Лемківські орнаменти, гуцульські джерги і цвіт каштану: незвичні писанки ужгородки

Аніта Лисак – давня приятелька “Про Заходу”. Дівчина дуже талановита, знає кілька мов, журналіст за освітою, любить подорожувати і має багато хобі. Найулюбленіше з них – писанкарство. І навіть тут вона зуміла внести свою лепту – писанки вона прикрашає пелюстками квітів.

Зустрітися з дівчиною ми вирішили напередодні Чистого четверга, за народними приказками, саме цього дня треба малювати писанки, тоді вони довго стоятимуть. Якщо ж для малювання оберете Страсну п'ятницю – нічого не вийде, а самі яйця швидко попсуються.

Аніта малює писанки вже понад 10 років, бере за основу і видуте яйце, і дерев'яне. Останнім часом, зізнається, більше надає перевагу саме основі з дерева, адже такі писанки довговічні, особливо коли в тебе двоє діток, які завжди стараються допомогти мамі у писанкарстві.

Перші писанки Аніта вчилася малювати у бабусі свого чоловіка. Та й навчила героїню особливостям лемківського орнаменту. “Бабуся писанка малювала просто фантастично, у неї був чудовий окомір, кожна деталь виходила просто бездоганною Малювати бабуся любила соломинкою і воском, я не знаю, де вона їх взяла, але ті, що мені подарувала – дуже бережу” – розповідає Аніта.   

Вже згодом Аніта почала відвідувати виставки писанок, спілкуватися з народними умільцями, тренуватися на майстер-класах. І так на її писанках почали зявлятися найрізноманітніші орнаменти та квіти. Одними з улюблених писанок, які одразу привертають увагу – три яйця з гуцульськими орнаментами. Фактично на них зображений візерунок із гуцульської джерги (килима).

Однак дівчина любить фантазувати, і ще торік вирішили цьогорічні писанки прикрасити справжніми пелюстками квітів. Квіти для цього вона заготували наперед, зібрала і засушила у книгах. Зізнається, що починати в такі справі важко, адже не знаєш, яка квітка після “сушки” не втратить своєї краси та кольору. Зараз вона тільки експериментує, і ми вмовили її показати перші “пелюсткові” писанки і процес їх виготовлення.

Перший і найголовніший етап – збір матеріалу. Рослинки треба зібрати, розправити делікатні пелюстки пінцетом і стиснути у книжці, де вони власне підсохнуть і зберігатимуться. Найулюбленішим флористичним матеріалом для Аніти є цвіт ромашки, гортензії та каштану.

Далі потрібно підготувати основу, у нашому випадку це яйця з дерева. Їх треба пофарбувати і дати можливість повністю висохнути. Ще одна потрібна річ – лак, саме ним дівчина кріпить пелюстки.

Залежно від розміру квітки, лак наносимо на основу чи саму рослину. Далі притискаємо її, в дуже акуратно знову покриваємо лаком. Головне – дати можливість писанці повноцінно висохнути.

А далі усе залежить від вашої фантазії. Природа чудова і багатогранна, вона сама нам дарує купу прекрасних варіантів оздоблення, за вами – вибір кольору основи.

Таке писанкарство – це чудово можливість разом з дітьми зануритися не тільки у світ перед великодніх традицій, але і дивовижну царину природи.

“Про Захід” бажає своїм читачам чудового свята: пам'ятайте традиції, створюйте родинні, поширюйте їх!