Війна в Україні, на жаль, щодня призводить до збільшення кількості зниклих безвісти людей – як військовослужбовців, так і цивільних осіб. На Закарпатті нині офіційний статус зниклого безвісти мають 193 військовослужбовця Збройних Сил України і 3 працівники Державної прикордонної служби України. Знайти їх може допомогти офіс Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Майже у кожній області працюють представники Уповноваженого, до яких мають право звернутися родини зниклих. На Закарпатті такий представник працює від серпня 2022 року, прийнявши з тих пір заявки від 71 родини. Нині «Про Захід» розкаже, якими мають бути дії тих, чиї рідні зникли безвісти в зоні бойових дій, та куди їм потрібно звертатися. Допоможе ж нам у цьому представниця Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, у Закарпатській області, відома волонтерка Власта Рейпаші.
Кабінет представниці Уповноваженого Власти Рейпаші знаходиться в Ужгороді, в будівліЗакарпатської ОВА та обласної ради на площі Народній. Туди чи не щодня приходять люди, котрі розшукують своїх близьких. У той день, коли записувався цей матеріал, в кабінеті пані Власти було людно: з Тячівщини приїхали дружини військовослужбовців, які зникли на початку лютого десь під Бахмутом. Вже майже місяць вони не знають, чи живі їхні чоловіки і де вони перебувають. Їм відомо лише, що бійці вийшли на підкріплення й майже усією групою разом із командиром безслідно зникли. Згодом близькі отримали від одного пораненого побратима інформацію, що той чув із сусіднього бліндажа крики, потім звідти вийшов російський солдат, який і поранив двома пострілами бійця, котрому дивом вдалося втекти. Ось і все, що знають наразі дружини про обставини зникнення їхніх чоловіків.
Звісно, чи не всі вони зробили дуже розповсюджену нині помилку – одразу розмістили інформацію про зниклих безвісти до соцмереж із надією на те, що отримають якусь інформацію про їхнє місцезнаходження. «Я теж виставила», – зізнається дружина військовослужбовця, котрий зник під Бахмутом. Варто сказати, що корисної інформації вона з того не отримала, натомість одразу потому їй почали надходити повідомлення від шахраїв з пропозицією заплатити, аби отримати інформацію про зниклого чоловіка. Ця жінка вчасно зрозуміла, з ким має справу, однак не всі такі. Наприклад, одна мати зниклого прикордонника, котра теж нещодавно звернулася до офісу представника Уповноваженого на Закарпатті, зізналася, що вже 10 місяців переказує щомісяця нібито своєму синові у полоні по 300 грн на телефонну картку й 6300 грн на невідомий банківський рахунок. Коли ж в офісі почали розбиратися й попросили допомоги СБУ, виявилося, що це номер телефону шахрайки з Маріуполя, а номер банківської картки належить ув’язненому, що відбуває покарання під Києвом.
Якими ж мають бути правильні дії людей, чиї близькі зникли безвісти в зоні бойових дій? Якщо говорити про військовослужбовців, то їхнє керівництво, в разі зникнення бійця під час виконання бойового завдання, має протягом 10 днів повідомити про це родині. Важку новину доносять працівники Центру комплектування (військкомату) та лікар. Отримавши це сповіщення, родина має звернутися до поліції, депротягом доби їй дадуть витяг про відкриття кримінального провадження і безкоштовну адвокатську послугу при потребі. У випадку зі зниклою в зоні бойових дій або в окупації цивільною особою родина так само має повідомити про це до поліції.
«Наступним кроком ми радимо прийти до нас, аби ми могли подати всю інформацію про зниклого в загальний реєстр, – розповідає представниця Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Власта Рейпаші. – В Уповноваженого зібрана максимальна інформація про зниклих та обставини їхнього зникнення, є відомості з лікарень і дані від судово-медичної експертизи з фотофіксацією всіх тіл та аналізами ДНК. Уповноважений співпрацює зі слідчими та пошуковими бригадами, що займаються розшуком зниклих. Він також займається передачею тіл загиблих. Тобто саме тут, а не в соцмережах, зібрано найбільше корисної інформації, яка постійно поповнюється. Для цього представникиУповноваженого в різних областях і мають отримати від родичів максимум інформації».
Що ж потрібно подати родичам під час звернення до представника Уповноваженого? Окрім сповіщення від Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишнього військкомату) й витягу про відкриття кримінального провадження, під час особистого звернення треба буде розповісти про зниклу особу, всі відомі деталі про обставини та місце її зникнення, надати фото людини, наявні фото- чи відеоматеріали (якщо такі є), що підтверджують факт загибелі або перебування в полоні. Також дуже важливими є особливі прикмети: група крові, шрами, татуювання, переломи, родимі плями, зубна карта тощо. Отримавши цю інформацію, пошукові групи починають працювати, розшукуючи особу у наявних списках полонених, у лікарнях або серед неідентифікованих тіл. Будь-яка знайдена інформація буде одразу повідомленаслідчими близьким.
«Якщо родина після звернення знайде у соцмережахякусь нову інформацію, що стосується їхнього близького або когось із його побратимів, варто повідомити нам про це, аби ми могли оновити інформацію, – веде далі Власта Рейпаші. – А ми вже не раз переконувалися у тому, що родина в таких випадках стає найкращим пошуковцем, бо ніхто так невтомно, вдень і вночі, не шукає інформацію про зниклого, як його згорьовані рідні. Росіяни викладають багато інформації: фото, відео з полоненими, їхні документи, знущання над ними. Моніторити це – морально дуже важко, але родиною керує надія на те, що серед живих вона побачить свого зниклого. Іноді в нас трапляється таке, що людину з одного відео своїм близьким вважають одразу кілька родин. У таких випадках наші фахівці можуть провести портретну експертизу».
Дружини зниклих безвісти, з якими вдалося поговорити у кабінеті представниці Уповноваженого, зізнаються, що їм дуже важко переносити відсутність інформації. Емоції коливаються від надії до розпачу, дуже сильним є страх, що їхніх близьких можуть піддавати тортурам. «Але я знаю, що мій чоловік зараз теж дуже переживає – бо він знає, що я тут просто місця собі не знаходжу», – каже дружина зниклого військовослужбовця на прийомі в представниці Уповноваженого в Ужгороді. Саме безпомічність, бажання зробити бодай щось,призводить до оприлюднення інформації про зниклого в Інтернеті. Представниця Уповноваженого Власта Рейпаші ще раз наголошує на тому, що категорично не рекомендує цього робити. Так, нещодавно був викритий популярний телеграм-канал «Ірина Українка», де публікувалася такого роду пошукова інформація. Родичів зниклих безвісти його адміністратори просили надіслати паспортні дані військовослужбовців та надати іншу особисту інформацію. Робити цього категорично не треба, подібні методи дуже схожі на роботу шахраїв.
Власта Рейпаші сподівається, що про роботу місцевого офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, дізнається більше людей. Адже нині до офісу звернулося менше половини родин від усієї кількості відомих зниклих безвісти закарпатців. А між тим із часу створення місцевого офісу вдалося повернути з полону 6-х закарпатців, а також ідентифікувати та повернути для захоронення 10-х наших загиблих бійців. Хоча варто зазначити, що статистика загалом є більш оптимістичною, бо зазвичай зі 100% зниклих безвісти в зоні бойових дій 70% знаходять живими у полоні. Тож Власта Рейпаші закликає родини зниклих безвісти не втрачати надію, шукати та звертатися до офісу представника Уповноваженого за фаховою допомогою й роз’ясненнями.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
