Через рясні дощі, що проходили на території Березнянщини, відбулося стрімке підняття рівня річки Уж. Апогеєм стала середа, 27 серпня, в той день у місті Ужгород не пролилося й краплини дощу, а от на Верховині він не вгавав уже другий день поспіль. Земля була вже не в змозі вбирати стільки води, а стічні канави – пропустити таку її кількість через свої руселка. Через негоду були підтоплені поля та декілька будинків у с. Кострино та с. Ставне, де розлився Лісківський потік. Інші гірські потоки, всі без винятку переповнені водами, ще більше підживлювали силу ріки Уж. Хвилі брудної води зносили геть усе зі своїх берегів, з течією пливли як дрова, гілки дерев, так і ПЕТ пляшки разом з іншими відходами цивілізації.
Брудною водою неслись навіть кілька динь, що ненажерлива річка забрала з чийогось поля, нещадно підмиваючи його. Зазвичай Уж спокійний і маловодний, а влітку взагалі люди сміються, що курка його може перескочити, не намочивши куртяпок. Але така кількість опадів враз змусила його змінити свої звичне для нас обличчя. Селяни переймаються, адже картопля ще не вибрана, а тут так усе затопило.
“Урожай або пропаде, якщо погода не покращиться, або доведеться викопувати картоплю з мокрої глини, потім вдома перебирати кілька разів і просушувати перед тим, як складати у погріб”, – скаржиться Михайло. Автомобільна дорога, спроектована ще за часів Австро-Угорщини (зараз Н13), поблизу с. Сіль піддалася небезпеці затоплення. Вода шубовстала майже на рівні з асфальтовим покриттям, дерева й кущі на берегах опинилися у воді, ще 20-30 см і вона б вилилась на шлях.
Місцеві старожили розповідають, що дороги й мости тоді проектували з урахуванням того, яку найбільшу воду запам'ятали тодішні старі люди. Цього разу обійшлось, і вода до вечора середи почала потрохи спадати.
Оксана ЧОПАК “Карпатський Об'єктив”
