«Сторожовий кіт» Закарпаття: або як пройшов рік Геннадія Москаля в області

Рівно рік тому назад, 15-го липня, після резонансних подій у Мукачеві пов'язаних з представниками Правого Сектору президент Петро Порошенко екстрено призначив нового голову Закарпатської ОДА – Геннадія Москаля. Під час офіційного представлення нового керманича області, президент наголосив, що "з важким серцем віддаю найцінніше, що маю", і одразу виправився, мовляв, не віддає, а повертає.

Кандидат політичних наук, викладач кафедри країнознавства УжНУ Михайло Шелемба так пояснив, чому на посаду голови ОДА тоді призначили саме Геннадія Москаля: "Геннадія Москаля призначили на Закарпаття з двох причин, які фактично пов'язані одна з одною: перше – створити в області спротив Балозі, тому що на Закарпатті важко було знайти людину, яка б була готова до цього, хіба що Сергій Ратушняк, але з ним важко домовлятися в політичному плані. Тому Москаль був найбільш вдалою кандидатурою на той момент, яка була харизматична, вселяла надії, оптимізм, не була пов'язана з місцевими політичними фігурами і, в той самий час, досить таки близька закарпатцям. Рівно рік тому його порівнювали із Міхеілом Саакашвіллі, як найбільш ефективного голову ОДА.

Друге – місцеві вибори 2015 року. Президент розумів, що якщо не буде зроблено переформатування в Закарпатській ОДА, вибори будуть програні. І фактично Петро Порошенко втратить вплив на місцеву владу, яку по суті повністю акумулював Єдиний Центр. Можна сміливо сказати, що з цими двома завданнями він впорався".

Від Геннадія Москаля одразу по призначенні чекали рішучих і навіть радикальних дій. Якщо коротко охарактеризувати очікування в області від його призначення на посаду, то це "Москаль прийде – порядок наведе". За цей рік Закарпаття бачило, як голова ОДА танцює, говорить по-закарпатськи, варить ріплянку, а от "Про Захід" вирішив перевірити, що з того, що обіцяв зробити Геннадій Москаль, втілилося в життя. Позаяк, що справді об'єднує голів Закарпатської та Одеської ОДА, то це велика кількість гучних заяв, які одразу тиражуються в ЗМІ.

Доволі гучну обіцянку Геннадій Москаль зробив у перший же день призначення. Пригрозив мобілізувати всіх контрабандистів до лав ЗСУ: "Всі, хто перевозив контрабанду поїдуть служити на Схід". 

Перш за все, така обіцянка непродуктивна і суперечлива сама по собі: позаяк спотворює сприйняття служби в українській армії, роблячи з неї якийсь відстійник для порушників закону. Наступне – важко уявити, як взагалі її виконувати. Люди, яких спіймали на контрабанді, підлягають суду і мають відбувати відповідне покарання. А тим, кого не спіймали, у принципі важко вручити повістку. Протягом року бодай якоїсь публічної інформації про те, що когось із контрабандистів все таки мобілізували – немає. Однак є обґрунтована підозра, що якби такі факти мали місце, Геннадій Москаль вже б про це заявив.

Тоді ж голова ОДА наголосив: "кого побачите в балаклаві зразу тащіть у воєнкомат, кого побачите у військовій формі, тащіть у військомат".

Сайт "Слово і діло", який відстежує обіцянки чиновників та їх виконання чітко відносить цю заяву, до невиконаних обіцянок та наводить щонайменше два приклади, які це доводять.

"18 липня 2015 року біля Бескидського залізничного тунелю Львівської залізниці, що поєднує південь Львівщини з північчю Закарпаття скоєно напад на озброєного вартового Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ) України. Невідомі в камуфляжі і балаклавах випустили по ньому п'ять куль з бойового пістолету. Розпочато слідчі дії. Відповідно до листа Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку від 23 грудня 2015 року, проведення затримання осіб в балаклавах, або в військовій формі одягу, що не є військовослужбовцями, не було.

10 січня 2016 року в смт Ясіня урочище "Драгобрат" на території туристичної бази відпочинку "Хата Магната" особи чоловічої статі, одягнуті в камуфльований одяг, із застосуванням зброї вчинили бійку з обслуговуючим персоналом. Учасники бійки були одягнуті в камуфльований одяг та застосовували зброю. Особи не отримали повістки до військового комісаріату тому, що шоста хвиля мобілізації закінчилась, і вони є членами ДУК "Правий сектор" з досвідом бойових дій".

Наступна обіцянка, яку сам Геннадій Москаль відносить до виконаних, але реального підтвердження цьому насправді немає, – це те, що на території області не буде представників "Правого Сектору" за час його головування. У інтерв'ю "Українській правді", в якій голова ОДА зненацька назвав себе "сторожовим котом", він чітко обіцяє: "Но "Правого сектора", сколько я здесь буду, тут больше не будет, потому что надо вести себя в рамках приличия, а не бандитствовать".

Справа в тім, що інтерв'ю датоване 27 серпня 2015-го року і вже після того, сталися події на Драгобраті, в яких фігурували представники "Правого сектору", до того ж, осередок організації в області все таки існує, принаймні Генпрокуратура у травні 2016-го якось вручила повістку очільнику "Правого Сектору" області Олександру Сачку.

Ще одна обіцянка, пов'язана з добробатами – це те, що у представників добровольчих батальйонів, які перебувають на Закарпатті, буде вилучатися зброя, однак, як вказує сайт, "Слово і діло": "За повідомленням ГУ Нацполіції та управління СБУ в Закарпатській області, станом на 29 березня 2016 року заходи з вилучення зброї у добровольчих батальйонів на території області не здійснювались".

Одні з найгучніших заяв голови ОДА пов'язані з ситуацією на Закарпатській митниці. Найрезонасніша з них – це звільняти усю митну зміну, представника якої спіймають на хабарі. Наразі відомі два такі випадки: 17 травня 2016 року працівники СБУ затримала на хабарі у 420 євро начальника зміни відділу митного оформлення "Малий Березний", що на українсько-словацькому кордоні.

9 червня 2016 року працівники Закарпатського обласного управління СБУ разом із керівництвом Закарпатської митниці ДФС затримали на хабарі у 300 доларів старшого інспектора митного посту "Солотвино", що на українсько-румунському кордоні. Зміни відсторонили від роботи, але до звільнення ще не дійшло, вину затриманих мають спочатку довести.

Ще одна невиконана обіцянка, яку можна віднести до статусу "у процесі" – у 2016 році закупити 44 шкільні автобуси для потреб області. Пообіцяв голова ОДА в січні 2016-го року, але вже у травні сам визнав, що "З початку року ми не можемо закупити шкільні автобуси замість тих, що 2014р. вивезені в зону військових дій на Донбасі". Втім, до кінця року ще залишається час.

Те саме із відновленням пункту пропуску у селі Хижа-Тарна Маре, який Москаль пообіцяв відновити у стислі терміни, якщо не буде формальних перешкод для відновлення його роботи. Наразі пункт ще не запрацював, але, можливо, є якісь затримки збоку Румунії.

З того, що обіцяно, але ще не зроблено, бо є певний запас часу: будівництво сміттєпереробного заводу в області, компенсації людям, що постраждали від градобою, завершення будівництва "Екоцентру" у Нижніх Воротах, створення зони "Закарпатський економічний експеримент", створення на базі реабілітаційного центру в Сваляві філії обласного архіву та дитячої спортивної школи, електроенергія за пільговим тарифом мешканцям Рахівського району, те, що у 2016 році не буде скорочення лікувальних та освітніх закладів та сприяти відновленню фінансування програми протипаводкового захисту.

А от те чи виконає голова ОДА обіцянку покрити частину витрат на тренування закарпатськими кандидатами до складу збірної команди України, яка візьме участь в Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро, можна буде перевірити зовсім скоро.

Те, що обіцялося і наче поволі виконується, – це ремонт доріг області. Справа затратна, стратегічно важлива і в разі її виконання, навіть не в повному обсязі, Геннадій Москаль отримає чималі репутаційні та рейтингові "бали". Це та обіцянка, виконання якої може, якщо не перекреслити, то принаймні стерти більшість обіцянок, що не виконалися. Однак і тут Геннадій Москаль не зміг втриматися від певної гіперболізації не підтвердженої фактами. Так, голова ОДА заявив, що "завдяки ремонту дороги до Синевирського озера кількість туристів збільшилася в кілька разів", однак конкретної статистики про збільшення туристичного потоку не надав.

Доволі чітко виконувалася обіцянка декомунізувати область – з ініціативи Москаля перейменували низку вулиць на Закарпатті. Ще одна обіцянка, яка виконувалася принаймні один раз, але з резонансом – це звільнення із роботи чиновників публічно із залученням ЗМІ після 1 травня, у разі якщо буде виявлено факт подвійного громадянства держслужбовця.

5 травня 2016 року голова Закарпатської ОГА Геннадій Москаль зобов'язав голову Берегівської РДА в триденний строк звільнити начальника управління Берегівської РДА В.Лендєла з посади як такого, що під час перебування на державній службі отримав громадянство Угорщини. Цей факт підтверджується наявністю у В.Лендєла паспорта громадянина Угорщини.

Одна з обіцянок, невиконання якої найсильніше відобразилося на ситуації в області – це обіцянка не допустити підкупу на виборах, якщо дослівно: "Міліція зобов'язана перевірити інформацію про підкуп виборців, а я зобов'язаний не допустити підкупу на цих виборах. Що й буде зроблено".

Про те, як пройшли вибори на Закарпатті, результати яких моніторингові організації назвали спотвореними, нагадувати не варто.

 Повернення екс-регіоналів на всіх рівнях до влади, знову перефарбувало область у "синій" колір. І попри те, що Геннадій Москаль потому всіляко знімав із себе відповідальність за результати виборів, обіцянку свою він все таки не виконав.

Лариса РОМАНЮК, "Про Захід"