Не сакурами єдиними: 5 ужгородських дерев, цвітіння яких ви мусите побачити (Фото)

Опубліковано:

Останній тиждень в Ужгороді проходить під девізом “зроби селфі з сакурою”, і доки одні містяни разом із туристами ледь не в черги стають, аби сфотографуватися біля конкретної японської вишні, інші залюбки розглядають й цвітіння інших дерев. 

Про Захід вирішив підготувати для вас план фотографування на найближчі два-три місяці, адже вслід за рожевими килимками пелюстків сакури, місто заполонять солодкі пахощі лип та найнеймовірніші цвітіння унікальних рослин, якими багате наше місто. Пропонуємо вашій увазі п'ятірку справжніх екзотів і рекордсменів.

Морозостійка магнолія кобус 

    

Розцвітає магнолія цього сорту чи не найшвидше з дерев, адже кобус вважають морозостійким видом. Торік дерево розцвіло рекордно швидко, у останніх числах березня. 

Сьогодні помилуватися цвітінням кобуса можна поряд з будівлею ОДА на площі Народній. Інші сорти цього дерева ви з легкістю можете знайти, пройшовшись історичним центром, зокрема і поряд з будівлею міської прокуратури.

Найдовша у Європі алея лип

Неймовірні пахощі не залишають байдужими майже нікого, понад місяць інтенсивного цвітіння і прохолоди щороку перетворюють двокілометрову алею на справжню перлину Європи. Липи були висаджені століття тому. і щонайцікавіше, на набережній Незалежності ростуть липи різних порід, які цвітуть по-різному, збільшуючи період цвітіння з кількох днів до кількох тижнів.

Азіатська і теплолюби ва красуня павловнія 

Особливість цих рідкісних дерев – любов до м'якого та теплого клімату, тому в Україні, окрім Ужгорода, вони ростуть ще в Одесі. Квіти дерева нагадують дзвіночки, вони не тільки привертають увагу своїм фіолетовим забарвленням, а й  солодким ароматом. 

Найвідоміша павловнія росте навпроти ринку на Корятовича, однак дерево не є таким старим, як його вважають, адже висаджено воно було у другій половині ХХ століття. До слова,  це не єдина павловнія, яка росте в Ужгороді. Ще декілька можна знайти на території історичної частини обласного центру, місцевий клімат їм до вподоби. Дерево має цвісти щороку, однак дійсно є роки, коли воно не цвіте. Причина – холодна зима, адже рослина є теплолюбною. 

Дерево з розквітлими тюльпанами

Наукова назва дерева — ліріодендрон тюльпановий. Пов'язана вона з тим, що форма листків схожа на ліру. Дерево росте в історичному центрі міста, поряд з цегольнянською церкою, і є одним із найстаріших екзотичних дерев краю. Існує версія, що дерево посадив разом зі своїми учнями відомий натураліст Іштван Лаудон, який заснував в Ужгороді унікальний дендропарк. Кілька років тому тюльпанове дерево хотіли зрубати через те, що воно заважало будівництву бізнес-центру, однак громаді вдалося стати на заваді цим планам, тож нині всі охочі можуть насолодитися його цвітінням.

Церцис, або дерево Юди

Як і павловній, в Ужгороді церцисів росте декілька. Найстаріший екземпляр  в Ужгороді можна побачити у дворику стоматологічної поліклініки на набережній Незалежності. Рослина схожа радше на кущ, і росте досить повільно. Максимальна висота церцису – 15 метрів. За легендою, саме на цьому дереві повісився Юда, однак скептики зазначають, що назва походить скоріш від історичних особливостей регіону, де воно часто зустрічається.  

Тож готуйте фотоапарати і тіште друзів незвичними світлинами упродовж усієї ужгородської весни! 

Вікторія Жуйко, для Про Заходу

Про Захід