Регіональні Новини Соціум

Фасад стоматполіклініки на набережній поки не ремонтуватимуть (Фото)

Вчора, 6 лютого, в Ужгороді відбулося чергове засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА. На розгляд членів ради винесли питання, які стосувалися змін, запланованих в історичному ареалі Ужгорода та Берегова.

Одним із найобговорюваніших став проєкт капітального ремонту фасаду будівлі Закарпатської обласної клінічної стоматологічної поліклініки на набережній Незалежності Ужгорода. Власник споруди – Закарпатська обласна рада – через КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» хоче відремонтувати фасад поліклініки, замінити покрівлю, жолоби та водостічні труби, які наразі перебувають у жахливому стані. Однак під час розгляду проєкту у членів консультативної ради виникли ряд зауважень, у першу чергу через те, що стоматполіклініку розглядають, як одну будівлю, тоді як вона складається з двох історичних вілл, збудованих з різницею в приблизно 30 років у зовсім різних стилях. Нині форма та покрівля даху в цих двох будівлях відрізняються навіть по висоті, у проєкті ж їх планують візуально об’єднати одним типом покрівлі.

Також члени ради зазначили, що під час минулих неузгоджених з органами збереження культурної спадщини ремонтів у будівлях стоматполіклініки були втрачені деякі цінні архітектурні елементи, які тепер варто взяти до уваги і відновити. До того ж вілли, які на початку 1970-х передали для облаштування стоматологічної поліклініки, нещодавно внесли до списку об’єктів Малого Ґалаґова, який планують подати для розгляду ЮНЕСКО, а це накладає певні вимоги до підходу в ремонті фасаду.

Отже, перш за все, консультативна рада з питань охорони культурної спадщини рекомендувала Закарпатській обласній раді розробити облікову документацію, яка дозволила би внести окремо дві споруди стоматполіклініки до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Ця облікова документація міститиме і історичне дослідження, і детальні креслення, тож, маючи її, розробники проєкту ремонту фасаду знатимуть, як саме провести роботи так, аби історичні вілли могли увійти до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Окрім цього питання, на засіданні розглянули також проєкт реконструкцій двох будівель на вулиці Духновича. В обох випадках йдеться про споруди, які знаходяться у внутрішніх двориках, і з вулиці не проглядаються. Так, на вулиці Духновича, 3 власник хоче облаштувати мансардний поверх на власному одноповерховому будинку. Зауважень стосовно цих намірів у членів ради не виникло, тому проєкт схвалили.

А от на Духновича, 6 ситуація була складнішою, бо власник маленького будиночку в кінці двору минулоріч почав самовільну надбудову. За скаргою сусідів на місце вийшли представники органів охорони культурної спадщини та ДАБК, власникові будівлі винесли припис та оштрафували, після чого він нарешті почав виходжувати усі необхідні дозволи. Цікаво, що надбудову чоловік проводив власними силами, не маючи жодних будівельних проєктів. Уже після втручання відповідних органів він таки найняв спеціаліста, під керівництвом якого провів належне укріплення надбудованого мансардного поверху. Консультативна рада, розглянувши ескіз реконструкції та вислухавши проектанта, проєкт підтримала.

Перед юридичною колізією опинилися члени ради під час розгляду робочого проєкту будівництва греко-католицького громадського центру ім. Е. Ортутая на площі Сінній в Берегові. Проєктом було заплановане зведення комплексу з двох споруд, одна з яких уже є готовою, а зведення іншої застопорилося на питанні висоти. Річ у тім, що попередньо робочому проєктові управління архітектури Берегова погодило одні обмеження по висоті, але поки його закінчили, Міністерство культури України затвердило історико-архітектурний опорний план міста, в якому на території, де планують будувати греко-католицький центр, дозволено зводити споруди не вище 11 метрів.

Оскільки висота центру в проєкті – більше 20 метрів, розробники не знають, що їм робити далі, бо з одного боку мають погоджену документацію на 20 метрів, а з іншого – заборону згідно з історико-архітектурним опорним планом міста. Після тривалого обговорення ситуації члени ради, врахувавши попередні дозволи, підтримали проєкт, однак за умови, що Департамент культури ОДА звернеться до Міністерства культури України з проханням роз’яснити, як діяти в такій ситуації.

Крім цих проєктів, члени консультативної ради з питань охорони культурної спадщини заслухали звіт про виконання комплексної програми збереження та використання пам’яток за 2019 рік, дізнавшись, що виділені на програму 1 199 000 грн пішли на ремонт дзвіниці церкви у Гукливому, ліквідацію аварійного стану вежі в Невицькому замку, розробку проектно-кошторисної документації на відновлення веж цього замку, ремонтні роботи в Сокирницькій дерев’яній церкві та виставкових залах Обласного краєзнавчого музею. Також члени ради обговорили проєкт ТОП-10 пріоритетних об’єктів культурної, історичної та релігійної спадщини, які, можливо, в майбутньому будуть фінансуватися з державного бюджету. Наразі фахівці Департаменту культури обрали 20 об’єктів краю, які найбільше потребують підтримки. А членів ради попросили допомогти визначитися з десяткою пріоритетних.

Крім цього, обговорювали під час засідання консультативної ради і роботу групи з номінування Малого Ґалаґова до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, а також звернули увагу на роботи, які почалися на колишній будівлі Закарпатської облпрофради на площі Народній. Нині ця будівля належить Закарпатському окружному адміністративному суду, котрий не так давно отримав від консультативної ради погодження на зовнішні роботи.

Проблема наразі полягає в тому, що під час внутрішніх робіт пошкоджуються деякі елементи, які могли бути збережені з огляду на історичну цінність. Наприклад, в будівлі вже демонтували і вивезли оригінальні батареї, схожі на ті, які прикрашають будівлю ОДА. Демонтажу підлягає і оригінальна плитка в коридорах будівлі. Як повідомили в Департаменті культури ОДА, сьогодні запланована зустріч із керівництвом суду та проєктантами, під час якої ще раз обговорять усі деталі ремонтних робіт, звернувши увагу і на збереження внутрішніх оригінальних елементів історичної споруди Земського суду.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»          

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 + 7 =