Мабуть, кожен дорослий ужгородець знає будівлю «Золотого ключика» на перехресті вулиць Корзо і Волошина – навіть, якщо не застав часів, коли на першому поверсі споруди працювало відоме кафе. Нещодавно «Про Захід» уже писав про плани реконструкції будівлі з облаштуванням ще одного мансардного поверху. Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА у грудні минулого року цей проєкт не підтримала, рекомендувавши власнику об’єкту спершу зробити історичне дослідження, проаналізувати нашарування різних часів, а тоді повторно надати пропозиції щодо можливого ремонту або реставрації будівлі. Й от на черговому засіданні консультативної ради представили новий проєкт, який суттєво відрізняється від попереднього.
Автор проєкту – львівський архітектор Віталій Могитич. Він узяв до уваги проведене історичне дослідження та старі зображення будівлі, запропонувавши максимально повернути об’єкту втрачені зовнішні елементи. Дослідження, на жаль, не змогло встановити точної дати зведення будівлі «Золотого ключика». Та на основі аналізу стилістичних, архітектурних та конструктивних рішень автори дослідження припускають, що її звели у кінці XVIII ст., з дещо меншою імовірністю – на початку XIX ст. У різні роки нею володіли представники знатних місцевих родин: юрист Людовик Черський, згодом – підприємець Абрагам Ґрос, у чехословацькі роки – Єремія Гершкович. «Вже у радянські часи перший поверх будівлі було пристосовано під заклад громадського харчування – кафе «Золотий ключик». Задля цього демонтували приставні дерев’яні вітрини та розширили дверні та віконні прорізи першого поверху, влаштувавши панорамні вітрини», – йдеться в історичній довідці проєкту. Там же описані зміни, які найбільше вплинули на вигляд будівлі. На зламі 1990-х та 2000-их років під час реконструкцій були змінені форма даху, його покриття, а також добудовані аттики з вікнами мансардного поверху. З кожним черговим ремонтом будинок №5 на Волошина втрачав свою ідентичність, а між тим дослідники вважають, що він належить до одного з найцінніших зразків стилю бароко на цій та сусідніх вулицях.
Повернути старовинній споруді її автентичну красу спробують вже за новим проєктом. Архітектор запропонував знести чужорідний аттик, відновивши автентичну форму даху. Замість аттику з’являться віконця-люкарні, також в якості компромісу з власником облаштують дахові вікна типу «Велюкс». Вкриють дах керамічною дахівкою. На фасаді за проєктом передбачене відновлення ліпного декору вікон, знову з’являться на деяких вікнах і красиві відкривні віконниці. Магазини на першому поверсі, як це було в минулому столітті, отримають дерев’яні вітрини.
Крім того, на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА розглядали зміни в паспорті опорядження фасаду будівлі юридичного факультету УжНУ на вулиці Капітульній, 26. Виконавці робіт, які нині тривають на цьому об’єкті, повідомили, що не можуть знайти листовий метал такого кольору, який був погоджений проєктом раніше, тож попросили змінити колір на темніший. Члени ради також просили розглянути інші варіанти опорядження цоколю будівлі, це питання розглядатимуть вже на наступному засіданні.
На вулиці Другетів консультативна рада погодила зведення двоповерхового житлового будинку з мансардою і підземним паркінгом. Будівля знаходитиметься на другій лінії забудови і з вулиці Другетів не проглядатиметься.
Так само позитивним було голосування за проєкт влаштування окремого входу до будівлі на вул. Гошовського, 2-4. Йдеться про історичну будівлю Дому народного здоров’я, зведену 1933 року в Малому Ґалаґові. Нині частина цієї будівлі належить містові, у ній працює дитяча поліклініка. І лише ця частина чомусь була свого часу внесена до списку нововиявлених пам’яток архітектури. Оскільки інша частина споруди не є пам’яткою, власник підвальних приміщень з боку вулиці Гойди захотів облаштувати окремий вхід та зробити приміщення комерційним. Для цього біля запланованого входу хочуть облаштувати траншею (її вже погодило Міністерство культури України) та огорожу. Незважаючи на те, що будівля колишнього Дому народного здоров’я є частиною району Малий Ґалаґов, який готують до внесення у список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, зміни буди членами консультативної ради погоджені.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
