Вчора, 7 листопада, в Ужгороді відбулося чергове засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА. На розгляд членів ради винесли п’ять питань, більшість із яких стосувалися змін, запланованих в історичному ареалі Ужгорода. Два з питань розглянуті так і не були через відсутність заявника. Однак і ті, що залишилися, викликали тривалі й бурхливі обговорення.
Найдовше обговорювали перший поданий на розгляд членів ради проєкт – паспорт опорядження фасаду будівлі на Православній набережній, 2. Воно й не дивно, бо споруда ця знаходиться у самісінькому центрі міста, на куті набережної та площі Петефі, тож її щодня бачать тисячі людей, котрі переходять пішохідний міст. Власник тієї частини будівлі, де нині знаходиться кав’ярня, запропонував відремонтувати нижню частину фасаду (другий поверх був відремонтований за кошти бюджету в рамках міської програми відновлення історичного центру Ужгорода), але разом із тим збільшити розміри вікон, перетворивши їх на вітрини. Аргументував це заявник тим, що розширення вікон сприятиме розвиткові бізнесу на цьому місці і загалом поверне будівлі цілісний вигляд, оскільки наразі вікна першого поверху через численні перебудови знаходяться не на одному рівні.
Думки членів ради розділилися. Одні висловлювали думку, що вітрини справді розкриють простір приміщення, що сприятиме комерції. Інші казали, що зміна пропорцій вікон на будівлі банку кінця ХІХ століття, яка до того ж є нововиявленою пам’яткою архітектури місцевого значення, є вже не ремонтом фасаду, як подає це заявник, а реконструкцією, яку на пам’ятках проводити не можна. Були й інші технічні зауваження до паспорту фасаду, а ще виявилося, що хоч паспорт розроблений на весь перший поверх будівлі, змінювати власник буде лише свою частину, тобто друга частина – від кута і в бік площі Петефі – так і залишиться зі старими вікнами і старим кольором фасаду, аж поки другий власник не захоче і собі провести ремонт. Таким чином про цілісний вигляд першого поверху історичної будівлі можна говорити лише в перспективі, яка ризикує затягнутися на роки.
Зрештою, подавши кілька зауважень, члени ради проголосували «за»і « проти» однаковою кількістю голосів. Крапку поставила нова головуюча в раді – нещодавно призначена заступниця голови ОДА Ольга Травіна. Вона віддала свій голос за пропонований паспорт опорядження фасаду з тією умовою, що розробники проєкту врахують зауваження і повторно представлять їх членам ради через 10 днів. Після цього проєкт подадуть на погодження Міністерства культури України – саме там остаточно вирішать, чи буде будівля колишнього банку з новими вікнами-вітринами.
Проєкт, який розглядали другим, можна назвати схожим на попередній, от тільки в цьому випадку власник частини старої будівлі в центрі міста хотів замість вікна зробити окремий вхід. Йшлося про одноповерховий будинок ХІХ століття на вулиці Підгірній, 29, який колись належав професору Ужгородської гімназії Дюлі Горощаку.
Нині ця будівля, яка не має статусу пам’ятника архітектури, але є історичною забудовою, також належить кільком власникам, що відображається навіть на вигляді і кольорі фасаду. Колись із одного вікна будинку вже зробили окремий вхід з вулиці, тепер так само хочуть зробити зі ще одним вікном.
Нежитлове приміщення, до якого хочуть прорубати вхід з вулиці, до слова, належить одіозному бізнесмену Сергію Фаркашу, відомому ужгородцям з історії знищення будинку-крамниці Циріла Фунданича. За рахунок високої стелі власник хотів також обладнати у приміщенні антресоль, а щоб вона освітлювалася, проєктом передбачалося облаштування дахових вікон, які не мали бути помітні з боку вулиці.
Хоча на розгляд членів консультативної ради і представили паспорт всього фасаду, в цьому випадку власник також не мав намірів відремонтувати увесь фасад, а клопотав лише за свою частину. Розглянувши зауваження, члени ради під час голосування відмовили власнику у погодженні реконструкції.
Щодо третього питання, то члени ради мали розглянути пропозицію відомого орендаря замку Сент Міклош у Чинадієві Йосипа Бартоша, котрий планує встановити у своєму смт пам’ятник св. Миколаю. Автором роботи є Володимир Павлюк, пам’ятник буде встановлено не на території замку Сент Міклош, а в центрі Чинадієва. Вигляд скульптури члени ради не розглядали – це не входило наразі до їхньої компетенції. Вони мали проголосувати лише за доцільність встановлення такого пам’ятника на території селища міського типу. Оскільки історично покровителем замку Сент Міклош, як видно і з його назви, був св.Миколай, більшістю голосів члени ради підтвердили доцільність встановлення пам’ятника святому. Далі ж це питання розглядатимуть чиновники вже на місцевому рівні.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
