Різдвяний вінок – це не просто прикраса, це родинний оберіг, символ надії на щастя, благополуччя і достаток, а також запрошення для гостей.
У всіх народів є традиції, пов'язані з вінками. Наприклад, вінок прикрашає голову нареченої в день, коли вона виходить заміж; вінками зустрічають дорогих гостей, вішаючи їх на шию приїжджих; з вінками проводжають людину в останню путь. У рамках релігійних святкувань він знайшов нове ритуальне значення.
Вважається, що цей предмет став традиційною домашньою прикрасою до Різдва завдяки лютеранам. Це було у 30-х роках 19-го століття, у місті Гамбург. Вчитель богослов'я Йоган Хінріх Віхерн узяв на виховання декілька дітей з бідних сімей. Він багато розповідав їм про церковні свята та їхнє значення. Коли підійшла черга готуватися до Різдва, діти весь час питали – коли ж прийде це казкове свято?
Тоді вчитель Йоган змайстрував зі старого дерев'яного колеса вінок, прикрасивши його ялиновими та дубовими гілками і стрічками. По колу він розташував чотири великі свічки, що символізували чотири тижні передріздвяного посту, а між ними – дванадцять маленьких свічок, які запалював разом з вихованцями кожного дня. Саме цей Різдвяний вінок очікування і став прообразом усіх тих різноманітних новорічних вінків, якими ми так любимо прикрашати наші стіни, вікна та двері у ці зимові святкові дні.
Що символізує різдвяний вінок? Круглу форму вінка асоціюють з безкінечністю. Вічнозелені хвойні рослини, що використовуються для його виготовлення, символізують вічне життя. Значення мають також кольори, якими прикрашають виріб. Дзвіночки на різдвяних вінках покликані відганяти злі сили. У древніх слов'ян вінок імовірно символізував безкінечність роду і захист від темних сил. У грецькій міфології вінки пов'язані з богами Олімпу.
У різних країнах вінок сприймається як знак того, що у домі раді гостям. Втім, в умовах багатоквартирних будинків вінки найчастіше розміщують на внутрішній стороні дверей, тому зовні ніхто і не здогадається, що його кличуть в гості. Але якщо Ви все ж наважились публічно викласти вінок на вхідні двері, то будьте готові до приходу гостей.
13 грудня це і свято Андрія, на яке готується калита— обрядовий корж. За допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішують до сволока. Калита підіймається вгору. Парубків, яким вдалося скуштувати калиту, величали Андріями, на голову їм дівчата одягали вінки з барвінку, прикрашені колосками жита, пшениці, пучечками калини і цілували в уста. Іноді дівчата теж пробували кусати калиту, але вони, як правило, їздили на рогачах.
Запрошуємо Вас зробити свій оберіг цими вихідними разом з нами та спробувати відкусити калиту.
13 грудня 2014 року о 11.00 та 13.00
14 грудня 2014 року о 12.30 та 14.30
Місце зустрічі – кафе-музей “Під замком” (СНЕК)
Більше інформації тут https://www.facebook.com/teplo.ruk
