Шпаргалка для закарпатця: як відстояти свої права у супермаркеті

Приходиш додому, дивишся в чек і не віриш своїм очам – булочка за 44 гривні! І це не капітальне зростання цін, а помилка касира: замість однієї булочки вам випадково пробили 10.

А ще не відповідність цін на касі і на ціннику, завищена вага фасованої продукції, продукти, в  яких зійшов термін придатності – з усіма цими проблемами бодай раз стикалися чи не усі закарпатці. Добре, якщо ви помітили помилку не відійшовши  від каси, тоді відстояти свою правоту буде простіше. Однак навіть помітивши невідповідність у чекові вдома, в деяких випадках можна виграти суперечки із супермаркетами. Про Захід зібрав історії про пригоди ужгородців у супермаркетах і дізнався, як поводити себе правильно у тій чи іншій ситуації.

Ціна на касі не відповідає ціннику

Це чи не найчастіший огріх супермаркетів. Працівники завжди виправдовуються, що не встигають змінювати цінники. Однак, чому за це має платити покупець? Якщо ви потрапили до такої ситуації, знайте – на касі вам мають повернути різницю. "При покупці товару в супермаркеті, я завжди уважно слідкую за цінниками, от і вийшло, що замість 13.75, заявлених на стелажі, в чеку вибиває 15.25. Викликала адміністратора, ми разом з нею пройшлися до стелажа, вона побачила розбіжності, забрала в мене чек, попросила вибачення і повернула різницю", – розповіла Про Заходу ужгородка Ольга Сербін.

Щоб довести, що товар продавався за акційною ціною, вам необхідно це зафіксувати (наприклад, зняти фото цінника або написи з ціною над товаром ). "Тоді за наявності чека, в якому вказана завищена сума, і зафіксованої акції магазин повинен повернути різницю, згідно зі ст. 15 Закону "Про захист прав споживача".    

Платиш за 500 грамм, отримуєш 300

Теж дуже популярна помилка. Часто фасовані супермаркетом продукти не завжди важать стільки, скільки вказано на упаковці. І звичайно ця різниця не на користь покупцеві. Тому купуючи фасоване, не нехтуйте можливістю переважити товар на контрольних вагах.  "Знаю, що самі винні, вперше так попались. Купили в супермаркеті у понеділок на вагу шинку, відкрили лише за кілька днів і тут я бачу на ціннику більше 700 грам. Було її від сили грамів 250 і переплатили ми 50 грн. щонайменше. Я написала відгук у Фейсбуці, який зібрав чимало переглядів. Однак для мене стало приємним здивуванням, коли від магазину ми отримали компенсацію у вигляді півкіло шинки і тістечка, а також купу вибачень. Насправді, було дуже приємно і несподівано, що обраний нами магазин турбується про свою репутацію, на відміну від багатьох інших ужгородських супермаркетів. Щиро сподіваюсь, що це була прикра помилка", – поділилася історією ужгородка Ольга Юшко.

Прострочені продукти – попереду

Дуже часто можна побачити, що молочні продукти, в яких термін придатності спливає через 1-2 дні стоять попереду полиці. Звичайно, це ще можна пробачити. Однак дуже часто під руку може потрапити і зіпсований товар. Ще частіше зіпсоване можна купити у відділах з розважними товарами, до строк придатності треба випитувати у правців-консультантів. Тому кожен товар уважно дивіться, не зайвим буде і понюхати. До слова, пакування супермаркета (плівка чи пакет) можна трохи відсунути, аби переконатися у свіжості товару. Особливо це стосується розважних м'ясних  і рибних продуктів. Не можна пошкоджувати упаковку заводську і вакуумну. Якщо купили зіпсоване – повертайтеся з чеком і товаром у магазин. "У нас було таке, що чоловік купляв просрочку, або попадалось зіпсоване (м'ясо, мідії), ми повертали, приймають без проблем. О, ще колись капронові колготки купила, відкриваю вдома – а там діра, то теж пішла і повернула", – розповіла ужгородка Ольга Іванова.

Як правило, адміністрація повертає гроші за прострочений товар, навіть розкритий або порізаний, адже їм не потрібні перевірки. У разі відмови пишіть претензію в двох примірниках на ім'я директора магазину і вимагайте її зареєструвати. За Законом "Про звернення громадян", магазин повинен відповісти протягом 30 днів. Із заявою можна звернутися і в місцеву споживінспекцію, яка прийде з перевіркою.

Фотографувати – можна

І жодна вказівка керівництва не може змусити вас відкласти камеру. Ужгородка Вікторія розповідає: "Більша проблема в супермаркетах те, що вони вороже ставляться до фотографування, в т.ч. охорона, хоча ц?@
???<???онено, а значить дозволено. Будете сюжет робити, спробуй пофоткати щось (навіть загальні плани, де не видно деталей) в полі зору охорони. Одразу починаються наїзди. Хоча це незаконно. Вони кажуть, типу це комерційна таємниця, але це нонсенс, супермаркет публічне місце, і ціна це частина публічної оферти до будь-кого, хто зайшов у магазин. А бояться фото тому, що часто спливають  негативні для їх іміджу моменти".

Купуєш одне – платиш за 5

Найчастіше – машинальна помилка касира, коли один товар "пробивають" декілька разів. Головне – помітити такий огріх біля каси і одразу на нього вказати. Якщо помітили тільки вдома, повернути кошти шанс високий. "Нам так два рази пробили корм для цуценяти. Чек проглянув тільки вдома і був дуже розлючений. Ціна питання – 50 грн. Не полінувався і наступного дня навідався до супермаркету, зустрівся з адміністратором. Спочатку мені сказали щось типу "може ви купляли дві упаковки", на що я почав вимагати показати запис з відео фіксаторів, що розміщені над касами. Запис показувати відмовилися – гроші повернули", – розповів ужгородець Олександр. Схожою історією ділиться і пані Валентина Летберг: "Мені в супермаркеті продали 1 булочку за 44 грн (товару брала багато, відразу не помітила). Подивилась чек біля входу і повернулась до касира. Мене почали розпитувати яка булочка, з якою начинкою, я дістала і показала їм булочку. Вони замість 1 булочки, вибили 10. Зробили повернення. Але завжди вони це "помилково" роблять в свою користь. Неодноразово на ціннику була вказала одна ціна, а в чеку інша, також робили мені повернення різниці".

Жінка зазначила,  що в неї, як і в інших ужгородців, є багато історій з супермаркетами. "Одного разу я купила морожену рибу, принесла додому, а після розморозки вона почала смердіти і вся була жовта. Понесла на повернення, зробили повернення. Коли купую молоко, виймаю задні пачки тому, що там термін кращий. Це побачила робітниця магазину і зробила мені зауваження, на що я відповіла, за мої гроші я маю право купувати нормальний товар, а не такий, який хочуть підсунути мені вони. Жінка мені доводила, що я неправильно роблю, риючись на полицях з продуктами, мовляв, потім їй доведеться це все знову розкладувати. Я їй запропонувала виставляти одразу нормально товар і не довелось би їй це перекладати туди-сюди. У відповідь почула, яка я недобра і що я  негарно повожусь з працівниками магазину. Я живу в Ужгороді і в Таллінні. В Таллінні ніколи не було таких випадків, як у нас. У нас  хочуть за наші гроші нам каку продати.

Так, і в Талліні буває, що свіжіший товар ставлять в глиб полиці, але протерміновані продукти не знайти", – розповіла пані Валентина.

За розбитий товар платить супермаркет

І шкода, що саме про це знають дуже мало покупців. Так ужгородка Євгенія торбинкою випадково зачепила вазу, що стояла на підлозі. За розбиту річ довелося заплатити. Однак, є одне але… Юристи стверджують, що закон в цьому разі на боці споживача, адже за безпеку товарів та їхню надійність розміщення відповідає персонал магазину, а не споживачі. Персонал магазину повинен забезпечити надійність зберігання товарів, та попередити споживачів про небезпечність полиць, на яких зберігаються товари, які можуть розбитись. Ще краще – аби такі товари зберігалися на полицях із бортиками.

"Згідно зі ст. 17 ч. 2 Закону "Про захист прав споживачів", заборонено примушувати споживача купувати непотрібний товар". Правда, вам в свою чергу доведеться довести, що ви розбили пляшку випадково, для цього потрібен запис з камер відеоспостереження.

Просіть відеодокази пошкодження, складайте акт і не поспішайте платити. Споживач відповідає за товар лише тоді, коли у нього є товарний чек, що засвідчує його купівлю. В іншому разі за ризик випадкового знищення та  випадкового пошкодження (псування)  майна  відповідає  його  власник. Згідно зі ст. 323 Цивільного кодексу, до тих пір, поки товар не куплений, він є власністю магазину, який і несе за нього відповідальність. Тобто якщо покупець, зайшовши до магазину, випадково пошкодив якийсь товар, не донісши його до каси, він не зобов'язаний за нього платити. Інша річ, коли покупець пошкодив товар навмисно. В такому разі він повинен в повному обсязі відшкодувати його вартість.

Обшук – незаконний

В соціальних мережах можна часто прочитати і про обшук охоронцями у супермаркеті. І дійсно – охоронець керується своєю посадовою інструкцією, а головним його завданням є припинити правопорушення. Однак згідно з чинним законодавством, на обшук має право тільки поліція в певних обставинах. Від обшуку (вивертання кишень, дамських сумочок і т.п.) сміливо відмовляйтесь : відповідно до ст. 29 Конституції та ст. 289 Цивільного кодексу кожна людина має право на особисту недоторканність. Охоронець не має права чіпати і перевіряти покупця, навіть якщо він побачив, що той намагається поцупити товар. Його завдання – викликати поліцію. Однак бувають випадки, коли охоронець може вивести покупця з торгівельної зали – якщо той під дією алкоголю чи наркотиків і є джерелом небезпеки для інших відвідувачів. Якщо вас намагаються обшукати – вимагайте показати відео, на якому видно, що ви вчинили правопорушення. Аби відстояти свою честь та гідність не зайвим буде викликати поліцію.

Камери зберігання ніхто не контролює  

За ваші цінні речі у схованці відповідальності ніхто не несе, і якщо їх вкрадуть – винні ви самі. Ні Законом України "Про захист прав споживачів", ні Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 108, не передбачена обов'язкова здача своїх речей покупцями у камери схову. Це регулюється цивільним законодавством України.

Якщо внутрішніми документами магазину передбачена заборона пересування покупця разом із своїми речами (сумки, чемодани, пакети та ін.) та передбачений обов'язок здачі свої речі у камери зберігання цього магазину, то магазин приймає на себе обов'язок щодо схоронності ваших речей. Це підтверджується видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (ст. 937 Цивільного кодексу України)", – зазначають юристи.

Тому переконливо рекомендуємо не залишати гаманці, техніку, мобільні телефони чи документи у скриньках тимчасового зберігання. 

Про Захід разом з юристами радять бути максимально обережними в супермаркетах, перевіряти товари та ціни не виходячи з торгівельної зали, завжди зберігати чеки, за незрозумілих ситуацій вимагати показати відео з порушенням і не ігнорувати можливість відстояти свої права.

Вікторія Жуйко, для Про Заходу