Як зацікавити туристів не обходити один із найкращих винних підвалів Європи, який ще є і безцінною пам'яткою архітектури XVI століття, а тим паче, якщо гості – поціновувачі напою богів, а також дати поштовх розвитку виноробства в краї з'ясовував заступник голови Закарпатської ОДА Михайло Рівіс.
Днями він особисто побував у закинутому на призволяще винному підвалі агропромислової фірми “Леанка” і перейнявся проблемою відродження виноградарства. Адже це колись потужне підприємство відвідувало тисячі туристів, позаяк було одним із небагатьох вцілілих після розпаду СРСР агропромислових підприємств, яке спеціалізується на виноробстві. Досить потужне, як для масштабів області, підприємство, розміщувалося щонайменше у 5-ти населених пунктах і вирощувало на 210 гектарах виноградники різних сортів. Зараз воно “животіє” на кількох десятках гектарів, з двох тисяч працівників залишилося півсотні, і то із перебоями по випоаті зарплаті. Туристичні фірми виключили колись родзинку краю зі своїх маршрутів.
– Нині вже мало хто знає, що назва підприємства “Леанка” – у перекладі із угорської означає “дівчина” і є водночас сортом винограду, з якого уже 60 років виробляється вино “Середнянське”, – бідкається голова Середнянської селищної ради Емеріх Кріцьки і додає. – Та незважаючи на негаразди, які сьогодні супроводжує підприємство, середнянські традиції продовжують жити.
Адже їх не знищили ані указ про боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом, ані розпад колгоспно-радгоспної системи господарювання. Виноробні промислові підприємства, які постали на руїнах колишніх радгоспів, – “Леанка”, “Бобовищанський”, “Ужгородський”, – досі належать до стратегічних підприємств і не підлягають приватизації.
Відомо, що закарпатських п'ять вин отримали сертифікати відповідності Держстандарту. Проходження цієї процедури дало змогу реалізувати довгоочікувану мету – сформувати новий турпродукт під назвою “Закарпатський винний шлях”. Тепер кожен бажаючий може зупинитися у дегустаційних винних підвалах, пробувати найкращі сорти вина. До таких належать ті, що виготовляються з європейських сортів винограду, – Мускат Оттонель, Мюллер Тургау, Трамінер рожевий, Рислінг і багато інших. Загалом у Закарпатті понад півсотні дегустаційних залів, що робить його схожим із відомими винними місцевостями за кордоном – знаменитими Токаєм в Угорщині, Кошице – у Словаччині, Орадеєю – в Румунії.
Втім, найбільшою перешкодою до шляху розвитку середнього та малого підприємництва у галузі виноробства краю став обов'язковий платіж у розмірі півмільйона гривень за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями (в т.ч. вином), виготовлених з власних продуктів. Введена декілька років сума є непосильною для виноробних підприємств, у результаті чого на Закарпатті “де факто” не має виробника середнього рівня. А тим часом наш ринок наповнюється низькоякісними зарубіжними продуктами, а вітчизняна виробнича галузь дедалі більше занепадає.
Тож, Михайло Рівіс вбачає єдиний дієвий крок у цій ситуації, це “дати життя” проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, зареєстрованому ще у квітні 2015 року Робертом Горватом та підтриманому ініціативною групою закарпатських депутатів, зокрема, Валерієм Лунченком та Валерієм Пацканом.
– Зміни, які пропонують наші парламентарі, якраз стосуються скасування обов'язкового платежу в розмірі 500 тис. грн. за ліцензію на оптову торгівлю вином, в тому числі виготовлених з власних продуктів. Зі свого боку обласна влада на чолі з Геннадієм Москалем звернеться до народних обранців дати нарешті поштовх розвитку виноробства в Закарпатті. Адже нині наш край єдиний з регіонів України, після анексії Криму, може реально зайняти достойне місце на вітчизняному ринку, більше того – дати фору деяким молдавським винам, – впевнений Михайло Рівіс.
– Нині також слід розглядати винні промисли, як об'єкти промислового туризму із широким спектром впровадження. Виробництво вина, його технології виготовлення, фасування та зберігання завжди знаходять шанувальників цього цілющого напою. Тож, правильна організація туристичних маршрутів на об'єкти винних промислів, залучення підприємців, бізнесменів, а також численних груп для дегустації та участі у національних святах пов'язаних зі збором винограду – одне із пріотитетних завдань у туристичній сфері області, над чим ми і працюємо, – резюмував заступник керівника краю.
Прес-служба Закарпатської ОДА
