Нещодавно “Про Захід” провів моніторинг закарпатських Інтернет-ЗМІ на предмет використання “мови ворожнечі” у публікаціях онлайн-медіа. У публікації йшлося про маніпуляцію щодо інформації про внутрішньоперміщених осіб, або як часто пишуть в ЗМІ, − переселенців зі Сходу та Криму.
Нагадуємо, що Комітет міністрів Ради Європи формулює мову ворожнечі як усі форми самовиразу, які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості, у тому числі: нетерпимість висловів у формі радикального націоналізму та етноцентризму, дискримінації та ворожості щодо меншин, мігрантів і людей з числа іммігрантів.
Однак від закарпатських медійників дістається не тільки переселенцям. Інші уразливі групі, інформацію щодо яких часто подають однобоко та заангажовано − це нелегальні мігранти та представники сексуальних меншин.
Як і у випадку з переселенцями найчастіше у публікаціях на цю тематику використовують гучні заголовки, які мають привернути увагу до самого матеріалу, але по суті є образливими, неправдивими та часом навіть дискримінаційними.
Найпоширеніший випадок − це, коли до інформації, яка є офіційною прес-розсилкою Державної прикордонної служби в області, додається заголовок із “дотепними” епітетами, або контекстуальними синонімами до слова нелегал. Так, наприклад, сайт “7 днів” називає нелегальних мігрантів “екзотичними“, “візитерами“, “туристами“, а власне перетин кордону “круїзом”, як, наприклад, у цій публікації “Всією сім'єю − у нелегальний “круїз” Євросоюзом“.
.png)
Позаяк в Закарпатті й так не надто позитивне відношення до явища нелегальної міграції, в такий спосіб формується зневажливе і зверхнє ставлення до мігрантів як таких, або як пише сайт “7 днів”, − “шукачів європейського щастя“.
.png)
Інший, але значно гірший варіант”, коли інформація на цю тему подається через висвітлення якоїсь гіпотетичної і часто вигаданої проблеми. Наприклад, коли в публікаціях мігранти фігурують як переносники різних екзотичних хвороб. Зокрема сайт “Uzhgorod.net.ua” розмістив загальноукраїнську інформацію про ситуацію в Україні щодо ризиків перенесення вірусу Ебола. Зауважимо, що жодного слова про Закарпаття у оригіналі публікації немає. Але на “Uzhgorod.net.ua” з'являється матеріал із заголовком, який повністю перекручує первинну інформацію: “Через велику кількість африканських студентів, Закарпаття має високий ступінь ризику занесення вірусу Ебола“.
Варто зазначити, що із зони АТО в область перевели студентів-медиків із Донбасу, частина яких − це вихідці з Індії, Пакистану та Бангладеш. Попри те, що ці країни явно знаходяться не на Африканському континенті, а студенти вже тривалий час перебувають в Україні, тінь підозри на них кинута. Адже в області не вперше з'являються панічні настрої щодо екзотичних вірусів, які начебто переносяться нелегальними мігрантами. І саме такі публікації тільки “підігрівають” загальний психоз.
Наступний заголовок – ще один варіант роздмухування ксенофобії, публікація на вищезгаданому ресурсі під заголовком “Екзотичні” студенти облюбували історичний центр Ужгорода та місцевих дівчат“. Напевно, зайве пояснювати, що в тексті матеріалу немає пункту про “любов до місцевих панянок”. Така інтерпретація фактів несе в собі пряму загрозу для приїжджих студентів: у коментарях на закарпатських Інтерент-ресурсах часто можна зустріти агресію та обурення стосовно міжрасових та міжетнічних стосунків.
Однак найяскравішим прикладом використання “мови ворожнечі” у ЗМІ став нещодавній скандал пов'язаний із проведенням цьогорічної “Студреспубліки”. За умовами одного з конкурсів хлопці-учасники переодягалися у жіночий одяг. Через це багато закарпатських сайтів одразу ж охрестили захід ” скандальним гей-парадом“, і викликали різку негативну реакцію читачів до його учасників.
Деякі ресурси взагалі провели паралелі між студентами-учасниками заходу та закарпатськими військовими, які загинули у війні на Сході. Зокрема сайт “7 днів” пише: “Коментарі, зокрема і в соцмережах дуже обурливі. Тим більше, що сьогодні стало відомо про 22-річного мукачівця, який загинув на Сході. Останній запис на сторінці загиблого Вільгельма Штольцеля у соцмережі кардинально протилежний забавам його ровесників на “Студреспубліці“.
Однією реплікою розпалюється ненависть і до меншин, і до молоді, яка наразі не бере участь у військових діях.
Однак, мало того, що інформація подавалася повністю неправдиво і зангажовано, так ще й відбулася повна підміна понять, адже статеву орієнтацію подали як щось ганебне і гідне осуду. Якщо врахувати, що гомофобські настрої й так притаманні закарпатському сегменту мережі Інтернет, то йдеться про справжнє розпалювання ненависті до меншин. А це вже відповідна стаття Кримінального Кодексу України.
ЛАРИСА Романюк, “Про Захід”
