Колишній проректор УжНУ Роман Офіцинський виступив з різкою критикою нинішнього керівництва університету, обізвавши ректора та проректорів… вандалами. Про це він написав у власному блозі на сайті “Медіацентр УжНУ”.
За його словами, нині відбувається фактичне знищення історичного факультету.
“Напередодні Дня Незалежності України історичний факультет позбавляють приміщень, отже, перспектив розвитку. У студентів уже не стало 8-ї, 10-ї, 11-ї аудиторій. Це на першому поверсі. Ректор Смоланка і проректор Сливка три аудиторії прискорено переробили на кабінети для протеже з адміністративно-господарського персоналу. У 10-ій аудиторії я постійно читав лекції для третьокурсників. Тепер доведеться вивісити меморіальну дошку про те, що до приходу вандалів там була студентська аудиторія”, – стверджує викладач.
І робить висновок: “Складається враження, що Смоланка і Сливка поклали хрест на майбутньому історичного факультету. Вони виживають факультет, позбавляючи студентів аудиторій”.
Відповідь ректора не забарилася. Вона з'явилася на тому ж сайті, а також була поширена серед місцевих ЗМІ під гучним заголовком “ВІДПОВІДЬ ЛАКЕЮ”.
По-перше, ректор пояснив ситуацію з аудиторіями факультету. За його словами всі вчинки пояснюються бажанням зекономити кошти, оптимізацією. Декан факультету все знав та не протестував.
Але крім того ректор не втримався і добряче “проїхався” по самому Роману Офіцинському.
Наводимо текст повністю:
“По-перше, пане Офіцинський, дуже радий, що Ви нарешті “вийшли з тіні”. А то після ваших численних анонімних опусів, поливання брудом своєї ж alma mater на сторінках маловідомих сайтів уже й не знав, як Вас називати – Роман Офіцинський, Михайло Молнар, Сергій Король, а може… Інна Белей?..
Характерний для таких, як Ви, стиль: сидячи “в кущах”, організовувати “таємничі” розсилки на сайти з надією, що хтось брехню опублікує. До речі, ясно як Божий день, чому САМЕ ВИ виступаєте проти перенесення підрозділів та, головне, припинення оренди приміщень університетом.
По-друге, Вас ніколи не цікавив університет – Ви любили й далі любите СЕБЕ в ньому. Пам'ятаю, ще в газетці СДПУ(о), в якій Ви “СЛУЖИЛИ” редактором, на першій сторінці наводили поряд з думками великих мислителів і діячів минулого великими літерами й свої убогі слоґани (Черчиль, Кант і… Офіцинський). Уже тоді подумав: “А цей піде далеко…”. Не помилився.
Кажете, два роки ВІДСЛУЖИЛИ проректором у нашому університеті? Але слова Чацкого: “Служить бы рад, ПРИСЛУЖИВАТЬСЯ тошно” – точно не про Вас. На жаль, Ваше дворічне ПРИСЛУГОВУВАННЯ на посаді проректора запам'яталося скандалом зі звинуваченням в отриманні хабара в 43 тисячі гривні за продовження оренди (який досвід!) приміщень, коригуванням історії університету (додаванням 330 років на гербі вишу), оприлюдненням інших неправдивих даних на офіційному сайті вишу (наприклад, перебільшення кількості студентів), що викликало подив і сарказм навіть ректорів відомих іноземних освітніх закладів (“звичайно, наш університет не такий давній, як ваш…”, “ого, у вас понад 20 тисяч студентів?” тощо).
Почуйте: не можна творити, вислуговуючись і постійно обманюючи. У такий спосіб вдасться лише руйнувати. Тому слова про вандалів переадресовую Вам назад.
І насамкінець. Пане Офіцинський, так, у Вас є прекрасна можливість пережити й шостого ректора. Але головне, чим Ви запам'ятаєтеся? Творенням чи постійними відрижками накопиченої злоби? Рекомендую як лікар – творенням. Накопичення злості може призвести до самоперетравлення. Переспрямуйте свою енергію на щось конструктивне. Довше і, головне, щасливіше будете жити”.
Після такої емоційної відповіді пана Смоланки логічно очікувати не менш яскраву відповідь пана Офіцинського, тож в перспективі на нас чекають довгі словесні баталії, а от наскіьки пасує двом професорам з'ясовувати стосунки на людях і чи не нашкодить конфлік університету, судити вам.
