Сьогодні, 18-го травня, в Ужгороді відбувся форум "Децентралізація: виклики та можливості для міста Ужгород" в рамках Всеукраїнської кампанії "Успішна громада". В Ужгороді організаторами заходу стала ініціатива #Ужгород2014.
Зі вступним словом виступив заступник голови Ужгородської міської ради Іштван Цап, який відзначив якісний склад учасників та лекторів, що свідчить про важливість та актуальність даного питання для ужгородців. Відтак презентували свої виступи щодо цієї теми відомі у цій сфері експерти.
На початку заходу Микола Яцков, координатор кампанії "Успішна громада" зауважив, що є певний страх перед самим словом "децентралізація". Хоча децентралізація – це лише повернення громадам відповідальності. Тут дуже важливо, аби люди включалися у прийняття рішень на місцях. "Ми є єдиним цілим і має бути конструктивний діалог між громадою та владою. Не може постійно бути тотальна війна. Інакше ми будемо топтатись в болоті", – пояснив фахівець.
Олег Боршовський, заступник начальника управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, розповів про етапи перспективного плану розвитку громад Ужгородського району та відповів на питання присутніх щодо цієї теми.
Вікторія Мришук, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень, координатор громадської ініціативи прямої дії #включайся, розповіла про "Стратегічне планування міст в умовах децентралізації. Проблема вибору пріоритетів. Історія успіху".
Зокрема експертка пояснила, на які питання потрібно звернути увагу, під час обговорення стратегії міста. "1. Яким ви бачите Ужгород через певний період? Для яких людей? 2. Які цінності допоможуть на реалізувати пункт перший? 3. Які пріоритети ми обрали в своїй роботі? Тут важливо збалансувати ті питання, які пов'язані з стратегією та нагальними проблемами міста. 4. За допомогою яких продуктів, технологій тощо ми будемо реалізовувати п.1-3? 5. Яку позицію ми хочемо зайняти серед інших міст країни чи сусідніх країн по відношенню до наших "клієнтів", "партнерів", "конкурентів"?
Опорними точками у консолідації зусиль мають бути: візія, яку розуміють та розділяють; точка притяжіння; ресурси: кадрові, фінансові та інфраструктурні", – зауважила Вікторія Мрищук.
Андрій Пундор, керівник програми стратегія Інституту міста розповів про "Стратегічне планування: досвід агломерації міста Львів". "Потрібно створити установу, яка окремо і спеціально займатиметься питаннями розвитку. У Львові свого часу теж назріло створення такої інституції. Також тоді ми підсумували умови, через які не вдавалося реалізувати стратегії в принципі. Це розрив між програмними документами та бюджетом, відсутність єдиного бачення, необхідність врахування думки мешканців та необхідність врахування непередбачуваності зовнішнього середовища", – відзначив експерт.
Як відбувалося врахування громадської думки у Львові задля створення комплексної стратегії розвитку міста. Відбулося 16 громадських обговорень напрацювань по стратегії, понад 3000 мешканців Львова взяли участь у соціологічному опитуванні, більше 10 тисяч переглядів в мережі Інтернет, оброблено та проаналізовано 125 попередніх стратегій, концепцій, програм (в т.ч. іноземних), а також проведено консультації з близько 20 іноземними організаціями з 8 країн світу (США, Канада, Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Польща, Угорщина, Росія).
У результаті невід'ємними складовими стратегії стали: Генеральний план розвитку Львова, інтегрована концепція розвитку центральної частини міста, програма сталого енергетичного розвитку та стратегія підвищення конкурентоспроможності Львова.
Всеукраїнська кампанія "Успішна Громада" втілюється Всеукраїнською ініціативою "Активна Громада" від Інституту "Республіка" та Інститутом громадянського суспільства. Партнером виступає Національний демократичний інститут міжнародних відносин за фінансової підтримки уряду Канади, що надається Міністерством міжнародних справ Канади.
