Ужгородська амбулаторія № 4. На кожних дверях висить вивіска, що тут приймає лікар сімейної медицини, а ще – оголошення про необхідність до 1 липня 2017 року визначитися зі своїм сімейним лікарем і підписати з ним декларацію. Усе це – перший крок у нашумілій медичній реформі. А як він впроваджується на ділі – “Про Заходу” розповіли медики і пацієнти у чергах.
Спочатку про теорію. Ми попросили коротко і зрозуміло пояснити перші етапи медичної реформи головного лікаря Ужгородського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяну Козак. Вона ж розповіла, що нині в Ужгороді працює 82 сімейних лікаря та 115 медичних сестер, які забезпечують надання населенню необхідної первинної медичної допомоги. Саме ці люди від 1 липня стануть тими, до кого пацієнти мають приходити із будь-якими запитання стосовно свого здоров'я. Тих, хто за старою схемою самостійно почне штурмувати поліклініки, з 1 липня примусять заплатити за консультацію вузького спеціаліста. З будь-якими скаргами потрібно буде перш за все йти до свого сімейного лікаря, котрий, при потребі, випише вам направлення до вузького спеціаліста – лише тоді візит до поліклініки буде безкоштовний. Тобто, навіть похід до окуліста незабаром потрібно буде починати із відвідин сімейного лікаря. Він або перевірить зір сам (за медичними нормами, кваліфікований сімейний лікар може вирішити 80% проблем зі здоров'ям пацієнта), або випише безкоштовне направлення на огляд окулістом. При цьому сімейний лікар не буде перешкодою у зверненні до вузького спеціаліста, а виступатиме своєрідним агентом здоров'я пацієнта, котрий обирає найефективніший спосіб подолання проблеми.
.jpg)
Цікаво, що сімейний лікар зможе видавати направлення до конкретного фахівця, а не просто до кого у поліклініці попадете. Таким чином, сподіваються у МОЗ, у колі вузьких спеціалістів сформується здорова конкуренція, а не зовсім грамотні фахівці (ті, про кого кажуть, що купили диплом) просто не матимуть пацієнтів, а відповідно й заробітної плати.
До слова, про зарплату. Зараз, поки ця частина реформи ще не запрацювала на повну, у лікарів діє так званий перехідний період, коли заробітна плата начисляється по-старому. З першого ж липня вони отримуватимуть гроші за кожного пацієнта, який уклав з ними договір (або декларацію, як написано на дверях кабінетів в амбулаторіях). Декларацію можна заповнити вже зараз, зразки є в кожній міській амбулаторії.
Про те, як це працює на ділі, питаємо сімейного лікаря амбулаторії № 4. На дільниці Наталії Мельник зареєстровано трохи більше 1800 пацієнтів. Близько 500 із них вже підписали декларації про те, що надалі хочуть бачити своїм сімейним лікарем саме її. У переважній більшості, це були пацієнти, котрі прийшли на прийом, і їм повідомили, що вони можуть вибрати лікаря вже зараз. Таких свідомих, хто би спеціально прийшов укласти угоду, тут бачили дуже мало. Або до людей ще не дійшла інформація про необхідність обрати для своєї родини лікаря, або, як це часто буває, люди просто лінуються спеціально йти до амбулаторії.
Звісно, після 1 липня, якщо ви так і не укладете угоди з лікарем, ніхто вас із кабінету не вижене. Медики розуміють, що цей процес розтягнеться на тривалий період. Однак варто пам'ятати, що можливості конкретного лікаря не безмежні, він може обслуговувати лише певну кількість пацієнтів, тому, якщо ви точно хочете лікуватися у свого, перевіреного лікаря, варто поспішити укласти з ним угоду. Причому, немає різниці, де ви прописані, або в якому районі міста проживаєте – ви маєте право обслуговуватися у того лікаря, який вам подобається і якому ви довіряєте.
Наталія Богданівна Мельник нині не береться загадувати, яка кількість пацієнтів буде в неї після 1 липня. Свою майбутню заробітну плату вона поки теж не рахувала, однак, якщо взяти до уваги, що на кожного пацієнта на рік держава виділятиме 210 гривень, то заробітна плата сімейних лікарів, робота котрих раніше вважалася далеко не найпрестижнішою у медичній сфері, може зрости дуже суттєво. Тобто, якщо будь-який сімейний лікар зможе зберегти нинішню кількість пацієнтів (а це від 1500 до 2000 людей), то отримуватиме на місяць від 26-ти до 35 тисяч гривень.
.jpg)
“Зміни у медичній системі назріли давно, і реформа дійсно дуже потрібна, – каже Наталія Мельник. – Але поки що зарано давати оцінки. Звісно, у процесі впровадження цих змін буде багато проблем і нюансів, які вирішуватимуться по ходу. Звісно, будуть і задоволені змінами, і ті, хто їх критикуватиме. І зараз не все проходить гладко. От взяти хоча би впровадження програми “Доступні ліки”, яка передбачає видачу певних ліків за рецептом безкоштовно, або за частковою вартістю. МОЗ анонсував старт на 1 квітня, пацієнти почали приходити, просити виписати їм рецепт. Але на календарі вже 7 квітня, а безкоштовні ліки в аптеках взяти поки неможливо, бо затримали фінансування. Звісно, пацієнти незадоволені (від себе додамо, що по програмі “Доступні ліки” в Ужгороді вже укладені угоди з мережевими і меншими аптеками, і на даний момент, як запевняють чиновники, безкоштовні ліки за рецептами вже можна отримати – ред.).
Ми всі маємо налаштуватися на те, що процес реформування буде тривалим. Не вийде на місцях так швидко, як це обіцяють чиновники, запровадити і введення електронних медичних карток. У нашій амбулаторії поки є тільки один комп'ютер, зараз ми лише завершили укладання електронного реєстру усіх наших пацієнтів. Коли у кожного нашого сімейного лікаря буде у кабінеті комп'ютер, коли почне працювати загальна мережа, тоді лише можна починати формувати електронні картки пацієнтів”.
Власне, щодо наявності робочих комп'ютерів у кабінетах кожного лікаря, то в Ужгороді така перспектива є не такою вже й далекою. Як запевнила головний лікар Ужгородського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Козак, у листопаді минулого року Ужгородська міська рада прийняла програму зміцнення матеріально-технічної бази центру, яка передбачає, зокрема, і виділення коштів на обладнання автоматизованих робочих місць лікарів, простіше кажучи, закупку комп'ютерів та супровідного приладдя для того, аби введення системи електронної медичної картки у нас запрацювало швидше.
Те, що для нас поки – дивина, у країнах ЄС давно вже є звичним сервісом. Ми поспілкувалися з нашим колишнім співвітчизником – неврологом лікарні св. Алексіуса та Йозефа у німецькому місті Нойс Михайлом Гошовським. Він пояснив, що в Німеччині діє трохи інша система, хоч і схожа на ту, яку збираються запровадити в Україні. Різниця у тому, що витрати українців на медичне обслуговування пропонує і далі покривати держава, тоді як в Німеччині кожен громадянин платить сам за себе. Щоправда, гроші перераховує не напряму клінікам і сімейним лікарям, а страховим компаніям.
У сім'ї лікаря Михайла, де працює лише він (дружина доглядає за двома малими дітьми), страховка на всіх членів сім'ї відшкодовується наполовину роботодавцем і наполовину – із зарплатні Михайла. На даний момент із його заробітної плати на медичну страховку йде 300 євро.
Страховка, зокрема, дозволяє звертатися за будь-якої потреби до сімейного лікаря. Сімейні лікарі у Німеччині – такі собі незалежні підприємці, для яких надання первинної медичної допомоги є бізнесом. Вони самі знаходять собі приміщення, наймають секретаря, купують обладнання. Сімейний лікар має таку підготовку, що лише у крайніх, справді складних випадках, відправляє пацієнта до вузького спеціаліста, чи у клініку. Все інше він робить сам: і зір перевірить, і гіпс накладе, і від застуди вилікує. Знаходять собі сімейного лікаря до вподоби різними шляхами, навіть просто в Інтернеті. За пацієнтом до лікарів переходить і його електронна медична картка, тож усі відомості про огляди, щеплення, лікування і оперативні втручання зібрані в одному електронному документі.
Після того, як сімейний лікар оглянув і пролікував пацієнта, він відправляє рахунок із докладним описом усіх маніпуляцій страховому агенту. Той же не приймає рахунок “із закритими очима”, а, як фахівець у медичній сфері, перевіряє доцільність кожної маніпуляції і призначення.
.jpg)
Порівнюючи німецьку систему і українські нововведення, невролог Михайло Гошовський називає нашу реформу чимось перехідним між радянською і європейською медичною системами. Чи буде українська реформа успішною – прогнозувати не береться. Хоча й щиро радіє за українських колег, котрі нарешті матимуть змогу отримати достойну заробітну плату за свою нелегку роботу.
Повернувшись же до наших реалій, хочеться зауважити, що однозначно гірше, ніж було, від теперішніх реформ у системі медицини не стане. Головний лікар Ужгородського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Козак впевнена: від реформи виграють усі: і пацієнти, котрі отримають якісніше обслуговування, і лікарі, котрі нарешті матимуть достойну зарплатню.
А от люди у чергах до сімейних лікарів були налаштовані не так позитивно. Один старенький дідусь нарікав на те, що не може отримати за рецептом безкоштовні ліки, інша жіночка вже якось машинально відмахувалася, мовляв, наша влада ні на які успішні реформи не здатна. Чия була правда – покаже час.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”
