Зокрема, їх ривалий прийом може погіршити його роботу, а також ускладнити перебіг таких хвороб, як шизофренія, депресія тощо, інформує УНІАН.
Це, в свою чергу, впливає на формування нових клітин мозку. Такий факт було встановлено Сюзанною Вульф із Центру Макса Делбрука молекулярної медицини. Існує особливий тип імунних клітин, котрі функціонують в якості посередника між шлунково-кишковим трактом і мозком. Оскільки антибіотики вбивають нормальну мікрофлору кишечника, то у людини, яка має психічні захворювання, їх тривалий курс погіршить перебіг недуги. Це в першу чергу актуально для тих, хто страждає на шизофренію і депресією, має порушений процес формування нових клітин мозку. Шлунково-кишковий тракт і мозок співпрацюють через гормони, продукти метаболізму і прямі нейронні зв'язки. Втім, ця окрема популяція моноцитарних імунних клітин – це ще один зв'язок.
Вульф знищила мікрофлору мишей, даючи їм потужні антибіотики. Як наслідок, у цих тварин відзначалася наявність набагато меншої кількості нових нейронів у гіпокампі – центрі пам'яті, відтак у тваринок погіршилася пам'ять. Паралельно відбувалося скорочення популяції імунних клітин у мозку – Ly6C(hi) моноцитів.
До речі, видалення з мозку тільки цих клітин, процес формування нових нейронів пригальмовувася. Після того ж, як клітини вводили тваринам, що пройшли курс антибіотиками, процес відновлювався, а стан тварин, які приймали ліки, вдалося покращити. Використовувались дві стратегії: тваринам давали суміш бактеріальних штамів (відновлювали штучно мікрофлору) або тварин змушували бігати в колесі (звертало негативний ефект прийому антибіотиків назад). І обидві стратегії працювали, про що говорив ріст популяції моноцитів, поліпшення пам'яті і посилення процесу утворення нових нейронів.
