У стінах цих будинків колись, напевне, вирувала радість, приходили й хвилини смутку. Втім, сьогодні про це знають хіба що стіни та вікна порожніх приміщень, бо, через різні причини, у цих домах давненько ніхто не живе. Це – про “будинки-привиди”, яких не так уже й мало у центральній частині Ужгорода.
Більшість з них зараз просто чекають часу, коли господар їх знесе, натомість на вільній території зведуть щось нове. Такі реалії життя. Втім, є й такі споруди, які зносити навряд чи будуть. Натомість, якби їх реконструювати, вони б отримали гідне друге життя.
У ці хвилини будинки або ж їх частина, стоять пусткою. Й інколи привертають увагу перехожих своєю порожнечею.
На вул. Мукачівській знаходиться дім-пустка під номером 38. Втім у дворі за будинком таки живуть люди, тож не все тут так безлюдно, як здається зі сторони вулиці.
На цій же вулиці знаходиться кафе, яке давно закрите для своїх відвідувачів. Судячи з мініатюрного розміру будівлі, навряд чи там могло поміститись багато людей, проте, як бачимо, ідея облаштувати громадський заклад у когось витала.
Привертає увагу двоповерховий будинок, у якому, судячи з його вигляду, давненько ніхто не живе. З нього, як бачимо, майже повністю облупилась штукатурка. Після реконструкції тут могло б бути непогане житло, тим паче, що до центру – кілька хвилин пішки.
Навпроти центру “Ювентус” є червоний будинок №14, у якого замість вікон фанера. На фасаді напис – “продам” і вказаний номер телефону.
На вул. Новака будинком-привидом став №24. Можливо, колись у ньому розмістять магазин чи кафе, як у приміщеннях біля нього.
На вул. Другетів впадає в око закинута частина одноповерхового дому №65. Тобто, тут люди живуть, ознаки безлюдності лише у трьох вікнах. Але найсумніше те, що на цьому будинку чудовий фасад, який руйнується від безгосподарності. На одному з вікон уже злетів маскарон.
Трохи далі на цій же вулиці дім-пустка під номером 76. За будинком – чималий шмат території, тож його долю не складно передбачити – знести і звести.
Приблизно така ж доля може очікувати й на одноповерховий будиночок, що знаходиться по цій же стороні вулиці, але трохи далі, ближче до вул. Шумної.
На вул. Підгірній знаходиться двоповерховий будинок, у якому, судячи з вікон, ніхто уже не живе. Втім, оскільки приміщення досить гарно збереглося, є надія, що його професійно реконструюють, відтак історичний центр міста матиме окрасу.
Діагонально протилежно до місця, де уже ведеться будівництво, на розі вул. Підгірна/Берчені розташований одноповерховий будинок. Частина будинку синя, частина – сіра. Та частина, що синя, виставлена на продаж. Залишається сподіватися, що працівникам контролюючих органів та чиновникам міськради вистачить розуму, аби не погоджувати знести цей старовинний дім чи надбудовувати на ньому додаткові поверхи.
Поряд на Підгірній давно пусткою стоїть ще два одноповерхових будинки, у яких, ймовірно, колись жили ужгородці. За часів СРСР приміщення, очевидно, було конфісковано, бо з радянських часів і до середини 2000-х у ньому працювала муніципальна юнацька бібліотека.
За каденції Сергія Ратушняка та підконтрольних йому депутатів міськради (2006-2010 рр.) з будівель, у кращих традиціях дерибану, виселили бібліотеку, приміщення продано. Тепер, очевидно, новий господар чекає кращих часів. З точки зору бізнесу головне, що нерухомість у центі міста законсервована, рівно як і земельна ділянка під нею.
На вул. Швабській років 15-20 тому майже усе складалося з одноповерхових будиночків. Тепер їх тут – не так вже й багато. Ті що лишилися, теж перетворюються на “привиди”.
Як от будиночок під номером 65. Правда, нещодавно його фасад пофарбували яскравим жовтим кольором.
Ще один порожній дім на цій вулиці під номером 24. Судячи з того, що позаду нього чималий шмат території, лишилося лише дискутувати про термін, коли стіни зрівняються із землею, натомість зведуть щось кількаповерхове.
На розі вул. Митної/Довженка є гарна двоповерхова будівля жовтого-червоного кольору. На першому поверсі давно порожнє приміщення магазину. Судячи з вигляду, частково порожній і другий поверх. Втім в інших частинах дому люди живуть. І це радує.
Закинутий будинок-привид впадає в око у кінці вул. Волошина під номером 45 (навпроти будівлі податківців). На паркані – оголошення про продаж. Це занедбана й напівзруйнована садиба з чималим двором. Порівняно нещодавно там ще жили люди, втім кілька останніх років дім порожній. З точки зору місця розташування – проста чудова місцина. Напевне, це й позначилося на ціні, оскільки вже кілька років поспіль покупець на територію так і не знайшовся.
Так будинки-привиди виглядають зараз. Можливо, уже через рік у цих місцях будуть зовсім інші будівлі.
Ярослав Гулан
для Про Захід,
фото автора
