З часу війни на Закарпаття релокувалося 294 підприємства

Опубліковано:

На Закарпатті триває робота потужного економічного форуму «Релокація в Закарпаття: європейський вимір» за участю керівництва області, дипломатів та підприємців, котрі із зони бойових дій перемістили бізнес до нашого краю.

Захід — надзвичайно потужний і потрібний у плані прикладів співпраці бізнесу та місцевої влади у процесі релокації, у плані ілюстрації і підтвердження підтримки Закарпаття й України з боку міжнародних партнерів. Ще один плюс такого заходу — можливість практично і детально ознайомити співвітчизників й іноземців із тією продукцією, яку виготовляють у нашому краї релоковані підприємства.

Коротко — про основні тези доповідачів у перших блоках.

Віктор Микита — голова Закарпатської обласної військово-цивільної адміністрації.

— На початок червня у Закарпатті перебувало вже 294 релоковані із зони бойових дій підприємства. Із них найбільше (близько 50%) у ІТ-галузі, більше 25% — сфера торгівлі та послуг, близько 22% — підприємства переробної промисловості та близько 3% — будівельна галузь. Зі свого боку ми намагалися зробити процес релокації для всіх представників бізнесу максимально швидким, незабюрократизованим і ефективним. Судячи з кількості підприємств, які після переїзду вже почали роботу, наразі нам це вдається.

Володимир Чубірко — голова Закарпатської обласної ради.

— Слова: Закарпаття і релокація – стали вже синонімами. Окрім релокації бізнесу, Закарпаття прихистило й чимало установ та організацій із зони бойових дій. Мова йде про соціальну, освітню, медичну та навіть культурну релокації, до якої має пряме відношення Закарпатська обласна рада. Одним із перших на Закарпаття ми релокували міжнародний дитячий центр «Артек», що базувався у Пущі-Водиці, у передмісті Києва. Так 168 дітей та 42 працівники були розміщені у санаторії «Човен» на Свалявщині. Майже паралельно КНП «Обласний будинок дитини» Закарпатської облради, що у Сваляві, прихистив дітей та їх вихователів із будинку-інтернату міста Біла Церква.
На базі наших комунальних закладів розміщено й один із найбільших у Східній Україні Харківський державний біотехнологічний університет, та Український науково-дослідний інститут зв’язку. Останній незабаром розпочне функціонування на базі одного з профтехучилищ, що перебуває на балансі облради.
Не забуваємо і про культурний фронт, тому частково релокували Донецький академічний обласний драматичний театр із Маріуполя, приміщення якого російські окупанти розбомбили, поховавши під уламками десятки наших співвітчизників. І вже до Дня Незалежності України в Ужгороді ми побачимо виставу «Іду за край» режисера Ольги Гаврилюк, про долю Василя Стуса, тісно пов’язаного з Донеччиною, яку нині топче ворог. Ця вистава має стати потужним сигналом усій Європі і світу, що українців не можна зламати, розбивши театри, університети, храми чи бібліотеки…
З культурного релокували до нашого Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая чимало цінних творів образотворчого мистецтва із Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Харківського художнього музею та музею імені Іллі Рєпіна у Чугуєві.
Хоч це і не типова релокація, але має місце й той факт, що комунальні заклади облради медичного спрямування взяли на роботу чимало фахівців із областей, що прилягають до зони бойових дій…

Едуард Бураш — радник Прем’єр-міністра Словаччини з питань співпраці з Україною.

— Словаччина з перших днів війни і зараз визначилася, що буде стояти пліч-о-пліч з Україною. Спершу ми допомагали, відкривши кордони і дещо знехтувавши шенгенськими правилами, щоб українці могли евакуюватися до ЄС. Потім ми надавали всебічну гуманітарну допомогу. Я особисто лише доправив в Україну 650 тон вантажу. Щодо Закарпаття, то вірю, що у області є шанс стати однією з кращих в Україні, як свого часу із аутсайдера у перлину Австрії перетворилася земля Бургенланд Австрії. Для цього релокацію можна організувати по обидва боки кордону… Коли чую слова подяки, то відповідаю, що ми від словацького народу дякуємо вам, що стримуєте те зло, яке насувається зі сходу…

Александра Чізмадіа — консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді, аташе із зовнішньоекономічних питань.

— Україна може розраховувати на Угорщину, як на надійного сусіда. Ми й надалі продовжимо допомагати гуманітарно і робити все на дипломатичному рівні, щоб припинити війну. З перших днів вторгнення росії в Україну, ми прихистили десятки тисяч українців і взялися організовувати гуманітарну допомогу з усієї Угорщини. Що стосується економічного блоку, то варто попрацювати над розширенням пропускної спроможності пунктів пропуску між нашими країнами, що б посприяло комунікації бізнесу…

Томаш Коваль — віцеконсул, керівник відділу з політично-економічних питань Генконсульства Польщі у Львові.

— Польща прийняла кілька мільйонів українців, яких у нас називають не біженцями, а гостями. Це робили спочатку звичайні люди у своїх домівках. Тут інтерес уряду й народу абсолютно співпав. До нас з перших днів війни переселилися українські підприємства, а у Варшаві навіть відкрито офіс «Бізнес. Дія», яка допомагає українським підприємцям продовжувати і відкривати свою справу. Звісно, є питання з безпекою, особливо у тих польських фірм, які збираються їхати відбудовувати Україну. Але ми разом, думаю, зможемо донести до них думку про те, що принаймні на Західній Україні можна вже починати цю справу…
Теплі слова і готовність надалі підтримувати Україну від імені своїх країн висловили і Ганс Петер Доскоціл, губернатор федеральної землі Бургенланд Республіки Австрія, Граціан-Флоріан Пирву, консул з економічних питань Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді Роман Жатко, Генконсул Румунії у Солотвино та Віталій Запухляк, почесний Консул Хорватії у Західній Україні. Останній, до речі, висловив сподівання, що шлях України буде схожим зі шляхом Хорватії, яка після війни, відновилася і не лише вступила у ЄС а й головувала у Євросоюзі у 2020 році.
Відтак свої історії релокації бізнесу представили керівники і представники таких підприємств ТОВ «Ук Вітропарки України», ТОВ «LEGIO», ТОВ «ЕПАМ Системз», ТОВ «Темп-Україна» та ТОВ «RD Furniture».

Пресслужба Закарпатської обласної ради

Про Захід