Від слова до діла. Перший економічний форум Закарпаття пройшов близько місяця тому, а найбільш активні його учасники знову зустрілися, аби детальніше обговорити проблеми, озвучені на Форумі та шляхи їх вирішення. 14 листопада у ректораті Ужгородського національного університету пропонували, дискутували і радилися представники місцевого бізнесу, влади та науки. Ми зібрали найважливіші тези цієї зустрічі.
Зокрема, заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак зауважив, що треба визначити кроки для розвитку економіки. При цьому зважати, щоб співпраця між владою і науковим потенціалом приносила практичну користь бізнесу.
Генеральний директор компанії «Нобілекс» Андрій Півень поділився власними думками щодо шляхів економічного зростання Ужгорода і Закарпаття в цілому. Успішний підприємець переконаний у великому потенціалі регіону. Але самого потенціалу мало, тому потрібно робити конкретні кроки для економічного зростання. Особливої уваги, на думку Андрія Півня, потребують сфери послуг та гостинності. Туризм – це «козирна карта» Ужгорода. Та, аби туристи сюди їхали не тільки в сезон цвітіння сакур, а й впродовж цілого року, потрібно працювати над іміджем міста, закріпити й історичні та культурні пам’ятки і події, просувати знання про Ужгород та його особливості. Крім того, підприємець вважає, що малому та середньому бізнесу в Україні треба дати “зелене світло”. Адже враховуючи світовий досвід, саме ця категорія бізнесу є перспективною з антикризової точки зору. Разом з тим, Андрій Півень наголосив на важливості створення сприятливих умов як для потенційних інвесторів, так і для місцевих жителів, зокрема молоді:
Моя позиція така, що в рамках політики децентралізації потрібно проводити заходи для покращення життя людей. Наприклад, співфінансування доступного житла для молоді і компенсація податків з їх зарплати. Це важливо, бо молоду людину, яка лише починає свій шлях, треба підтримати і мотивувати залишатися вдома, жити і працювати тут. А не шукати кращої долі за кордоном
На тому, що потрібно сприяти молоді, наголосив і ректор УжНУ Володимир Смоланка. На думку ректора, подібні зустрічі мають допомагати не тільки вибудувати плани щодо покращення клімату в регіоні, від бізнесу освітяни очікують і своєрідної «профорієнтаційної» підтримки:
Нам важливі ваші очікування щодо фахової підготовки наших випускників і перспективи їх працевлаштування. Ми готові спілкуватися, долучати до навчального процесу бізнес, щоб ви зорієнтували нас, які працівники вам потрібні.
Доктор економічних наук Вікторія Готра вважає, що студентській молоді потрібно допомогти побачити перспективи працювати за фахом у своєму регіоні:
Маємо такі абсурдні ситуації, коли, наприклад, четвертокурсник, студент економічного факультету, влаштовується на роботу не за фахом: в дитячу кімнату в розважальному центрі, аніматором і т.д. Він уже не бачить потреби в магістратурі, аспірантурі. Тобто важливо, щоб молодь мала перспективи працевлаштування за своєю спеціальністю тут, на Закарпатті.
На думку керівника заводу «Джейбіл» Сергія Карцева, треба об’єднувати зусилля, щоб Ужгород став привабливішим, в сенсі життя і побудови кар’єри для молодого покоління:
Сучасні випускники вишів мислять по-іншому, ніж старше покоління. Це треба враховувати. І залучати студентів до роботи, спрямованої на те, щоб Ужгород був більш «молодіжним», привабливим містом.
А доктор економічних наук Володимир Приходько переконаний, що у цих питаннях потрібно починати роботу вже сьогодні, не чекаючи на державну ініціативу чи допомогу:
Поки держава буде думати над цими проблемами, тисячі наших молодих спеціалістів виїдуть за кордон. Тому нам не можна втрачати часу.
Крім проблем молоді, на круглому столі піднімали й екологічні питання, необхідність податкової лібералізації, перспектив залучення до регіону інвесторів. А своє бачення, як змінити ситуацію на краще, учасники налаштовані доносити до влади усіх рівнів та контролювати роботу у цьому напрямку.
