Соціум

В Ужгородському прес-клубі презентували досягнення проекту по Солотвинському солеруднику

В Ужгородському відбулася прес-конференція, де оприлюднили досягнення проекту, який стартував минулого року на Закарпатті,  і присвячений вдосконаленню стратегії зниження ризиків від надзвичайних ситуації. Проект спрямовано на два основні об'єкти: мапування основних ризиків стихійних лих та вдосконалення стратегії їх попередження і усунення та   закарпатські соляні шахти у смт. Солотвино, які у 2007 році були затоплені, сформувавши масивні карстові провалля.

Проект, з  акронімом  ImProDiReT, фінансований Європейською комісією та реалізується партнерами з Великобританії, Нідерландів, Польщі та України. Керівник проекту Петер Ґлерум, зауважив, що Закарпаття є показовим, різноплановим  регіоном з різними етнічними групами і водночас різними ризиками. “Головна причина того, що ми тут працюємо це не тільки ситуація, яка склалася в смт. Солотвино, але й аналіз усіх загроз, які є у цьому регіоні. Ми цим проектор охоплюємо два напрямки:  підвищуємо безпеку для мешканців цього регіону та напрацьовуємо знання і практики, як подібного ефекту добиватися в інших регіонах Європи. Для цього ми об'єднали оптимальний набір партнерів, як українських, так і з інших країн Європи”, – каже керівник проекту. 

Зокрема, Інститут геології НАН України, оцифрував паперові версії карт з одночасною їх актуалізацією. Проведено подальші дослідження ситуації в Солотвино. Закладено основи для створення мапи ризиків, яка служитиме одним із інструментів пошуку оптимальних рішень для ситуації в Солотвино. Створено Закарпатську Платформу стейкголдерів з метою зниження та запобігання ризиків у разі надзвичайних ситуацій – одним із основних завдань є створення комунікаційної платформи для забезпечення сталого співробітництва між партнерами проекту та ключовими стейкхолдерами (ДСНС, Управління водними ресурсами басейну р. Тиса, Департамент екології тощо).  Стела Шехунова, заступник директора з наукової роботи Інституту геології НАН України розповіла про 6 основних блоків у рамках реалізації проекту. Перший, це картування загроз і ризиків, який здійснює Інститут геології спільно з польськими колегами. “Ми працюємо над зібранням і мапуванням геологічних ризиків, та залучені до визначення небезпечних процесів і явищ. Для Закарпаття характерні такі небезпеки: зсуви, селі, сильні снігопади, зливи, повені та підтоплення, сильна ожеледь, засуха, хімічна, пожежна та вибухонебезпека, – каже Стела Шехунова. – Інститут склав карту зсувів для регіонального рівня на Закарпатті. Ця робота була виконана завдяки багаторічній роботі геологів Закарпатській експедиції Берегова, які з 70-их років проводили планові дослідження зсувонебезпечних ділянок, ці матеріали були використані у нашій роботі. Той моніторинг, який був започаткований, був перерваний наприкінці минулого століття. Тому старі матеріали треба було переглядати, агрегувати у сучасні бази даних. І представляти нові бази даних у GISформатах.  Всі ці матеріали стали основою для побудови карт”.

Під час реалізації проекту здійснюються кампанії з підвищення обізнаності населення щодо питання безпеки. Про це інформувала Барбара Шикула Пйец з Вищої школи пожежної справи (Варшава, Польща): “Мета цього напрямку – це не просто інформування, в даному випадку це прагнення змінити ставлення у трьох суміжних сферах: емоційній, комунікативній і поведінковій. У першу чергу хочеться змінити рівень обізнаності з питань безпеки цього регіону, і по-друге, інформаційно підтримати нові рішення, яких з питань безпеки тут не було”.

Кені Мейстерс, Дельфтський технічний університет  (Голландія) зауважив, що завдання проекту–допомогти місцевій владі, іншим учасникам, у прийнятті корисних для регіону рішення використовуючи отриману інформацію .  “Перейняти дані, які зібрані і узагальнені Інститутом, Вищою школою і трансформувати їх таким чином, щоб вони були корисними для процесу прийняття рішень. За минулий рік ми провели цілий ряд бесід з різними учасниками цього процесу, і зараз по суті переходимо з етапу, коли збиралися потреби та інформація, до трансформації даних. Наступні кілька місяців інформація і зібрані знання будуть вмонтовані у систему, яка дозволяє показати детальну ситуацію”.

“Ми перебуваємо у перехідному етапі від зібрання до опрацювання  інформації для тих, хто приймає рішення. Підвищуємо збір і здатність керівництва до формування планів дій і планів заходів, які дозволять знизити ризик настання лих”, – додав Петер Ґлерум.

Одним із важливих інстурментів інформаційної кампанії в рамках проекту буде семінар для закарпатських вчителів, що незабаром  відбудеться у Польщі,. Вища школа пожежної безпеки має великий досвід роботи з дітьми різних вікових категорій і саме по цим найновішим методикам та технікам буде проведено навчання для 10 вчителів із Закарпатської області, 5 з яких буде з Солотвина а решта з інших регіонів Закарпаття. Частина вчителів буде залучена із Солотвина, частина з інших районів регіону.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 + 4 =