Про відомих кондитерів Валентина і Валентину Штефаньо написано дуже багато. За десять років роботи вони створили успішний кондитерський дім та власну торгову марку, під якою виготовляють величезну кількість різноманітної смакоти. Однак нині ми попросили Валентина Штефаньо показати “Про Заходу”, як робиться одна з відносно нових, але вже улюблених візитівок Закарпаття – торт “Ужгород”.
Цей солодкий шедевр презентували публіці у січні 2011 року. Валентин розповідає, що рецепт торту придумала його сестра Валентина. “Вперше я спробував його у 2004 році, коли поїхав до сестри у Францію. Він був, звичайно, трохи інший, але основа з безе залишилася незмінною з тих часів. Пам'ятаю, коли вона його приготувала, я одразу пригадав щось таке радянське, схоже на київський торт. Я сказав: “Валентино, це супер-торт – “Київський” просто “відпочиває”! Він був легкий, хрусткий, а простий крем зі згущеного молока та масла дуже пасував до інших інгредієнтів. Кожен раз, коли я приїздив, сестра готувала цей торт. Назви тоді він ще не мав.
Згодом, коли ми починали свій бізнес в Ужгороді, я вирішив включити цей торт в асортимент нашої продукції. Тоді ми багато експериментували, кожен раз пропонували клієнтам щось нове. Так і з'явилося у нас тістечко “Моранг”. Яким же було наше здивування, коли всього за два тижні це тістечко стало бити рекорди за продажами. Я подзвонив сестрі й сказав: “Валю, твоє тістечко так подобається людям, що з нього можна робити щось більше. Давай зробимо фірмовий сувенірний торт “Ужгород”!”.
Чесно вам скажу, якби ми з сестрою вирішували, який торт слід робити візитівкою міста, то це був би не теперішній “Ужгород”. Смак у нього справді чудовий, та для нас трохи простуватий, якийсь загальний радянський тортовий. Ми бачили сувенірний торт вишуканішим, та потім вирішили: якщо саме цей подобається людям, то треба робити його. Єдине, що змінили, – зробили його “легшим”, не таким жирним. Для цього замість крему стали використовувати легкий мус”.
У 2011-му Валентин Штефаньо готував всього 50 тортів на день. Першими новинку взялися продавати у супермаркеті “Дастор”. Зараз кондитерський дім виготовляє вже близько 6 тисяч тортів на місяць, 30% готової продукції везуть за межі області, найчастіше до Києва та Львова. “Ужгород” важить 400-430 грамів і розрахований на 5-6 осіб.
Технологія його приготування досить складна й енергозатратна. А борошно під час приготування цього десерту не використовується взагалі. Спочатку в цеху дроблять фундук, далі замішують його в яєчні білки, цукор та кукурудзяний крохмаль. Все це збивається в густу “круту” піну. До слова, цей процес найбільш проблемний, адже за словами Валентина, білки – матеріал дуже капризний, тож браки бувають часто, особливо в літній період.
.jpg)
Пишну збиту білкову масу працівниці цеху “розкидують” у круглі форми. Це і є буде основа майбутнього торта. Далі білкові коржі відправляють у духовку. Там вони не запікаються, а радше сушаться при температурі 120 градусів протягом 2,5 годин.
Потім кондитери беруться до приготування мусу. Секрет його Валентин розкривати не хоче, лише каже, що ця смачна складова робиться з вареної “згущенки”, масла і вершків. Готовий мус перекладають з хрусткими коржами: 3 шари безе і 3 шари мусу. Верхній шар – легкий мус. Складений виріб відправляють на кілька секунд до камери експрес-заморозки. Все, що залишається, – оформити торт. На верхній шар мусу за допомогою трафарету і розпилювача наноситься шоколадне зображення. “Від самого початку ми вирішили, що на торті буде зображення греко-католицького кафедрального собору. Потім я чув з цього приводу багато критики, але досі переконаний, що саме ця будівля є найбільш впізнаваною в Ужгороді”, – коментує під час роботи Валентин.
.jpg)
До слова, зараз в цеху готують лімітовану серію тортів до великодніх свят. Вони відрізняються від звичних тим, що зверху, окрім зображення собору, будуть вербові “котики”, писанки та букви “ХВ”.
.jpg)
Після великодніх же свят кондитерський дім Валентина і Валентини Штефаньо запустить у продаж ще один вид торту “Ужгород”. Любителям солодкого запропонують торт із зображенням одного з міських міні-пам'ятників. Першими світ побачили тортики з ужгородською Свободкою. Всередині кожної коробки також знаходитиметься інформація про міні-пам'ятник. Таким чином кондитерський дім хоче не лише залакомити туристів, а й збагатити їхні знання про Ужгород.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”
