14-го жовтня християни східного обряду відзначатимуть одне з 12 найбільших свят церковного календаря – Покрова пресвятої Богородиці, або в народі просто Покрови.
Християнське свято Покрова святої Богородиці, запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від сарацинів. Серед українців, які століттями постійно страждали від чужоземних набігів, ця легенда набула особливої популярності. Божу матір (її називали у тому числі й Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. Щорічно 1-го жовтня з великою урочистістю вони відзначали це свято на Січі у своєму головному храмі святої Покрови.
З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942-му році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня святкується як день УПА. З 2014-го року указом Президента України Петра Порошенка на свято Покрови призначено День захисника України.
У народно-обрядовому циклі головною традицією на Покрову вважалося закінчити всі польові роботи, врожай до цього дня повинен був бути зібраний. Народ відзначав цю радісну подію.
З цього дня у всіх хатах та будиночках починали обігріватися і топити печі. Адже саме в цей день вважалося, що Осінь зустрічається з Зимою. Говорили: “На Покрив до обіду – осінь, а після обіду – зима”. І щоб прожити зиму в статку й теплі, проводили обряди. У цей день господарки перший раз розводили вогонь у печі, причому обов'язково використовували гілки плодових дерев: щоб у наступному році сади дали гарний урожай, а сім'я процвітала. А ще – щоб у житло завжди було тепло й затишно.
В Україні ж це свято відкривало весільний сезон. Цього дня незаміжні дівчата йшли до церкви молитися Богородиці. Побутувала приказка: “Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Шлюбна пора в Україні – від Покрови і до початку Пилипівки. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.
Дівки, яким надокучило дівувати, молилися: “Свята мати Покровонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”.
А на Поділлі дівчата казали: “Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку, чи в онучу — най ся дівкою не мучу!”
Саме цього дня, 14 жовтня, дівчата ворожать на весілля. І намагаються весело провести свято Покрови. Адже є повір'я: якщо Покрову весело проведеш, дружка милого знайдеш. А ще в народі вірили, що молодята, щоб у них було життя багате, на Покрову повинні переночувати на 21 снопі.
Напередодні свята Покрови зазвичай починалися вечорниці – дівчата довгими осінніми вечорами пряли, вишивали та ворожили на наречених, а хлопці приходили до них у гості, щоб придивитись собі наречену.
Цього дня всім незаміжнім дівчатам треба неодмінно піти до церкви та поставити свічку перед іконою Покрови Богородиці. І тоді вночі неодмінно присниться наречений. Причому та з дівчат, яка першою поставить свічку, першою вийде заміж.
Дивлячись на полум'я свічки, дівчата передбачали свою долю. Тихе полум'я свічки означає тихе сімейне життя, біле – хороше з безліччю дітей, а дуже яскраве полум'я – особливо веселе і бурхливе.
А ще дівчата, відрізавши нитки однакової довжини, підпалювали їх, щоб визначити, хто першою вийде заміж. Першою вийде заміж та дівчина, в якої нитка догорить швидше. Якщо нитка погасне або згорить менше ніж половина, отже, дівчина заміж не вийде.
Також, щоб визначити, хто швидше вийде заміж, ворожили на цибулинах: кожна дівчина садила на Покрову цибулину в землю. Чия цибулина раніше проросте, та вийде заміж першою.
Ще на свято Покрова ворожили на зернах. Увечері майбутня наречена обходило все село й набирала потроху води з 9 колодязів, а після варила в ній варила 72 пшеничні зерна. Із цією пшеницею треба було відійти від свого будинку на 72 кроки й розкидати зерна. А уночі дівчина приходила туди ж і піднімала із землі те, що попасеться під руку. Якщо візьме варене зерно – чоловіка знайде молодого й багатого, якщо в руці виявиться тріска або гілочка – він буде теслею, знайдена папірець обіцяє нареченого грамотного і заможного, а зачерпне одну землю – жити їй із хліборобом.
За допомогою кільця дівчини вгадували, хто в них народиться – хлопчик або дівчинка. Кільце опускали в склянку з водою, потім, підвішене на тоненькій нитці, повільно опускали біля руки того, на кого ворожать. Якщо предмет кільце починало рухатися по колу – народиться дівчинка, якщо кільце рухалося вперед-назад -народиться
У Карпатській Україні до Покрови поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки.
Для того, щоб усі члени сім'ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.
В народі збереглося повір'я, що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.
Народні прикмети:
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а нечисто – до суворої зими.
Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж вишня зелена – зима буде люта.
Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.
Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі – початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.
Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.
На Покрову вітер – весна буде вітряна.
Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.
Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.
Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
На Покрову віє вітер з півночі – зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.
Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).
Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.
Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.
“Про Захід”
