Регіональні Новини Соціум

Дах ужгородського замку – в аварійному стані, влада шукає кошти на ремонт (Фото)

Про аварійний стан даху ужгородського замку говорять вже давно, однак цьогоріч ситуація стала просто таки загрозливою: після нещодавніх дощів вода полилася стінами другого поверху. І це серйозна загроза цілісності експонатів Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Працівникам музею навіть довелося терміново демонтувати виставку «Закарпаття між двома світовими війнами» та експозицію меморіальної кімнати-музею А. Волошина. Як планують рятувати замок – дізнавався «Про Захід».

Звичайний перехожий, зупинившись перед стінами замку на вулиці Капітульній, навіть не помітить тих великих проблем, від яких нині потерпає символ Ужгорода. Минулоріч, у 2019-му, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького прийняв близько 300 тисяч туристів, нині ж, починаючи з кінця березня, експозиції стоять порожні, поодинокі  гості через карантинні заходи можуть оглянути хіба замкове подвір’я. Та навіть звідти вже видно сумний стан даху будівлі. Задля безпеки працівників та відвідувачів,  вхід у внутрішній дворик затягли захисною сіткою, бо на проблемних ділянках від вітру зсувається вниз черепиця.

У квадратному внутрішньому дворику з колодязем звертає на себе увагу обмежувальна стрічка, натягнута вздовж двох стін. Все тому, що там під загрозою обвалу карниз і так само зсувається важка черепиця. Однак найпроблемнішу ділянку туристам та ужгородцям роздивитися важко, вона знаходиться з північно-західного боку і «виходить» на господарське подвір’я замку. У 2008 році північно-західну вежу, яка тоді також перебувала в аварійному стані, вдалося врятувати за урядові кошти. Фахівці провели складні роботи з укріплення основи вежі, замінили на ній і покрівлю, тож нині ця ділянка даху – чи не єдина, яка в хорошому стані.

Директор краєзнавчого музею Василь Шеба розповідає, що загалом ремонт необхідно провести на 4 тис. кв. метрів даху. «Підприємство «Укрпроектреставрація» ще у 2018 році розробило проєкт, кошторис якого передбачав на  цей ремонт 18 мільйонів гривень. Із суми нам вдалося добитися цьогоріч виділення лише двох мільйонів гривень – мізеру у порівнянні з тим, що нам потрібно», – зазначає директор музею. За його словами, ситуація наразі склалася така, що чекати виділення всієї суми замок не може. Якщо не почати ремонтні роботи просто зараз, дощі зіпсують ремонт другого і навіть першого поверхів, а це призведе до нових витрат у майбутньому.

Минулого тижня у замку побувала комісія, яка визнала технічний стан споруди аварійним (IV категорія технічного стану, що несе загрозу життю та здоров’ю людей, які можуть перебувати у будівлі або біля неї під час можливих обвалів) і визначила, що для того, аби виконати першочергові протиаварійні реставраційні роботи покрівлі на площі 1400 кв.м, потрібно 5 мільйонів гривень. Як ми вже зазначали, з обласного бюджету на ці роботи були виділені лише 2 мільйони, які зараз починає освоювати музей. Василь Шеба розповів, що цієї суми вистачить, аби розібрати стару покрівлю, побудувати нову систему крокв та накрити усе спеціальною плівкою. Для того ж, аби закупити черепицю і покрити нею дах, грошей наразі немає.

«Ми дуже ризикуємо, розпочинаючи ці роботи, – зізнається Василь Шеба. – Але чекати далі не можемо. Працівники підрядної організації вже почали розбирати покрівлю. Огляд крокв показав, що серед старих дубових балок, яким хтозна скільки років, ще є такі, що збереглися в дуже хорошому стані. Їх ми хочемо залишити. Інші будівельники демонтують, потім змонтують нову систему крокв і тимчасово перекриють все плівкою. Головне, щоб це «тимчасово» не затягнулося до довший час, бо плівка не зможе надовго захистити дах замку, не витримає тривалих дощів чи снігопадів. Якщо ми швидко не знайдемо ще 3 мільйони гривень, аби встановити покрівлю на найпроблемнішій північно-західній ділянці, буде велика біда».

У Закарпатській ОДА про проблему, звісно, знають і теж шукають шляхи її вирішення. Перший заступник голови ОДА Олег Коцюба розповів «Про Заходу», що наразі виділити потрібні для ремонту кошти з обласного бюджету немає змоги, оскільки значне фінансування йде на заходи з подолання Covid-19.

«Проте ми пішли іншими шляхом. Добре, що міністерство культури і Президент відгукнулися на пропозицію представників культурної сфери щодо включення об’єктів культури до програми «Велике будівництво». Ми подали на участь у програмі два наших об’єкти: замок і філармонію. Наскільки нам відомо, замок був включений до переліку об’єктів, причому виділення коштів передбачене вже на цей рік. Таким чином ми сподіваємося, що до зими, проблемну ділянку даху вдасться відремонтувати», – зауважив Олег Коцюба

Варто зазначити, що ремонти старовинного замку завжди завдавали його власникам великого клопоту, адже були справою непростою і дорогою. Ще на початку ХХ століття дах замку був покритий дерев’яним гонтом, який замінили на вогнетривку черепицю, коли місцева влада зобов’язала у рамках протипожежних заходів провести такі роботи на усіх будівлях міста. Під час цих масштабних робіт будівельники змінили геометрію даху, що критикувалося потім ще багато років, оскільки мешканці міста вважали, що вигляд замку слід було залишити таким, яким він був з часу великого ремонту, проведеного за Міклоша Берчені.

А стан північно-західного крила замку викликав занепокоєння ще на початку 1930-х років. Тоді, зокрема, загрожувала зсунутися на вулицю Підградську північно-західна вежа, яку укріпили не так давно, у 2008-му. В ті часи у цій вежі діяла кухня, де готували їжу для студентів духовної семінарії. Греко-католицька єпархія, якій належав замок, та влада міста були стурбовані, що 500 кубометрів каміння будь-якої миті можуть накрити вулицю Підградську з усіма її мешканцями. Однак грошей на ремонт не було, а вежа продовжувала стояти. Нині вона надійно укріплена, однак загалом північно-західна частина замку не ремонтована вже дуже давно і нині потребує захисту.У краєзнавчому музеї кажуть, що зроблять усе, аби не допустити ситуації, коли через недоремонтовану стріху вода литиметься на експонати. Обіцяють не допустити цього і в ОДА, а між тим часу до зими залишається все менше.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

21 + = 27