Екс-заступник голови Закарпатської облради – про причини «перевороту» в раді та очікування від нової більшості
Наприкінці липня в Закарпатській обласній раді завершився так званий «переворот». Президентська партія «Слуга народу» створила більшість із фракціями партій «За Майбутнє», «КМКС», «Команда Андрія Балоги» та ОПЗЖ, розірвавши стосунки з колишніми партнерами з «Батьківщини», «Рідного Закарпаття» та «Європейської Солідарності».
Нова більшість повністю переформатувала постійні депутатські комісії, віддавши головування у них представникам нової більшості, а також відправила у відставку двох заступників голови – Андрія Шекету та Дениса Мана.
Позиція голови обради з цього питання багато висвітлювалася в регіональних ЗМІ. Наше ж видання вирішило поспілкуватися з колишнім заступником голови Денисом Маном, щоб дізнатися його погляд на події останніх 6 тижнів в Закарпатській облраді.
«Ми з Андрієм не отримали жодної претензії від голови стосовно своєї роботи»
- Денисе, кінець липня виявився дуже гарячим і емоційним для обласної ради. І підсумком тих подій стало відправлення у відставку з посад заступників голови облради тебе і Андрія Шекету. Зараз емоції вже вщухли і можна спокійно висловити свою позицію. В чому головна причина всіх змін в облраді?
- Вже зараз можна сказати, що звільнення заступників стало не стільки наслідком, скільки предметом домовленостей «Слуг народу» та партій, які до того переважно ігнорували роботу ради. Формально причини звільнення заступників так ніхто і не назвав: ні голова обласної ради від «слуг», який вносив наші з Андрієм прізвища до виборчого бюлетеню 7 грудня минулого року, ні його фракція, ні нові політичні партнери президентської партії на Закарпатті. І це логічно, бо таких причин немає. Цей факт підкреслює виключно політичні мотиви, якими керувалися в стінах обласної ради, змінюючи заступників.
Робота в перші місяці складалася добре: кожен із членів президії був певним чином сильний у якійсь зі сфер, це дозволило нам з Шекетою вибудовувати свою роботу у напрямках, які за нами закріпив голова ради розпорядженням про розподіл повноважень. Безумовно, перетиналися часто, проводили зустрічі, робочі наради, брали участь у спільних заходах із головою, і жодного разу ніяких претензій не озвучувалося. Були робочі моменти, які виникають у всіх організаціях, та суттєвих розбіжностей в поглядах не було точно. Принаймні, так виглядало.
Звісно, перед останніми пленарними засіданнями в мене було кілька розмов з головою щодо його особистих та партійних мотивів, під час яких також не почув, чому провладна партія по суті перестала хотіти працювати з депутатами від «ЄС», «БЮТ» та «РЗ», які забезпечили йому голоси при виборах голови ради. Принаймні, окрім того, що в «Європейської Солідарності» є імовірний кандидат в Президенти Порошенко, до нас претензій немає. Тим не менше, в пресі озвучувалася позиція Петрова про те, що після сесії 24 червня, коли в порушення закону та регламенту «Слуги» з новими політичними партнерами змінили склад постійних комісій, пропрезидентська партія отримала контроль над бюджетною комісією. Той же голова ради попередні півроку вказував на факт очолювання бюджетної комісії «Європейською Солідарністю» (Михайлом Рівісом) як позитивний європейський досвід контролю опозиції за владою. Це все ж не завадило цій владі сьогодні більшістю зайти до складу бюджетної комісії, аби жодного контролю більше не було.
Візуально, для жителя Закарпаття по суті нічого не відбулося, бо більшість закарпатців, як показують різні опитування, однаково не знають прізвищ ні голови ради, ні його заступників. Та по суті ми маємо нові політичні реалії, як зараз модно говорити. І в цих реаліях розмивається політична відповідальність партії-представника Президента в регіоні.
«Коли ти граєш чесно, а тебе весь час намагаються надурити, рано чи пізно розумієш, що витрачати час на гру без правил немає сенсу»
- На цю сесію три фракції, які опинилися в опозиції, вирішили взагалі не приходити. Багато хто з оглядачів вважає це помилкою. По-перше, ви не скористалися залом обласної ради, як політичною трибуною для висловлення своєї позиції, по-друге, в той день відбулися три таємні голосування, проконтролювати чесність яких було нікому… То чому ви все ж таки прийняли рішення проігнорувати засідання?
- Коли ти граєш чесно, а тебе весь час намагаються надурити і при цьому кажуть, що все нормально, рано чи пізно ти розумієш, що витрачати час на гру без правил немає сенсу. Починаючи з 24 червня, коли обласна рада приймала рішення всупереч закону, регламенту і здоровому глузду, правил не було взагалі. Ми на тому засіданні чітко озвучили норми, що порушувалися, пропонували виключити питання, які включені в порядок денний з порушеннями, та запропонували розглянути пізніше, однак ні голова ради, ні нова більшість не вважали, що час здавати позиції: їхня ціль була завершити переформатування ради.
Ми прийняли рішення не відвідувати засідання профільних постійних комісій, легітимність яких не визнавали, те саме стосується і засідань президії обласної ради. Логічно, що проєкти рішень, які втрапили в порядок денний 29 липня, три фракції не розглядали взагалі. Через це частина комісій так і не відбулася, оскільки кворуму на них не було. Отже, в сесійній залі, будучи послідовними, ми не бачили необхідності бути присутніми: однаково нас не чують і не вважають за необхідне чути. У сесійній залі все досить просто: якщо якась зі сторін має 33 голоси для голосування, то її не особливо цікавить, що говорять опоненти.
Фракція «Європейської Солідарності» в обласній раді донесла свою позицію до виборців, пояснила відсутність у сесійній залі через соціальні медіа, представники засобів масової інформації отримали відповіді на озвучені питання та висвітлили їх на телебаченні та в друкованих ЗМІ. Ми завжди були, є і будемо публічні та відкриті до наших виборців, бо вважаємо це ключовим.
Нас також звинувачували в союзі зі «Слугами» в грудні того року, чимало наших виборців вважали це зрадою. Ми чуємо ці голоси і заспокоюємо всіх: любові до «Слуг» не було і не буде, ми вважаємо, що як монобільшості у парламенті, так Уряду, та власне і Офісу Президента бракує професійності. І тим не менше, як політики відповідальні, ми розуміли, що в нашій області непрофесійність у формуванні державної регіональної політики може вартувати великих втрат. Тому домовилися працювати, однак як показав час, ця конструкція надто непоєднувана. Ми встигли зробити чимало чітких кроків назустріч вдосконаленню політики взаємодії з громадами, впровадженню медичної реформи, справедливості розподілу коштів обласного бюджету, публічності в роботі обласної ради. Однак наші 6 голосів у сесійній раді із 64 депутатів ради – надто мало. І тим не менше, навіть ці 6 голосів чути, і так буде надалі: чи це буде в сесійній залі, чи на комісіях, чи в ЗМІ та соціальних медіа.
«Ми не будемо в опозиції до закарпатців і людей, а лише до непрофесійних рішень»
- По суті, статус опозиційного депутата для тебе абсолютно новий досвід. Що, на твою думку, можуть робити депутати, які перебувають у меншості, як виконувати свої передвиборчі програми, допомагати своїм округам?
- Я вдруге депутат обласної ради, але зі своїми позиціями та пропозиціями не вперше опиняюся в меншості: інколи складно достукатися з правда інноваційними ідеями навіть до близьких колег. Діяльність депутата – це постійний пошук однодумців. Але чітка опозиція – так, це вперше для мене. Тим не менше, Програма, з якою наші кандидати йшли на виборі в жовтні минулого року, має бути максимально реалізована. Є чіткі задачі з конкретними об’єктами, що потребують ремонту, є більш системні речі, що потребують прийняття програм, положень, статутів. Там, де це буде стосуватися грошей обласного бюджету, будемо користуватися депутатськими запитами та зверненнями, організуємо збір підписів людей, залучимо ЗМІ, аби ті показали, чому той чи інший проєкт важливий.
Там, де це стосується комплексних рішень, готуватимемо проєкти рішень і вноситимемо їх на розгляд сесії в загальному порядку відповідно до законодавства та регламенту. Переконуватимемо колег-депутатів, що це важливо прийняти. Я точно знаю, що в усіх без винятку партіях, що представлені в раді цього скликання, є депутати, для яких розвиток Закарпаття переважає над політичними прапорами.
Безумовно, будемо взаємодіяти з депутатами Верховної Ради України. «Європейська Солідарність» у парламенті одна з найактивніших. Так, вона там від самого початку в опозиції, однак її депутати є співавторами законопроектів, що стають законами, вони працюють в комітетах, де взаємодіють з депутатами від більшості, додаючи професійності законотворчим ініціативам. Будемо користуватися їх досвідом та можливостями народних депутатів.
Але ключове, що хотілося б сказати в цій ситуації, – ми не будемо в опозиції до закарпатців і людей, а лише до непрофесійних рішень. Важливо наголосити, що в Закарпатській обласній раді опозиція буде явно конструктивною: наш досвід у розробці та прийнятті рішень будемо використовувати на благо регіону, вноситимемо доповнення і коригування у проєкти рішень, ініційованих владою, готуватимемо альтернативні проєкти. Тобто формат роботи буде новим, однак наполегливість – ще більша.
«Як виявилося, простіше і швидше розподілити кошти між лояльними депутатами»
- Нещодавно ти повідомив у своєму телеграм-каналі про те, що вже на тій самій сесії депутати більшості перекроїли бюджет та перенаправили гроші на округи депутатів, що увійшли до нової більшості. Це означає, що відтепер Закарпаття поділять на «провладні» та «опозиційні» округи?
- Якби було б що ділити, то звісно ця тема вартувала б серйознішої уваги. Однак я б швидше говорив про принцип розподілу коштів. Обласна рада затвердила кілька десятків цільових програм, більшість із яких геть не фінансує. Приймаючи бюджет на відповідний рік, ми повинні визначати, які з цих програм будемо фінансувати. Так званий «олімпійський» принцип участі департаментів та управлінь ОДА у бюджетних розподілах не дозволяють реалізувати жоден із пріоритетів розвитку області. Те ж саме стосується і підходів до вирішення проблем, з якими приходять до обласної влади територіальні громади. Я свого часу ініціював вже у 2021 році розподіл коштів обласного бюджету на конкурсній основі, як це відбувається із програмою ДФРР. Ця ініціатива в стінах обласної ради отримала назву «малий ДФРР». Її підтримали депутати як програму, однак вже вдруге протягом року вона не отримала фінансового наповнення. Хоча можливості були.
Як показала практика 29 липня, зручніше, простіше і швидше розподілити кошти між лояльними депутатами за їх пропозиціями на їх округи. Частина із тих депутатів, які щойно сформували навколо «Слуг народу» більшість в обласній раді, не так давно критикувала тих самих «Слуг» за нерівномірний розподіл коштів між громадами, однак зараз активно робить те саме, і про справедливі розподіли чомусь всі раптом забули. Один із цікавих фактів, про який я також писав у своєму каналі в телеграм, це коли обласна рада забрала в Пилипця 12 мільйонів гривень, які раніше виділяла на проєктування очисних споруд. Навряд чи цей факт свідчить про поступову логічну політику та обдумані дії влади назустріч розвитку громад.
Не можу не сказати про те, як державні субвенції нібито розподіляють в бюджетній комісії обласної ради, в той час, як Кабінет Міністрів України зробив це заздалегідь, а обласна рада всього-на-всього «приземляє» ці кошти на рахунок області і віддає їх в громади. Самі ж громади дивуються цьому факту: чи то в обласній раді перестали розуміти, що за субвенціями з державного бюджету стоять чіткі формульні розрахунки, постанови або положення і порядки, чи то щось змінилося із самими субвенціями?
В будь-якому разі будемо здійснювати контроль за тим, як використовуються кошти обласного бюджету. Сам по собі бюджет – це складний документ, розуміти який не так просто, і ми бачимо надзвичайно мало аналітичних матеріалів про те, як та куди виділяють гроші платників податків. Спробуємо зробити цей процес більш публічним.
«Будь-які посади – це не більше, ніж інструмент»
- Чим плануєш займатися найближчим часом?
- Тим, що робив останні 7 років – працюватиму над розвитком Закарпаття. Нічого не змінюється. Будь-які посади – це не більше, ніж інструмент. Доведеться дещо змінити формат роботи, але завдання не змінилися. Можливо, зараз доведеться змістити окремі акценти роботи, але регіональний розвиток, взаємодія з громадами, робота з місцевими ініціативами, розвиток карпатських територій, взаємодія бізнесу, промоція Закарпаття та всього закарпатського залишаться в пріоритеті.
- На твою думку, якою буде доля нової більшості у облраді?
- Я не дуже люблю більшості та меншості в будь-якій із рад. На жаль, надмірна партизація, яку приніс із собою виборчий кодекс, на рівні громад розсварила ініціативних та активних закарпатців, дуже часто розділювала навіть цілі родини. Те саме зачасту відбувається і в радах вищого рівня. Хотілося б, щоб президія в нашій раді почала об’єднувати всю сесійну залу і не було необхідності відповідати на це питання.
Але сам початок роботи цієї більшості ще в червні свідчить геть про протилежне. Та й ініціатива про об’єднання має йти від голови ради, а її ми поки не побачили за попередні 8 місяців. Тому я б хотів бути оптимістом, та сказати, що все буде добре, але соціологи новій більшості пророкують ще менший термін, ніж його мала попередня. Та від чого виграють закарпатці, зокрема від формату нової більшості чи від її завершення, поки що не відомо.
Спілкувався Антон Кирилюк, спеціально для «Про Захід»
