Культура Регіональні Новини

«Чендей Фест» – літературна родзинка Закарпаття (Фото)

Відомий закарпатський письменник Іван Чендей нині міг би пишатися своєю родиною, котра започаткувала на його честь фестиваль і конкурс малої прози. «Чендей Фест» – захід ще дуже молодий, проводиться лише другий рік, однак у колі літераторів він уже став дуже відомим. Цьогоріч, незважаючи на карантинні заходи, родина Івана Чендея вирішила все ж провести фестиваль і конкурс малої прози. Частково заходи перенесли в онлайн, однак і без гостей фестиваль не залишився – до Ужгорода таки приїхали члени журі конкурсу та його учасники.

10 вересня, у перший день «Чендей Фесту», в Ужгороді провели його відкриття з трансляцією на площу Театральну. У Закарпатському обласному художньому музей ім. Й.Бокшая презентували друге видання книги спогадів «Іван Чендей у колі сучасників», також провели круглий стіл на тему «Закарпатці в «Тінях забутих предків». Річ у тім, що цьогорічний «Чендей Фест» був присвячений 55-річчю прем’єри фільму «Тіні забутих предків», над сценарієм якого працював саме Чендей. Цьому фактові присвятив документальний фільм закарпатець В’ячеслав Бігун, його ««Тіні» Івана Чендея» учасники фесту мали змогу переглянути під відкритим небом.

Другий день фестивалю проходив у садибі Івана Чендея на вулиці Високій в Ужгороді. Там кожен із учасників міг поринути в творчу атмосферу, створену письменником за життя. Його рідна сестра Ольга Михайлівна Данко згадувала, що хвіртка цієї садиби була завжди відкритою, туди могли прийти родичі й рідні у будь-який час доби і не було людини, котрої би Іван Чендей не прийняв, якщо та до нього звернулася. Будь-хто з родичів міг приїхати на Високу, жити тут і відпочивати, скільки того бажав. Письменник був дуже гостинним і доброзичливим – і цю спільну якість родини сповна відчули усі гості «Чендей Фесту».

Після оглядин будинку письменника та його улюбленого саду, розпочалася урочиста церемонія нагородження лауреатів ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея. Зять письменника, керівник міжнародного благодійного  фонду ім. Чендея, відомий лікар Іван Трещак, розповів, що засновуючи конкурс, родина не думала про те, яким буде його розвиток. «Ми просто хотіли знайти той формат, який дозволить усім, причетним до цього проєкту, стати творцями планки, якої завжди тримався Чендей і якої закликав триматися усіх колег по перу», – зізнався Іван Трещак. Планку фестиваль справді тримає високу – це доводить той факт, що на конкурс малої прози цьогоріч надіслали близько 200 творів. Прочитати й оцінити їх усі було справою нелегкою, про це говорили усі члени журі.

Але голова журі, професор філології Київського університету, відомий чендеєзнавець, дослідник-науковець Сидір Кіраль, відзначив також, що щороку, завдяки конкурсу Чендея, українська література відкриває все нові й нові таланти, тож зусилля журі того варті. Виступаючи на церемонії нагородження, Сидір Степанович відзначив, що щасливий бути в оселі Івана Чендея, відчувати його дух в обідні, де за столом від руки або на друкарській машинці письменник писав твори, які нині стали надбанням української літератури. «Зазвичай ми оголошували результати конкурсу у день народження Івана Чендея у травні – коли його сад буяв цвітом і обіцяв рясні плоди. Сьогодні ми маємо можливість побачити наяву ті щедрі плоди чендеєвого саду і повернутися до плодів його літературної творчості», – зауважив Сидір Кіраль.

Одним із тих, хто свого часу створював конкурс імені Чендея, був і відомий закарпатський письменник Олександр Гаврош. Він згадав, що три роки тому в Україні не було жодного конкурсу малої прози. «Чому ми вибрали малу прозу? Тому що сам Іван Чендей, коли його в інтерв’ю спитали, що він вважає своїм найкращим творчим здобутком, відповів: півтора-два десятки новел. Саме новели він виділив, як те найкраще, що він створив, – зауважив Олександр Гаврош. – Ось уже три роки ми проводимо цей конкурс і бачимо, що в Україні з’явилися й інші конкурси малої прози – це значить, що ми справді зайняли важливу нішу. Коли я про це дізнався, то подумав, що у нас тепер буде менше конкурсантів, але менше не стало. Загальне враження від цьогорічного конкурсу в мене досить рівне, здається, що учасники вирівнюються, що в конкурсі починають брати участь люди, котрі професійно займаються літературою».

Розповів Олександр Гаврош і про те, як вдається досягти об’єктивності конкурсу. Так, усі учасники надсилають свої твори анонімно, члени журі їх опрацьовують, обирають найкращі для так званого «малого списку», до якого входять 25 творів. Шляхом математичних розрахунків набраних балів зрештою і визначають лауреатів. Цьогоріч особливі відзнаки журі здобули троє учасників. Найкращим твором юного автора визнали роботу 15-річної Аліни Шевченко з Кіровоградщини. За віртуозне володіння словом та художніми засобами нагородили Володимира Святненка з Києва, а в номінації «Блискуче висвітлення гостросоціальної тематики» перемогли твори Сергія Добоша (Ужгород-Київ) та Дениса Донця з Одеси.

Особливо дорогою для родини Івана Чендея є номінація «Чендеєзнавство», яку створили з метою спонукати науковців вивчати творчість Івана Чендея. У ній третє місце посіли Наталія Мрака зі Львова та Ольга Брюховецька з Києва; друге місце виборола Антоніна Царук із Кропивницького, а перше місце дісталося молодій львівській дослідниці Роксолані Жарковій, котра два роки тому вже була лауреаткою конкурсу в іншій номінації.

Щодо основної номінації «Мала проза», то третє місце віддали одразу трьом учасникам: Вероніці Калитяк, Тетяні П`янковій та Андрієві Кириченку. Друге місце дісталося Віктору Полянецькому з Харкова та Олені Іськовій-Миклащук із Хмельниччини. Гран-прі ж фестивалю виборола письменниця, професорка педагогічного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ольга Деркачова з Івано-Франківська. Не всі лауреати змогли особисто бути присутніми на церемонії нагородження, однак ті, що були, сказали багато теплих слів на адресу організаторів «Чендей Фесту» і членам родини письменника. До слова, організатори вже анонсували, що через кілька місяців оголосять набір на наступний конкурс, тож запрошували усіх, хто працює в жанрі малої прози, подавати свої роботи.

На цьому «Чендей Фест», до слова, не завершився. «Товариство однодумців і побратимів», як його назвав зять письменника Іван Трещак, у третій фестивальний день вирушило у рідне селище Івана Чендея – Дубове. У тамтешньому Будинку культури відбувся показ документального фільму «Тіні» Івана Чендея», а у місцеві школу та бібліотеку передали для експозиції стенди – «Лист Івана Чендея до Олеся Гончара».

Фонд бібліотеки Дубового попвнився другим виданням книжки «Іван Чендей у колі сучасників». А в заключний день фестивалю його учасники гуртом піднялися на гору Ясенову, де знаходиться родинний «салаш» Чендеїв із пам’ятною дошкою на честь письменника. Там у рамках фестивалю відкрили унікальний туристичний маршрут «Стежками Івана Чендея».

«Про Захід»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 + 2 =