Те, що не вдалося колишній владі, зробили самі ж соратники Тимошенко
Революція гідності призвела до розпаду не лише тих політичних сил, котрі були при владі, а й тих, що знаходилися в авангарді майданівського руху та представники яких завдяки зимовим подіям у Києві прийшли до керма в країні.
Якщо УДАР фактично “влився” в пул Петра Порошенка ще до президентських виборів, то ситуація в “Батьківщині” була непрогнозованою. Програш Тимошенко на виборах, фактична неучасть більшості обласних адміністрацій, які очолили представники цієї політичної сили, в роботі на неї, а після програшу – відхід останньої від активної політики…
Витримавши паузу…
Ще в липні з'явилася інформація, що частина депутатів та високопосадовців від “Батьківщини” можуть залишити партію. В першу чергу мова йшла про Арсенія Яценюка, якому із Тимошенко не дуже комфортно, та й остання не буде терпіти іншого лідера поряд. Відтак події, що розгорталися минулої неділі на політраді партії, стали логічним завершенням її дезінтеграції, а можливо, повного розпаду.
Першим “дзвіночком”, що став ознакою розпаду цієї політичної сили, став вихід із неї ще в квітні поточного року Миколи Томенка. Він був одним із основних ідейних рушіїв цієї політичної сили протягом понад десятиліття й без особливого пафосу та заяв лідерів партії пішов, фактично, в команду Петра Порошенка. Ще низка депутатів підтримувала на виборах чинного Президента, а не свого партійного “патрона”.
Нинішній вихід із лав політради і логічно, що й самої партії, Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова, Арсена Авакова та інших депутатів і міністрів можна з упевненістю назвати останнім актом розпаду колись однієї з наймогутніших політичних партій в Україні. Одночасно він свідчить про переформатування більшості провідних політичних сил в Україні.
Об'єднатися із сильнішим
Нині постає питання, де опиняться ці політики надалі. На новий проект часу немає. Як відомо, краще приєднуватися до сильніших, а тому мало хто здивується, що вихідці з “Батьківщини” опиняться серед лідерів Блоку Петра Порошенка, що буквально днями був створений на основі партії “Солідарність” і який очолив Юрій Луценко. Можлива й реабілітація “Фронту змін”, однак це малоймовірно. А от майбутнє політичної сили на чолі з Юлією Тимошенко виглядає дуже непривабливо і скоріш за все, без шансів на першість в українській політиці.
У разі об'єднання нинішніх керівників уряду та парламенту навколо президентського блоку можемо констатувати появу нової мегапартії, як для українських масштабів, що, фактично, повторює історію “Нашої України” та Партії регіонів й у підсумку може призвести до небажаних наслідків, зокрема концентрації влади в руках однієї політсили.
Закарпатський “губернатор” також пішов
Серед тих, хто залишив лави партії, був і голова Закарпатської ОДА Валерій Лунченко. Коментуючи цю подію, він зазначив, що під час проведення політради “Батьківщини” команді Юлії Тимошенко запропонували піти на вибори єдиним потужним фронтом, об'єднати всі демократичні сили задля спільної перемоги, однак у лідерки партії були інші аргументи. Саме тому відбувся вихід із партії “задля подальшої роботи над об'єднавчими процесами всіх демократичних сил, які покликані на розбудову держави”. Про конкретні кроки не йдеться, однак найближчим часом про це стане відомо.
За певних обставин саме В. Лунченко може стати представником президентського блоку на Закарпатті, що може суттєво вплинути на переформатування політичних еліт краю, враховуючи наближення виборів. Можливо, вже незабаром почнеться (а може, вже триває) формування нової пропрезидентської команди в області, до якої спробують долучитися ті, хто ще недавно ходив під кольорами різноманітних опозиційних сил.
Павло Кочетков, Закарпатська правда
