Ветеран Другої світової війни Микола Сотник народився 24 квітня 1919 року на Чернігівщині. Закінчив Ленінградське технічно-артилерійське військове училище. У 1941 році був піротехніком, згодом – начальником артилерійського забезпечення у складі 330-го окремого дивізіону Великого полку, потім начальником артилерійського забезпечення першого Білоруського полку. Микола Федорович воював на білоруському фронті, згадує – дійшли аж Берліна. Має чимало нагород: ордени Великої вітчизняної війни 1 ступеня та Червоної зірки, медалі за перемогу “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.”, взяття Берліна, визволення Варшави.
Болісно згадує подробиці страшних подій, які сталися з рідними – моторошну Корюківську трагедію, коли фашисти спалили живцем матір із сестричкою, застрелили брата…
В обласний центр Закарпаття з дружиною і трьома дітьми пан Микола приїхав у 1958 році. Жили в центральній частині міста – на площі Корятовича. В Ужгороді, розповідає, служив в артилерійському полку на вулиці Другетів, згодом, до 1991, працював на машинобудівному заводі інженером-конструктором. Донька Алла та зять Микола розповідають, що ювіляр ніколи не просив якихось привілеїв. Додають: має міцні нерви, а головне – за своє сторічне життя Микола Федорович здобув неабияке багатство: троє дітей, семеро внуків, десять правнуків і двоє праправнуків.
З нагоди ювілею Микола Федорович отримає і фінансову допомогу з міського бюджету.
