Державна нагорода знайшла захисника в одному із шпиталів, де він проходить лікування і реабілітацію після поранення.
Андрій Оліфірук народився і виріс на Рівненщині у звичайній українській сімʼї. У 2015-2016 роках проходив строкову військову службу в складі Національної Гвардії України та повʼязувати життя зі службою не планував, тож після демобілізації працював на будівництві, а згодом одружився.
Як мільйони українців до широкомасштабного вторгнення будував мирні плани на мирне майбутнє разом зі своєю молодою дружиною.
З початком широкомасштабної війни Андрій повернувся з-за кордону аби боронити Україну від ворога, який підступно вдерся до наших домівок.
28 лютого 2022 року Андрій Оліфірук прийшов до Радивілівського районного центру комплектування та соціальної підтримки, а згодом зайняв своє місце у бойовій родині окремого полку підтримки Командування Сил підтримки Збройних Сил України.
Свій шлях старшого сапера загону розмінування Андрій розпочав з розмінування Київщини у квітні 2022 року. В ході інженерної розвідки загін виявив та знешкодив мінне поле противника поблизу н.п. Іванків, яке залишив по собі ворг. На рахунку розміновувачів лише на Київщині вивлено та знешкоджено півсотні мін, десятки артилерійських снарядів, майже сотня пострілів до гранатомету, реативні снаряди до БМ «Град» та до БМ «Ураган» та інші вибухонебезпечні предмети.
У складі групи розмінування Андрій Оліфірук неодноразово під артилерійськими обстрілами ворога виконував бойові завдання з улаштування та утримання інженерних загороджень, проблення проходів для важкої техніки та розмінування вибухонебезпечних пристроїв для забезпечення наступу українських підрозділів.
Під час виконання бойових завдань з інженерної підтримки військ у Донецькій області зведений інженерний загін на той час старшого солдата Андрія Оліфірука провів інженерну розвідку доріг поблизу н.п. Бахмут та здійснив мінування ряду обʼєктів на напрямках наступу ворога.
Саме ці дії зупинили просування 155 бригади морської піхоти ворога шляхом підриву техніки і особового складу противника на протипіхотних мінах поблизу н.п. Вугледар у грудні 2022 року.
Того ж грудня 2022 року група розмінування, до складу якої входив старший солдат Андрій Оліфірук, у складі штурмових підрозділів 95 окремої десантно-штурмової бригади здійснювала інженерну підтримку з розмінування місцевості, пророблення проходів для важкої техніки та встановлення інженерних загороджень для прикриття зайнятих позицій Сил оборони України в напрямку н.п. Кремінна. Разом з розвідувальними підрозділами група встановила вибухові пристрої неподалік передових позицій противника. На встановлених мінно-вибухових загородженнях ворог зазнав значних втрат в особовому складі та техніці.
Під прицільним обстрілом з повітряних дронів поблизу н.п. Кремінна група розмінування провела інженерну розвідку дороги для просування техніки підрозділів сил наступу.
Наприкінці 2022 року Андрій пройшов спеціальну підготовку за спеціальністю бойового медика взводу. Тож в подальшому завжди тримав медичний рюкзак напоготові.
Медична підготовка знадобилась під час останньої ротації на Донеччині. 21 серпня 2023 року саперна група вибула на завдання, під час пророблення саперним взводом проходів у мінно-вибухових загородженнях противник здійснив обстріл з міномету по позиціях взводного опорного пункту. В результаті ворожого мінометного обстрілу Андрій та його командир саперного взводу отримали поранення. Завдяки професійним діям Андрія Оліфірука перша медична допомога була надана і командиру загону і собі.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України від 7 квітня 2023 року № 203/2023 старшого солдата ОЛІФІРУКА Андрія Васильовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Державну нагороду за дорученням Президента України вручив командувач Сил підтримки Збройних Сил України бригадний генерал Дмтро Герега.
Служба зв’язків з громадськістю Командування Сил підтримки Збройних Сил України
