у книжках та Інтернеті зображення певного виду метелика, дуже допомогла у вивченні структури й окрасу комах можливість наочно їх роздивитися у колекціях, що зберігаються і використовуються з навчальною метою на біологічному факультеті УжНУ.
Далі Степан Ілліч приступав до створення міцного каркасу, крила виготовляв із картону, ворсинки – із тканини, яку довго підбирав у спеціалізованому магазині, вуса та лапки – із металу. Звісно, крім наукового підходу і завзяття, для створення фігур потрібен був творчий хист. Як виявилося, Степан Фаринець на нього багатий: колись, ще перед навчанням в університеті, він рік провчився у художньому училищі, не покинув малювання і в подальшому, в якості хобі займається живописом досі (деякі його роботи можна побачити на біологічному факультеті УжНУ).
До виставки усі 17 гігантських метеликів зберігалися вдома у науковця, займаючи багато місця. Тепер же збільшені копії комах розмістилися у стінах ужгородського замку, чекаючи, поки музей зможе відновити роботу і тут знову з’являться відвідувачі. Усі представлені там метелики є місцевими видами: деякі – дуже розповсюджені (як-от Білан капустяний, званий в народі капусницею), а деякі – вкрай рідкісні, занесені до Червоної книги України, наприклад, верховинець Аполлон, якого дуже рідко можна зустріти в Карпатах. Тож фігури прекрасних метеликів, створені Степаном Фаринцем, ще й нагадуватимуть усім відвідувачам виставки про необхідність берегти природу і не вбивати заради розваги комах, яких з року в рік з різних причин у нашій природі і так стає все менше й менше.
Та не лише метеликів можна побачити на виставці «Портрети природи». Окрім них Степан Фаринець представив і низку своїх надзвичайно точних рисунків двокрилих комах. Працювати над деталізованими зображеннями комах науковець почав ще близько 40 років тому.
Наразі у його колекції – вже близько 150 рисунків, частина з яких були опубліковані у монографіях та інших наукових працях («Энтомофаги вредителей яблони юго-запада СССР», 1992; «Атлас европейских насекомых-энтомофагов», 2010; «Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ», 2011).
Степан Ілліч розповідає, що комахи, яких він вивчає і зображує, мають одну спільну рису – на личинковій стадії ведуть паразитичний спосіб існування. Однак при цьому більшість із них є корисними у природі та господарстві. Свої рисунки викладач часто використовує на заняттях, аби пояснити студентам структуру комах. А ще мріє колись видати альбом, де будуть зібрані всі його доробки.
На жаль, побачити виставку викладача УжНУ не зможуть поки ні його студенти, ні гості міста. Щонайменше до 31 липня експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького будуть зачинені, тож, якщо ситуація покращиться, любителів метеликів чекатимуть на оглядини уже з серпня.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
