Соціум

Чи використає Закарпаття свої агропромислові можливості?

Провідний фахівець Алекс Ліссітса вважає, що можливості для цього є і їх слід захистити

Закарпаття має всі шанси завоювати не тільки українські, а й європейські сільськогосподарські ринки. Таку думку висловив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса. Цього тижня він з робочим візитом відвідав Закарпаття: завітав до місцевих аграрних підприємств, зокрема на Ужгородщині та Перечинщині з метою вивчення досвіду та ознайомлення із ситуацією.

Алекс Ліссітса – український громадський діяч, провідний фахівець аграрного та харчового секторів економіки. Деякий час навчався та працював у Німеччині. Повернувшись до України, створив «Український клуб аграрного бізнесу», пізніше – очолив компанію ІМК. Зараз це підприємство котирується на Варшавській фондовій біржі, обробляє 123,9 тисяч землі на Полтавщині, Сумщині та Чернігівщині, має елеваторні потужності 550 тисяч тонн. Він автор понад 40 наукових публікацій українською, німецькою, англійською та російською мовами. Також є автором підручника для студентів «50 запитань і відповідей про агрополітику».

А. Ліссітса з великою повагою ставиться до агропромислових можливостей Закарпаття, адже виявляється, що наш край займає перше місце в Україні за рівнем використання аграрного потенціалу у сільському господарстві. Такі дані, за словами Алекса Ліссітси, виявили у результаті досліджень Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою IAMO (Німеччина), які вивчали,  наскільки ефективно кожна область використовує свій ресурсний потенціал у сільському господарстві. «Закарпаттю є чим похвалитися. В області є багато підприємств, які займаються рослинництвом  і тваринництвом, мають великі можливості для експорту, – пояснює Алекс Ліссітса. – Крім того, чимало підприємств на Закарпатті займається нішевими культурами».  

Загалом, Україна останніми роками переживає агропромисловий бум. За минулий рік Україна виробила понад 70 тон зернових та зернобобових, а також увійшла у трійку експортерів зернових культур у світі. «За рахунок того, що ми підписали Угоду про Асоціацію, збільшились об’єми експорту сільгосппродукції до ЄС. У тому числі молочні продукти, мед, м’ясо птиці. Україна зайняла за минулий рік 3-тє місце за експортом м’яса птиці у ЄС, – каже Алекс Ліссітса. – Щодо Закарпаття, то тут дуже велика кількість культур, які є специфічними. Наприклад, вирощування яблук, чи часнику».  

Україна зробила величезний прорив в аграрному секторі і може не тільки кількісно конкурувати з основними світовими партнерами,  але і якісно пройти сертифікацію на ринки ЄС.  За рахунок чого? Алекс Ліссітса це пояснив:  «За останні 5 років були створені умови для ведення бізнесу, найкращі за всі роки. Серед головних аспектів: дерегуляція,  по-друге, об’єднання в одну службу (Держпродспоживслужбу) всіх контролюючих органів, які не давали бізнесу жити. По-третє, автоматичне відшкодування ПДВ. А також започаткування програм підтримки сільськогосподарського бізнесу: відшкодування 30% при купівлі української техніки та 30% при будівництві молочно-товарних ферм. Загалом українське сільське господарство вже експортувало за товарів і послуг на 18 млрд. доларів».

І це стало можливим завдяки злагодженим та чіткім реформам Уряду Гройсмана. За його словами, реформи ці слід продовжувати – як, зокрема, рух децентралізації в Україні, а також не змінювати проєвропейський вектор країни. «Шлях в ЄС один єдиний, якщо ми хочемо мати стабільні відносити і європейську економіку, – зауважив фахівець. – Отримати доступи на ринках ЄС – це не просто підписані договори, а величезна купа документів та правильна робота». І саме з цією метою, продовження реформ та безпосередньо їх захист, А. Ліссітса вирішив йти за партійним списком «Української стратегії Гройсмана» у Верховну Раду.

Я для себе вирішив, що мій обов’язок не відсиджуватися десь у кущах і розказувати, який я професіонал. Настав час, коли треба заявити свою позицію та продовжити реформи, які розпочалися в країні за останні три роки. Коли надійшла пропозиція від Володимира Гройсмана, я погодився».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − = 15