Дератизацію розпочато в обласному центрі, інформує прес-служба Ужгородської міськради.
Працюватимуть кілька днів, охоплять контейнерні сміттєві майданчики, а їх 136, схили над річкою, території, де компактно проживають представники ромської громади.
Як повідомила помічник санепідеміолога, яка очолює роботу відділення профілактики, дезинфекції Ужгородської міськрайонної філії Державної установи Закарпатського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я України Надія Малевічко, дератизацію проводять двічі на рік – навесні та восени. Використовують зерно, оброблене сертифікованим препаратом бромавіт або його аналогом бродівіт.
Замовником робіт є департамент міського господарства Ужгородської міської ради, цього року на дератизацію виділили близько 80 тисяч гривень і, зазначила пані Надія, це вперше за багато років саме стільки, як необхідно за розрахунками, з огляду на те, наскільки здорожчали засоби для боротьби з гризунами.
Санепідеміолог нарікає, що до них приходять ужгородці, скаржаться на щурів, проте з усього Ужгорода лише одне ОСББ уклало угоду про дератизацію, представники ж інших цікавляться і відмовляються. Мовляв, не зберуть із мешканців кошти, необхідні для оплати. Хоча це лише 1,29 грн. за квадратний метр площі, яку слід обробити. До того ж, ця ціна, за словами Надії Малевічко, визначена ще кілька десятиліть тому і скільки не зверталися в Мінздоров'я про її його перегляд і приведення до сучасних реалій, реагування так і немає. А через те, що дератизація по місту проводиться не тотальна, зменшити до мінімуму проблеми, до яких призводять щурі та миші, неможливо. Особливо важливо зробити це зараз, у час розмноження гризунів.
Заступник директора “АВЕ-Ужгород” Федір Коваль, який був присутній під час об'їзду контейнерних майданчиків, відзначив, наскільки мешканці захаращують території біля сміттєвих баків. Хоча коштом міста періодично вивозять негабаритне сміття – за день-два знову нагромаджують купи непотребу, а зараз ще й обрізаних гілок. Нагадаємо, сьогодні ліквідовують стихійні звалища на багатьох вулицях Ужгорода – на вулицях Станційній, В. Комендаря (Джамбула), Пирогова, Артемовського, Сурікова, Бородіна, Белінського(Вілмоша Ковача) (за “Білочкою”), Минайській, ак.Корольова, біля ЗОШ №6.
Є лише окремі ОСББ, де контейнерні майданчики облаштували так, що їх можна назвати навіть зразковими.
Санепідеміолог нарікає, що до них приходять ужгородці, скаржаться на щурів, проте з усього Ужгорода лише одне ОСББ уклало угоду про дератизацію, представники ж інших цікавляться і відмовляються. Мовляв, не зберуть із мешканців кошти, необхідні для оплати. Хоча це лише 1,29 грн. за квадратний метр площі, яку слід обробити. До того ж, ця ціна, за словами Надії Малевічко, визначена ще кілька десятиліть тому і скільки не зверталися в Мінздоров'я про її його перегляд і приведення до сучасних реалій, реагування так і немає. А через те, що дератизація по місту проводиться не тотальна, зменшити до мінімуму проблеми, до яких призводять щурі та миші, неможливо. Особливо важливо зробити це зараз, у час розмноження гризунів.
Заступник директора “АВЕ-Ужгород” Федір Коваль, який був присутній під час об'їзду контейнерних майданчиків, відзначив, наскільки мешканці захаращують території біля сміттєвих баків. Хоча коштом міста періодично вивозять негабаритне сміття – за день-два знову нагромаджують купи непотребу, а зараз ще й обрізаних гілок. Нагадаємо, сьогодні ліквідовують стихійні звалища на багатьох вулицях Ужгорода – на вулицях Станційній, В. Комендаря (Джамбула), Пирогова, Артемовського, Сурікова, Бородіна, Белінського(Вілмоша Ковача) (за “Білочкою”), Минайській, ак.Корольова, біля ЗОШ №6.
Є лише окремі ОСББ, де контейнерні майданчики облаштували так, що їх можна назвати навіть зразковими.
