Журналісти – четверта влада, яка має впливати на політиків. Втім, у Закарпатській області, схоже, усе навпаки. Ситуація вражає: власниками чи не усіх ЗМІ є люди, котрі займаються політикою. Це означає лише одне – у нашому краї ЗМІ більше виконують функцію пропаганди.
Мова йде насамперед про традиційні ЗМІ: телебачення, радіо, газети. Саме на них ми сконцентруємо увагу, оскільки, по-перше, вони обов'язково мають бути юридичними особами (на відміну від інтернет-видань), по-друге – вони разом займають більшу аудиторію, ніж новітні ЗМІ в мережі.
Зазвичай впливові люди люблять переписувати своє майно на підставних осіб, аби, у разі чого, сховати кінці в воду. Із ЗМІ справа інша: юридичні особи записані на найближчих родичів, найвірніших соратників, а то й безпосереднього – на самих політичних діячів.
Тож хто є хто у закарпатських традиційних медіа? На щастя, ця інформація тепер повністю відкрита у державних реєстрах. Туди й заглянемо.
Балога, Ледида, Лунченко – у всіх своя кнопка
Найбільша комерційна телекомпанія краю – “М-студіо”. Канал завжди лояльний до тих, кому симпатизують нардепи Віктор та Павло Балоги, голова облради Іван Балога, нардеп Василь Петьовка.
Чому? Бо актив є сімейною власністю. Засновником “М-студіо” є виробничо-комерційне об'єднання з обмеженою відповідальністю “Продюсер”. Засновниками “Продюсера”, у свою чергу, рахуються Балога Оксана, Петьовка Марина, Токар Мирослава, Горонді Крістіан. Перші три прізвища – за нашою інформацією, дружини політиків. Четвертий засновник “М-студіо” – ТОВ “Барва”. Засновниками “Барви”, у свою чергу, є Марина Петьовка, Лілія Балога, Віталія Балога, Мирослава Токар.
Ужгородський “21 канал”, котрий почав своє мовлення ще у середині 90-х років, нині в орбіті інтересів екс-голови Закарпатської ОДА Олександра Ледиди. Основним засновником підприємства є його донька – Ледида-Павлюк Олександра. Другий засновник – директор підприємства Алла Петрова.
На території Хустського району працює ТРК “Хуст”. Засновниці компанії – жінки із співзвучними з політиками прізвищами – Марина Лунченко та Оксана Білецька. Як відомо, Валерій Лунченко – голова Закарпатської ОДА та депутат облради, Мирослав Білецький – також депутат облради.
Телеканал “Перший кабельний” – у засновниках Леонід Буланов. Ім'я цієї людини пов'язують із розміщенням в Ужгороді зовнішньої реклами. Подейкують, до цього бізнесу має відношення і син екс-мера Ужгорода Андрій Погорєлов. Відповідно, зв'язок простежується і у його відношенні до телеканалу. Інший засновник – ПП “ТРК “Зеніт”, засновником якого є Микола Ковальчук.
Радіо на хвилі родини Балог і Ко
У радіопросторі Закарпаття лунають хвилі суто крайових комерційних станцій – “Версія”, “Світ ФМ”, “Закарпаття ФМ”. Усі три – теж починають коріння з Мукачева.
Радіо “Версія” – засновники Микола Романюк та ТОВ “Культурно-мистецький центр “Барви”. Засновником останнього є уже згадуване ТОВ “Барва”, ну а також уже знайомі нам імена – Марина Петьовка, Оксана Балога, Мирослава Токар та Володимир Шубець, котрий керує телеканалом “М-студіо”. До слова, ТОВ “Культурно-мистецький центр “Барви” – працює також як радіо “Закарпаття ФМ”.
“Світ ФМ” – ті ж засновники: ТОВ “Барва”, Мирослава Токар, Оксана Балога, Марина Петьовка, Володимир Шубець.
Друковане слово в орбітах Ледиди, Ратушняка, Бушка
Газети на закарпатському медіа-ринку переживають нелегкі часи, зважаючи на витрати на друк та транспортування. До цього всього додається обставина – все більше їх читачів йдуть за інформацією до електронних медіа.
Втім, на щастя, друковане слово існує. Але, на жаль, і воно під контролем політичних діячів, зокрема найбільш впливові видання – РІО, “Закарпатська Правда”, “Срібна Земля-ФЕСТ”.
Газета РІО – засновники: редактор видання Петро Гойс та ТОВ “РІО-Трейд”. Засновники останнього – Орест Роберт та Ратушняк Сімона Сергіївна – очевидно донька екс-мера Ужгорода Сергія Ратушняка.
Газета “Закарпатська Правда” – юридично засновником і видавцем є ТОВ “Редакція газети “Закарпатська Правда”. Тож, на перший погляд, може здатися, що власником видання є самі журналісти, що було б дуже позитивним прикладом. Втім це лише ілюзія – у засновниках товариства немає жодного журналіста.
Очевидно, у державному реєстрі застаріла інформація про засновників “Закарпатської Правди”, оскільки кілька з них не можуть займатися бізнесом, зважаючи на свій статус державних службовців.
Втім, наразі інформація про засновників така: Іван Качур (екс-заступник голови Закарпатської ОДА), Іван Бушко (нардеп від округу Виноградівщини, Берегівщини від Партії регіонів), Олександр Ледида (екс-голова Закарпатської ОДА), Федір Харута (очевидно – голова Громадської ради при ОДА часів керівництва нею О.Ледидою), Василь Ігнатко (екс-депутат Закарпатської облради), Олег Адамчук (підприємець, за часів Януковича – активіст Партії регіонів).
Газета “Срібна Земля-ФЕСТ” – до 2005 року вважалася опозиційною і фактично була рупором подій Помаранчевої революції. Втім, з 2010 року газета стала явно симпатизувати тодішньому голові ОДА Олександрові Ледиді і відверто симпатизувати депутату від Партії регіонів Іванові Бушку.
А все тому, що видання перейшло під контроль останнього. Згідно інформації реєстру, засновником рекламно-видавничої компанії “Фест” є редактор видання Василь Ільницький. Втім інший засновник має більшу частку. Це – Іван Мотрунич, депутат Виноградівської міської ради від Партії регіонів. Виноградівщина, як уже згадано, є вотчиною Івана Бушка.
Лишається сподіватися, що на цих парламентських виборах ЗМІ, незалежно від власників видань, журналісти думатимуть про об'єктивне інформування своїх читачів/глядачів, а не інтерпретацію подій крізь призму поглядів своїх засновників.
Про Захід
