Сьогодні, 16-го вересня, в Ужгороді провели Громадські слухання з питань “Роботи та фінансування комунальних служб, що відповідають за прибирання м. Ужгород”.
Громаді пропонувалося до обговорення два питання: кількість підприємств, що займаються прибиранням міста та ефективність їх роботи; суми витрачених коштів з місцевого бюджету на їх функціонування.
Варто зауважити, що на громадські слухання з'явилися всього зо два десятки містян.
На початку заходу перед присутніми виступив директор департаменту міського господарства Ужгородської міськради Олександр Костенчук, який повідомив, що в місті є 650 вулиць. “Ми взяли в прибирання 130 − це основні вулиці. Згідно графіку прибирання має відбуватися один раз у два-три дні”, − пояснив чиновник. Також майже 400 вулиць знаходяться у секторі приватної забудови, прилеглу до них територію у належному стані мають утримувати самі власники будинків. Зарплата ж двірників становить близько 1500 гривень.
Також очільник департаменту розповів, що великою проблемою є те, що ужгородці нещадно смітять власному місті. “Треба би підняти питання, аби встановити декілька білбордів, може з якимось такими написами: “Люди не свиняче”, “Викинув бумажку, хрюкни”. Ви б бачили, як виглядає місто Ужгород, у 6-ій годині ранку. Це треба здуріти. Де любов до міста, а де Ужгород”, − поскаржився Олександр Костенчук.
Потому перед присутніми зголосився виступити депутат, керівник ЖРЕРу №5, Анатолій Ковальский. Однак, як виявилося, чоловік зовсім не мав бажання звітувати перед містянами, які були присутні в залі, свій виступ Анатолій Ковальский почав доволі емоційно: “Це не захід, це збіговисько. За які гроші прибирають у місті? За бюджетні. Перед тими “бездельніками”, які не платять ні копійки до бюджету, я звітувати не збираюся. І, якщо ви не маєте до себе поваги, шановні керівники підприємств, то можете звітуватися, а я не збираюся брати участь у цьому цирку”.
У перепалку так само голосно включилася головуюча на слуханнях Вікторія Слюсаренко: “Сядьте, будь ласка, бо я жінка, а ви чоловік, я не маю вас підвищувати голос, але я можу це зробити”. Потому головуюча почала виганяти Анатолія Ковальского із залу.
На що останній обурився та почав питатися, “хто вона така”. У кінці сварки керівник ЖРЕРу №5 додав, що його можуть заставити звітуватись ті, хто платять податки. “А я знаю, що ви не платите”, − кинув комусь з присутніх Ковальский і покинув збори. Подробиці інциденту дивіться у відео сайту Mukachevo.net
Після цього відзвітував керівник ужгородського КШЕП, Іван Довбак, який відзначив, що в них є 47 двірників. Ставка двірника становить 1500 гривень. Люди працюють 7 годин у день, але роблять ще й в неділю. Норма прибирання одного двірника − 1200 квадратних метрів. Роботу ж двірників перевіряють працівники технагляду. “Центр прибираємо щодня, навіть у вихідні. Загалом частіше прибираємо райони, в яких найбільш засмічено. Хочу сказати, що масово засмічуватися вулиці починають з 7-ї години вечора. Вдень ще люди якось ганьбляться. А в 7-ій годині ранку на вулицях − жах. Ви просто не уявляєте, які до ранку засмічені набережні. Щось треба з цим робити, бо з кожним роком стає все гірше”.
Начальник відділ благоустрою Ужгородської міської ради підтвердила, що комунальники працюють з 6-ї годин ранку: “По графіку маємо прибирати три рази на тиждень. Якщо б ми працювали по графіку, то була б біда. Люди просто викидають побутове сміття в урни. А будівельне сміття? Якби ви бачили, що твориться на сміттєвих майданчиках. Звідки воно береться”. Позаяк муніципальних поліцейських зараз працює всього двоє осіб, то керівниця відділу запропонувала членом Громадської ради спільно попрацювати на благо міста. “Давайте разом без афішування беремо телефон, або планшет і отак по черзі відстежуємо і фіксуємо порушників”, − запропонувала жінка.
Однак Вікторії Слюсаренко не надто сподобалася така ідея: “Не будемо підміняти поняття. Ми готові допомагати, але не робити за владу її роботу”.
В ході зустрічі присутні цікавилася у керівників підприємств, що займаються прибиранням, що саме потрібно, аби оптимізувати роботу в місті у цьому напрямку. Основний пункт, який називали комунальники, − це збільшення фінансування.
Лариса РОМАНЮК, “Про Захід”
