Попри певну стабілізацію долара, ціни не поспішають знижувати
Пальне дорожчає з кожним днем попри певну стабілізацію долара, медикаменти виросли в ціні не пропорційно “зеленому”, а пропорційно апетитам власників потужних фармкомпаній, продукти харчування з кожним днем стають недоступнішими для пересічного споживача. Усе це на тлі масового закриття підприємств на Сході та в Центрі країни, з огляду на обмеження поставок українських товарів у Росію, на закриття шахт і тому подібне змушує замислюватися: що буде далі? Кому вигідна нинішня біда українців? Чому нова влада, взявши на себе відповідальність за ситуацію в державі, нічого для її стабілізації не робить, а тільки чекає подачки з Європи? І за що жити українцям?
Росія давить, економіка спадає, продукти дорожчають
Причому давить не по-дитячому. Ще якщо заборона ввезення рошенівських цукерок через претензії до їхньої якості не вдарила тотально по українцях, то подальші кроки “братньої держави” зачіпають усе більшу й більшу кількість людей. На початку року зупинені поставки в РФ української свинини, наприкінці березня Россільгоспнагляд обмежив транзит тваринницької продукції по своїй території, 22 квітня забракували українську картоплю… Словом, давлять, як можуть, підприємства простоюють, агропромисловий комплекс у паніці. На це накладаються українські реалії: шахти бастують, Україна припинила поставки авто і запчастин до Криму, що загрожує закриттям сотні автопідприємств, тисячі людей можуть лишитися без роботи.
І в цій ситуації дивною виглядає бездіяльність та пасивність влади, яка мала би вживати конкретні дії на захист свого виробника. Ось днями тільки з'явилася інформація, що Україна розглядає можливість подачі скарги до Світової організації торгівлі з приводу обмеження поставок українських товарів до РФ. Ще тільки розглядає можливість, а поки подасть, поки там, у СОТ, вивчать і винесуть вердикт – із голоду можна буде померти…
Причому голод уже підступає. Замороженння зарплат і соцвиплат, коливання курсу валюти та подорожчання пального вже накладають свій відбиток на купівельну спроможність українців. На щастя, у нас ще не так погано, як у Криму, де ціни на продукти виросли вдвічі (за кіло свинини просять 100 грн), а пенсії й зарплати Росія так і не підвищила. Але не так уже й легко: за підрахунками, великодній кошик цьогоріч був біднішим відсотків на 30. Відчутнішими стають ціни на всі продукти харчування. Причиною називають подорожчання доставки. Хліб менш ніж за 5 грн? Де ви таке бачили? І що буде далі?
А бодай би згоріло?!
Далі могла би втрутитися в ситуацію влада. Бо те, що відбувається в країні, вже ні в які розумні рамки не вписується і скидається на суцільну анархію. Ось, приміром, вартість пального на АЗС. Зрозуміло, що літри збільшувалися в ціні на тлі зростання вартості долара, але чому вони не зупинилися, коли зупинився “зелений”?
Спеціалісти називають три фактори, які впливають на ринок нафтопродуктів, – девальвація гривні, нові правила купівлі валюти на міжбанку та поведінка митниці. У першому випадку ситуація зрозуміла: “просідання” нацвалюти – завжди болісний процес для всіх ринків, у тому числі для ринку нафтопродуктів, адже більша їх частина надходить у країну з-за кордону й купується за валюту. Інша біда – правила купівлі валюти. Нагадаємо, за горезвісною постановою НБУ №49, підприємство вносить гривні на спецрахунок, але купити валюту може не раніше, ніж через 6 банківських днів. Зрозуміло, що передбачити ситуацію важко, і вона дороговизною виливається споживачеві. Третє – митниця впродовж тривалого часу блокувала розмитнення пального. Яка зараз ситуація – невідомо, але очевидно, що треба навести ще й четвертий фактор: ну, як не нажитися нафтотрейдерам на ситуації в державі й на людях?
Загалом на сьогодні експерти прогнозують, що ціни на бензин поки вгору не йтимуть, бо гривня стабілізувалася. Нарешті очухалися і в Києві: Міненерговугілля та АМКУ просять вжити заходів щодо ресурсного насичення ринку нафтопродуктів, а також здійснити перевірку обґрунтованості встановлення цін у торгівлі. Так само антимонопольники та МОЗ повинні взятися за перевірку ситуації з ліками.
Що буде далі?
Далі – поки ще лишаються надії. Уже є інформація про те, що США хочуть допомогти Україні повернути вкрадені активи: мова насамперед про понад 500 млн доларів, які, як писали ЗМІ, вивіз із країни Павло Лазаренко. Гроші від ЄС нам наразі лише обіцяють – і не дають. Очевидно, що поки не пройдуть вибори й не прийде легітимна влада до керування державою, на позики розраховувати не варто. Хоча вже самі переговори з МВФ дали багато для стабілізації “зеленого”.
А тим часом економісти говорять: слід усім паски затягнути й добре рахувати, як живете. Бо зростання економіки України варто чекати не раніше кінця 2014 року – початку наступного. Такі прогнози Мінекономіки. Надіятися можемо хіба на зближення з євроспільнотою: спеціалісти підрахували, що експорт агропродукції в ЄС може принести Україні 340 мільйонів євро на рік. Це – поштовх для українських виробників, та все ж вони мусять пам'ятати, що вже абияк і абищо виготовляти й безконтрольно продавати – не вийде, Європа хоче європейського підходу. Чи готові ми до цього?
Галина Солодка,“Закарпатська правда”
До теми
МОЗ та АМКУ перевірить цінові накрутки аптек
Про сумну ситуацію на ринку медикаментів “Закарпатка” вже писала неодноразово. Поки на державному рівні тільки здогадалися порахувати, скільки вийде за новим курсом долара та запровадженим ПДВ на ліки (більше не було на що його вводити, тільки на життєво необхідні речі? – Авт.), на Закарпатті вже давно заявили: імпортні медпрепарати зросли в ціні на 80 – 100 відсотків, вітчизняного виробництва – на 30 – 40. Переконана, ті, хто за останній місяць лікувався, добре відчули, як тепер бути хворим. Приміром, знайомий гіпертонік раніше за медикаменти, які щодня треба приймати для стабілізації тиску, давав 45 гривень, а минулого тижня за ті ж таки 30 пігулок виклав 102! А попри них іще зо два препарати потрібно постійно приймати. Чоловік каже: купив їх тепер, але вже не знає, чи вистачить грошей наступного місяця. Хоч лягай і вмирай! Так, напевно, бідні люди й робитимуть…
При цьому справді виникає багато питань щодо неадекватності ситуації на фармацевтичному ринку. По-перше, незрозуміло, для чого було запроваджувати ПДВ на ліки, якщо вони й так не по кишені багатьом українцям. Чи влада цього не розуміла? По-друге, якось дивно, чому при подорожчанні долара на 20 – 30% ціни на медпрепарати виросли на всі сто? З огляду на це прем'єр-міністр Арсеній Яценюк доручив МОЗ перевірити медустанови та приватні структури на предмет формування цін на ліки.
АМК уже взявся за це питання, а міністр охорони здоров'я заявив, що загалом у державі планують піти шляхом референтного ціноутворення – це коли ціна залежить від того, скільки медикаменти коштують у сусідніх країнах. Та й загалом додав, що невдовзі ліки подешевшають на 30 – 40 відсотків. Знову ж таки, коли це буде – навіть не намагався прогнозувати…
Однозначно, що на тлі безконтрольності чимало підприємців просто не знають, як діяти, аби не прогоріти, але левова частка таких, хто банально хоче нажитися.
