За два дні до приїзду на Закарпаття Президента України, який саме в нашій області, що межує з чотирма європейськими країнами, стане свідком старту періоду безвізових поїздок українців до країн Європи, “Про Захід” зібрав у одній публікації основне, що треба знати краянам про безвіз. Ми старалися особливо акцентувати увагу на тих деталях, котрі з різних причин залишаються непоміченими в публікаціях ЗМІ на тему безвізового режиму. Наприклад, на декотрі з нюансів варто звернути особливу увагу тим, закарпатцям, що мають робочі європейські візи.
Відчинені двері до 30 країн Європи
З 11 червня за біометричним паспортом українці зможуть відвідувати 30 європейських країн. Важливо перелічити ці держави, адже часто наші співгромадяни припускаються двох типових помилок, вважаючи, що безвіз стосується:
а) поїздок винятково до країн Євросоюзу;
б) відвідин лише країн Шенгенської зони.
Насправді жоден із цих варіантів не відповідає дійсності.
Наголошуємо: і після 11 червня буде необхідно оформляти візи до 2 країн, які ведуть відмінну від загальноєвропейської візову політику, – Ірландії та Великобританії, яка наразі перебуває у процесі виходу з Євросоюзу, але ще залишається його членом.
Отож чітко конкретизуємо, які країни відчиняють двері для українців після 11 червня:
– 22 країни Євросоюзу, що входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція та Естонія;
– 4 країни у складі ЄС, які не входять до Шенгенської зони: Болгарія, Хорватія, Кіпр і Румунія;
– 4 країни, які не входять у ЄС, але беруть участь у Шенгенській угоді: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія.
Як відомо, усередині Шенгенської зони немає кордонів, тож можна планувати поїздку одразу до декількох країн. Але слід мати на увазі, що постійний прикордонний контроль проводиться між країнами Шенгенської зони та членами ЄС, які поки до неї не входять (Болгарія, Хорватія, Кіпр і Румунія).
Біометричний паспорт – для відвідин Європи, ID-картка – лише Туреччини
.jpg)
Як свідчить аналіз обговорення теми безвізу в соцмережах, дехто з наших співгромадян плутається і в питаннях необхідних документів, що дають право на вільні відвідини європейських країн. Коротко проаналізуємо, в чому відмінність між біометричним паспортом та ID-карткою і куди можна з ними подорожувати.
У 2016 році в Україні розпочався випуск ID-карток (ідентифікаційних карток) – ще одного нового документу з безконтактним електронним носієм, який має поступово замінити в обігу внутрішні паспорти у формі книжечки. Закордонний біометричний паспорт випускають у формі книжечки з синьою обкладинкою, а ID – це документ у вигляді картки з полікарбонату (в народі – пластикова картка). Ще одна важлива відмінність: закордонні біометричні паспорти оформлюють за бажанням як дорослим, так і дітям від народження, а оформлення ID-карток є обов'язковим для дітей 14 років та тих, хто втратив або пошкодив свій старий внутрішній паспорт.
І, нарешті, головне: на відміну від закордонного біометричного паспорта, ID-картка дає право на відвідини лише однієї країни – Туреччини, яка з 2017 року дозволила в'їзд українців за ID-картками.
У цій публікації не будемо акцентувати увагу на процедурі оформлення біометричного паспорту, оскільки вона нескладна і багатьом читачам знайома. Наголосимо, проте, на іншому моменті: ви можете самі обрати термін оформлення закордонного біометричного паспорта, від якого залежатиме вартість послуги:
до 20-ти робочих днів – 557 грн. 32 коп.;
до семи робочих днів – 810 грн. 32 коп.
Мало хто знає, що закордонний паспорт можна оформити і за 3 робочі дні, якщо виникла необхідність термінового виїзду за кордон через нагальну потребу в лікуванні чи смерть родича, що проживав за кордоном (у такому випадку треба додати документ на підтвердження терміновості виїзду). Вартість послуги за термінове оформлення до 3 днів також становить 810 грн. 32 коп.
І ще кілька важливих нюансів, які стосуються документів для поїдок до Європи без віз.
По-перше, ваш біометричний паспорт має бути дійсним не менше, ніж три місяці після того, як ви повернетеся в Україну.
По-друге, присутність дитини при поданні документів для оформлення закордонного паспорту є обов'язковою тільки з 12 років (до цього віку, якщо дитина не може бути присутньою при оформленні паспорта, додатково надається її фотокартка).
По-третє, якщо у вас є закордонний паспорт старого зразка з діючими візами, не обов'язково здавати його при оформленні біометричного паспорта. Варіант мати одночасно два закордонні паспорти підходить тим, хто планує здійснювати безвізові подорожі до країн ЄС, але має довгу візову історію або дійсні візи до США, Великобританії та інших країн світу.
“Правило 90 на 180” днів і винятки з нього
Після 11 червня українці зможуть перебувати на території ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду. Що це означає? Коли ви будете в'їжджати в ЄС, прикордонник відрахує 180 днів назад і перевірить, чи загальна кількість діб вашого перебування в ЄС протягом цього часу не перевищує 90 днів. Відлік 180-дневого періоду починається “від сьогодні”. Відповідно до умов безвізового режиму, у будь-який із днів загальна сума днів вашого перебування в ЄС у цей період не може перевищувати 90 днів.
Важливий нюанс: першим днем перебування в ЄС вважається дата в'їзду. Тобто якщо ви в'їхали, наприклад, 1 серпня о 23:55, 2 серпня буде вже другим днем вашого перебування в ЄС.
Утім, як відомо, не буває правил без винятків. Є два важливі винятки і з правила “90 на 180”. На один із них варто звернути особливу увагу закарпатцям, котрі мають відкриті робочі візи.
А саме: при розрахунку тривалості безвізового перебування не береться до уваги перебування в країнах Шенгену на підставі дозволу на проживання або довгострокової візи. Тобто, навіть якщо ви нещодавно повернулись із роботи в ЄС за довгостроковою польською, угорською чи чеською візою, ви зможете знову поїхати до Європи на умовах безвізового режиму.
Другий виняток: відвідини держав-членів ЄС, які не входять до Шенгенської зони (Болгарії, Хорватії, Кіпру та Румунії), не включається до періоду перебування в Шенгенській зоні (90 днів). Натомість, для кожної з цих країн безвізовий термін перебування рахують індивідуально. До прикладу, після 90-денного перебування в Шенгенській зоні ви можете відразу поїхати в Румунію і залишитися там іще на 90 днів.
Що треба брати з собою, плануючи поїздку до Європи?
.jpg)
Окрім закордонного біометричного паспорта, при в'їзді до Шенгенської зони вам необхідно мати з собою документи, які підтверджують мету та умови перебування, і достатню кількість коштів. Втім, це не означає, що для прикордонників слід приготувати купу паперів, яка раніше була потрібна для оформлення візи. Залиште в минулому довідки з місця роботи, банківські виписки та купу інших паперів!
Тепер у дорогу ви маєте взяти лише найбільш необхідні документи:
– документ, що підтверджує бронювання місця проживання (наприклад готелю) або запрошення від особи, яка буде приймати вас у себе;
– зворотний квиток або готівкові чи безготівкові кошти для купівлі такого квитка. Це правило не поширюється на тих, хто подорожує автомобілем – вони мають підготувати страховий поліс для авто (зелену карту);
– страховий медичний поліс.
Для поїздок з метою культурного обміну – програму заходу, квиток або запрошення від організації, яка вас приймає. Для поїздок на спортивні змагання – лист про реєстрацію в якості учасника змагань або програму заходів. Для поїздок з метою лікування – документ із медичного закладу про лікування. Для туристичних поїздок за посередництвом туристичних фірм – маршрут або програму подорожі. Для індивідуальних туристичних поїздок: якщо ви не маєте квитків на конкретні туристичні заходи, у разі необхідності поясніть прикордонникам свій план подорожі.
Ще один важливий момент, який слід врахувати, це наявність коштів. У кожній із країн Європейського Союзу та Шенгенської зони існують свої правила щодо суми коштів, яку необхідно мати з собою іноземцям. В середньому на один день перебування варто підготувати 45-50 євро. Утім, це дуже приблизна сума. До прикладу, у Латвії необхідна сума становить 14 євро на день, а Угорщина встановила символічну фінансову вимогу – 1000 форинтів, тобто 3,24 євро на кожен в'їзд. Щоб порахувати точну суму коштів, яку вам варто мати з собою при перетині кордону, радимо відвідати сайт “Подорожуй відповідально” ГО “Європа без бар'єрів.
Для підтвердження наявності достатньої суми коштів з собою необхідно мати готівку, банківську картку або лист про обґрунтування та підтримку подорожі. Останній часто може вимагати додаткових засвідчень від місцевих органів влади чи поліції, тому перед поїздкою радимо уточнити необхідну інформацію з цього приводу в консульських установах або органах місцевого самоврядування країн, до яких ви запланували свою подорож. Прикордонні служби мають право перевірити наявність коштів на вашій банківській картці, наприклад, звернувшись на гарячу лінію банку, або попросивши вас зайти в свій інтернет-банкінг чи зняти необхідну суму коштів із банкомату.
Подорожні зобов'язані декларувати митним органам ЄС наявну у них готівку у розмірі 10 000 євро і більше при в'їзді або виїзді з країн ЄС (а також еквівалент цієї суми в іншій валюті чи в акціях, облігаціях тощо). Митні органи всіх країн ЄС можуть затримувати незадекларовані кошти та застосовувати санкції проти осіб, які не задекларували відповідні суми.
Коли безвіз ні до чого
.jpg)
Пам'ятайте, що безвізовий режим не дає права на тривале навчання в країнах-членах ЄС! Завдяки безвізовому режиму ви зможете відвідати навчальні курси,семінари та тренінги, які тривають до 90 днів.
Безвізовий режим не дає права на працевлаштування! Якщо ви плануєте працювати в ЄС – вам потрібно оформити Шенгенську візу для роботи, національну візу або дозвіл на проживання та працевлаштування. Навіть якщо мова йде про короткострокову роботу – потрібна робоча віза.
І на завершення – перелік заборон. Так, європейські країни можуть відмовити у в'їзді:
– особам, яких визнали винними у скоєнні злочину на території ЄС і засудили до тюремного ув'язнення на термін від одного року;
– особам, щодо яких є підстави вважати, що вони вчинили тяжкий кримінальний злочин або мають намір вчинити його на території ЄС;
– особам, які були вислані з ЄС;
– особам, яким було відмовлено у в'їзді або заборонено проживати в державах-членах ЄС за недотримання національних правил в'їзду або проживання та ін.
Вищеперераховані особи можуть бути внесені у Шенгенську інформаційну систему як особи, яким відмовлено у в'їзді. Водночас не у всіх випадках відмови у в'їзді і вислання з ЄС особа вноситься в цю систему.
“Про Захід” у співавторстві з Катериною Кульчицькою, аналітиком ГО “Європа без бар'єрів”
