Корти у Підзамковому парку: для спорту чи забудови?

Опубліковано:





Тенісні корти біля Підзамкового парку в Ужгороді – чи не найстаріші у місті. Втім, зараз вони заростають травою, а містом ходять чутки – уже незабаром тут може утворитись будмайданчик.

Корти на папері – ділянка для МНС

Відвідавши корти, видно – не займалися спортом там давно, майданчики заростають бур'яном. У будівлі, що поруч – порожньо. Вхід на територію закритий. Про корти, кафе та баню нагадує лише напис на паркані.

Що ж буде зі спортивною спорудою?

Вона, як і більшість подібних об'єктів, формально належала городянам. Як з'ясував автор, у 2007 році, за каденції Сергія Ратушняка, депутати дозволили продати корти товариству з обмеженою відповідальністю “МІК”. Тоді міськрада прийняла рішення №260 “Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу”.

Звичайно, думкою ужгородців та тенісистів – чи доцільно остаточно продавати міські корти – депутати на Поштовій традиційно не цікавились. Про те, що на “несільськогосподарській землі” розміщені саме корти, могли знати хіба що обрані.

Екс-міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк у коментарі автору зазначив: ділянку з кортами передали з умовою – “без права зміни цільового призначення”. На питання, чи доцільно було продавати спортоб'єкт, пан Ратушняк відповів:

“Мабуть краще зробив Ландовський (екс-мер Ужгорода. – Авт.), що передав 8-м кортів за СК “Юність” п.Ізралєвічу, який перетворив їх на паркінг”. Сергій Ратушняк додав: “Чи багато басейнів, кортів, стадіонів зберегло місто?”.

Нещодавно прес-служба прокуратури Закарпатської області поінформувала, що перевіряє, чи законно відчужили корти. Втім, наразі перевірка ще триває. Цікаво, що у повідомленні правоохоронців адреса кортів вказана як Електрозаводська, 2, тоді як у повідомленні міськради вказано номер цієї вулиці 51. Невже з часом адресу об'єкта змінили?

Далі – цікавіше: на публічній Кадастровій карті України (на фото) чітко вказано, що корти розміром 6 тисяч квадратних метрів – це приватна власність. А цільове призначення ділянки (!) – “03.14. для розміщення та постійної діяльності органів МНС”.

Незрозуміло, яким чином приватна власність може відноситися до рятувальників, чи рятувальники – до цієї земельної ділянки.
Інша річ, якщо цільове призначення землі – фікція суто на папері. І призначення ділянки можна у зручний час змінити, наприклад – для будівництва. Втім, наразі – це лише непідтверджені здогадки.

Корти не забудують. Так кажуть сьогодні

Тенісні корти біля “Підзамкового парку” в Ужгороді пов'язують із власністю народного депутата України Сергія Мошака. Тож саме нардепу автор й адресував питання щодо ситуації з кортами, які нині заростають травою, а ділянка об'єкту – нібито для потреб МНС.

У коментарі автору народний депутат Сергій Мошак запевнив, що корти на місці залишаться. Ніякої реконструкції не буде, буде відремонтовано тільки будинок, який знаходиться поряд із ними.

“Як професіонал у цьому виді спорту, хочу сказати, що корти не є рентабельними. Завантажені вони були тільки на 60%, – додає Сергій Миколайович. – Окрім того, через те, що біля “Юності” корти вже відремонтовано, багато людей мають змогу займатися там. Зі свого боку, ми вирішили відремонтувати корти на стадіоні “Авангард”, де за власні кошти меценатів відреконструювали майданчики і тепер кожен бажаючий може піти і повноцінно грати там у теніс”.

Щодо питання, чого земля має цільове призначення з кодом “03.14”, Сергій Мошак відповів, що цільове призначення ділянки лишилося таким, яке було прописано до 2007 року. З його слів, за документами ця земля ніколи не була призначена під тенісні корти. Також наш співрозмовник додав, що ділянка є його власністю з 1996 року.

Судячи зі всього, земля під кортами до 2007 року була в оренді, а вже потім викуплена остаточно.
Як би там не було, нині факт – корти пустують. Втім, і ознак можливого будівництва наразі немає.

У будь-якому разі сьогодні корти – приватна власність, і у майбутньому, очевидно, усе залежатиме саме від волі власника. Хіба що правоохоронці знайдуть порушення при продажу спортивного об'єкта.

Ярослав Гулан, Про Захід


Про Захід