На Закарпатті кількість дітей зростає, а шкіл – не вистачає…
Закарпатським дітям не вистачає місць у школах. Демографічний бум, повільне будівництво навчальних закладів та неправильний розподіл далися взнаки. Тепер попит перевищує пропозицію – тільки в Ужгороді на 2 тисячі учнів більше, ніж можуть прийняти школи. І така ситуація практично по всій області. Тому вже з вересня багатьом батькам доведеться знову звикати до поняття “друга зміна” або переповнених класів…
Багатоповерхівки будують, а школи – ні
Ні для кого не секрет, що Закарпаття – чи не єдина область, де народжуваність переважає над смертністю. За інформацією відділу статистики населення, за два роки в краї число діток збільшилося на 3 тисячі. Загалом нині в області є 242 тисячі дітей віком до 15 років. Ця цифра, звісно, радує. От тільки освітянам вона завдає головного болю. Завдяки позитивному приросту в нашому краї виникає все більше проблем із місцями в школах. Першими публічно бити на сполох стали в Ужгороді. На засіданні виконкому міста, де часто збираються багато представників ЗМІ, озвучили проблему – в обласному центрі вже не вистачає місць у школах. І час шукати вихід: або повертатися до давно забутої другої зміни, або збільшувати й так навантажені класи, або відправляти дітей на периферію.
А проблема в Ужгороді справді є. Як розповіла начальник управління освіти Ужгородської міської ради Оксана Бабунич, фахівці хоч і очікували приріст населення, проте поки з ним упоратися не можуть. “Демографічні показники ростуть, і тепер маємо наслідок, – зізналася вона. – Тільки торік було приблизно на 280 дітей більше, ніж заплановано місць у школах. А цього навчального року цифра зросте”. Згідно з підрахунками освітян, усі ужгородські школи та навчальні заклади в 2014-му розраховані на 11 тисяч 481 учнів. А реально в них вчаться 13 тисяч 567 школярів. Тобто міські освітянські заклади вже й так переповнені. А на це, окрім демографічного буму, є декілька причин. По-перше, в обласному центрі вчаться не тільки ужгородці. “Відвідувати міські школи хочуть діти з Ужгородського району, – повідомила О. Бабунич. – А відмовити їм ми не можемо. Скажімо, батьки з Чопа працюють в Ужгороді, відповідно хочуть, аби й діти там вчилися. Вони мають на це право. Ми з цього трагедії не робимо, тим більше, на таких дітей закладені кошти в міському бюджеті”. По-друге, розбудовується саме місто. На окраїнах Ужгорода зростають нові мікрорайони, в яких заселяються все більше людей. Але якщо декілька багатоповерхівок чи то котеджів таки звели, то про школу забули. “Школи нема на Червениці, яку все більшими темпами заселяють місцеві мешканці, – розповіла О. Бабунич. – Також вона відсутня в районі вулиці Собранецької та “Дастора”, а в районі Загорської є лише обласний ліцей спортивного спрямування, але це ж не початкова школа – туди беруть тільки після 8 класу”. Те саме стосується й популярного нині мікрорайону “Боздош”. Хоча там збиралися будувати школу та дитячий садочок. За словами О. Бабунич, міська рада навіть виділила для цього земельну ділянку. Знайшла кошти для будівництва та…. “заморозила” об'єкт. Виявляється, мерія при проектуванні не врахувала, що частина виділеної ділянки вже в приватній власності. І викуповувати її не збираються – це питання просто “зависло у повітрі”. “Нам потрібна ще одна велика школа та два дитячі садочки, – повідомила начальник управління освіти. – Але їх нема і завтра точно не збудують”.
Найцікавіше, що не вистачає місць у школах не тільки в обласному центрі. За інформацією Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА, цьогоріч 1 вересня в перший клас підуть 16 тисяч 997 дітей. І це на 730 дітей більше, ніж минулого року. Зокрема побільшало “першачків” на Свалявщині (на 100 дітей), на Іршавщині (191), Виноградівщині (127), Рахівщині (60) та в Мукачеві (59). Відповідно в цих школах також розмірковують – де їм облаштувати додаткові учнівські місця?
Нові класи або нові зміни
А який же вихід із ситуації? Перший і найвірогідніший – повертати майже забуту “другу” зміну. “У нас є варіант введення, скажімо, не другої, а 1,5 зміни, – розповіла О. Бабунич. – Вона починатиметься десь об 11.30. Діти, наприклад, зранку зможуть займатися в якихось гуртках, а потім іти в школу”. В деяких районах краю, до речі, другу зміну навіть не відміняли. Сьогодні вона діє в 57 закладах, а ще рік тому – в 64. Найбільше таких шкіл у Рахівському й Тячівському районах. Цього року, наприклад, додатково вводити другу зміну в інших навчальних закладах поки не планують – кажуть, і так достатньо. Ситуацію зі збільшенням школярів вирішать за рахунок збільшення кількості класів. Зокрема 2 додаткові відкриють у Мукачеві, стільки ж – на Міжгірщині та Рахівщині, 3 – на Виноградівщині та 1 – на Свалявщині. А ось в Ужгороді цей варіант не надто охоче розглядають. За діючими освітніми нормами наповненість класів не має перевищувати 25 дітей. Наприклад, в Ужгороді, за підрахунками управління освіти, їх і так в середньому приблизно 27. “Для створення ще одного класу треба нове приміщення, а в нас їх обмаль. Уже були випадки, коли в наших школах класи створювали на місці колишніх теплиць для квітів”, – зізналася О. Бабунич.
Для обласного центру, між іншим, є й інший вихід – в місті є декілька шкіл, які не наповнені на 100%. Зокрема це школа №16 у мікрорайоні Дравці, НВК у Горянах та школа №20 у Доманинцях. Вони використовують свій потенціал десь на 50%. Проте виникає інше питання – батьки не надто хочуть віддавати дітей до школи, яка знаходиться в віддаленому мікрорайоні. Людей можна зрозуміти. Тому навчальні заклади мають приваблювати учнів. Хороший приклад – школа №20 в Ужгороді. Вона змінила свій профіль і стала спортивною. Тепер там є фехтування, можна займатися танцями. Туди йдуть вчитися ті, кому цікавий спорт. Допомогла в цій ситуації й реорганізація угорськомовної гімназії в НВК. “Тепер там можна набирати перші класи, яких раніше не було. Та й в угорськомовних дітей з'явився вибір”, – повідомила очільниця управління.
На прикладі Броньки
Рішення про введення другої зміни в школах Ужгорода можуть прийняти наприкінці літа. Наразі триває набір, а вже виходячи з кількості школярів місцеві органи самоуправління пропонуватимуть конкретні рішення. Проте вже зараз відомо – новий навчальний рік буде цікавим. Адже він має дати поштовх владі для будівництва шкіл. Звісно, це дорогий процес. Зокрема один із останніх проектів – реконструкція аварійної школи в селі Бронька на Іршавщині. Вдалося зробити вісім класних кімнат та добудувати спортзал. Це обійшлося бюджету краю в півтора мільйона гривень, а роботи тривали 5 років. Що цікаво, саме в Броньці діти раніше вчилися в дві зміни. Тому обласній владі слід братися за роботу й шукати кошти для нових шкіл. Адже якщо все найкраще не дітям, то кому?
Денис ФАЗЕКАШ, “Закарпатська правда“
