Останнім часом в Україні відбувається масштабна політична криза. Найактуальнішим на сьогоднішній день питанням залишається те, як країна вийде з коаліційного колапсу: збережеться парламентська коаліція, переформатується чи українцям знову варто готуватися до виборів. У всіх варіантах є свої плюси і мінуси. Однак доволі важко точно спрогнозувати остаточний розвиток подій. На довершення додалися ще й останні події в Києві: так званий “Майдан-3”, який вже закінчився, так, по суті, і не розпочавшись. “Про Захід” поцікавився у закарпатських експертів, політиків та громадських активістів про те, як, на їх думку, може вирішитися парламентська криза в Україні, що саме відбувалося днями в Києві і до чого це все може призвести.
Кандидат політичних наук, викладач кафедри країнознавства УжНУ, Михайло Шелемба: “Вирішення парламентської кризи в Україні залежить від того, яким чином буде переформатовано уряд, і які домовленості будуть, у першу чергу, з фракцією “Радикальної партії Олега Ляшка”. А також від можливого повернення туди “Батьківщини” та “Самопомочі”, що малоймовірно. Але, в будь-якому разі, в новій коаліції і її голосуванні за потрібні Закони важливу роль буде відведено фракціям “Воля Народу” та “Відродження”.
Які фактично будуть допоміжним депутатським складом коаліції. Для Заходу та МВФ зараз важливо зберегти стабільність в уряді, про що вони й говорять та по суті вимагають.
Щодо “Майдану-3″, то це фактично підготовка до нових виборів, але наразі відсутній мобілізаційний характер та вагомий подразник, який здатен привести до революції. З впевненістю можу сказати, що події, які відбуваються в українському політикумі, змусили партії почати підготовку до нових виборів і всі політичні сили почали готуватись, незважаючи навіть на час, коли вибори реально відбудуться”.
Голова фракції “Солідарність” в Ужгородській міській раді Андрій Риба: “По-перше, парламентська криза спричинена некомпетентністю уряду. Отже єдиний реальний шлях виходу з неї – зняття Яценюка і майже повна зміна обличь в уряді. Якщо фракції “Народний Фронт” разом з БПП “Солідарність” підуть на це добровільно в повному складі, то Яценюку вдасться зберегти обличчя і відновити підмочену політичну репутацію. Президент, спираючись на більшість, продовжить реформи: відновиться стабільність в парламенті і в державі. У коаліцію повернеться частина фракцій демократичного спрямування. Якщо цього не станеться, то “союзники” по можливим форматам коаліції будуть і далі використовувати ситуацію для нарощення власних партійних рейтингів. Це неминуче призведе до повного паралічу роботи Парламенту і, відповідно, до позачергових виборів до Верховної Ради. На сьогодні це і є завданням №1 для загнаних в кут олігархів та реваншистськи налаштованих “опозиціонерів”. Це шлях до згортання навіть тих повзучих реформ, які намітились за останні 2 роки.
По-друге, “Майдан-3” – це явище неприроднє на даний час і породжене парламентською та урядовою кризами, як проект задля дестабілізації політичної ситуації в державі. Ситуація в державі дійсно дуже не проста як політично, так і фінансово. Але революційної ситуації немає. І приводів до активного спротиву громадськості теж: не утискаються громадянські права, не обмежуються свободи, не переслідуються активісти. А фінансовий і політичний спад можуть стати підґрунтям до майбутніх революційних потрясінь, але не стануть приводом для чергового майдану саме тепер.
Депутат Закарпатської обласної ради Андрій Шекета: “Парламентська криза, яка зараз існує в країні, має кілька сценаріїв розвитку, але всі вони, в тій чи іншій мірі, стосуються формату коаліції. Тому, найперше, треба чітко з'ясувати: станом на даний момент, “радикали” Ляшка в коаліції чи вийшли з неї. Якщо не вийшли, то в коаліції проблем немає.
Якщо вони все ж таки в коаліцію не входять, то тоді, або у парламенті формується інша коаліція, або через 30 днів всі йдуть на перевибори. Я більше схиляюсь до того, що діюча політична еліта буде намагатись переформатувати коаліцію і не йти на перевибори!
Стосовно подій в Києві те, що відбувається, – це точно не “Майдан-3″. Це певні протестні дії дуже різних, підкреслюю, різних людей: і щирих патріотів, і недалекоглядних політиків, і професійних провокаторів. Перший і другий Майдан робив і підтримував, в тому числі фінансово, середній клас. Зараз я його там не бачу. Не хочу давати оцінку окремим персонажам, які там з'явились, але це все виглядає дуже вбого!”
Член “Громадського Конвенту” Павло Гомонай: “На мою думку, ситуація може бути підвішеною ще тривалий час, принаймні до осені. Для нас ідеальним вирішенням парламентської кризи було б призначення технічного уряду на чолі з “варягом” з досвідом грузинських, а ще краще – польських реформ. Але не варто чекати на “доброго дядю”, який прийде і все розрулить та зреформує. Якщо ми хочемо жити в нормальній країні, ми маємо докладати певні зусилля. Тільки тоді буде сенс проводити дострокові парламентські вибори. Водночас в Києві була спроба штучно розкачати протест і направити його в потрібне зовнішнім кураторам русло. Проблема в тім, що “колишні” так і не повірили в те, що протести бувають справжніми. “Майдан-3″ здувся. Це певною мірою добре, бо не вдалося завести купу хороших людей на манівці. З іншого боку – це погано, бо злодії при владі зараз розслабляться і відчують безкарність. Тому громадськості варто бути готовій тиснути на владу там, де це дійсно потрібно”.
ЛАРИСА Романюк, Про Захід”