Цієї весняної пори усі відділи Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора демонструють свої виконавські досягнення за рік.
4 травня 2023 року у великій концертній залі з великим успіхом пройшов звітний концерт студентів-піаністів. А інакше бути й не могло… Адже нинішні вихованці гідно утримують планку високого професіоналізму, закладену ще на момент заснування фортепіанного відділу нашого закладу.
Ще в далекому 1946 році тут викладали найкращі та найдостойніші піаністи Закарпаття. Майже усі вони були з вищою музичною освітою, а Дезидерій Задор – з аспірантською. Показово, що через багатонаціональний склад краю, в Ужгороді об’єдналися представники різних піаністичних шкіл Європи: Чехії, Угорщини, Італії та Австрії.
Так, Дезидерій Задор (перший закарпатець із аспірантською музичною освітою) – був одним із кращих випускників-піаністів Празької школи вищої майстерності, що підтвердив перемогою на Республіканському радіо-конкурсі піаністів імені Ф.Шопена.
Карел Воска – представляв італійську фортепіанну школу, закінчив в Італії консерваторію та музичну академію.
Зігизмунд Лендєл – перший піаніст-віртуоз на Закарпатті, продовжувач традицій Ференца Ліста, вчитель Дезидерія Задора.
Янка Гергей – талановита випускниця Празької консерваторії, наставниця Мар’яни Тиводар (Валковської), яка у подальшому виховала ціле сузір’я талановитих піаністів європейського рівня – Йожефа Єрміня, Етеллу Чуприк, Маріанну Сокач, Олену Туряницю та більшість педагогів-піаністів фортепіанного відділу нашого закладу.
Мавроматі – грек, викладач Я.Гергей, мав хорошу музичну освіту, здобуту наймовірніше у Відні.
Семіраміда Хосроєва – одна із кращих випускниць дореволюційної Петербурзької консерваторії.
З того часу пройшло 77 років, але фортепіанний відділ впевнено зберігає лідерські позиції. Він організовує міжнародні конкурси піаністів імені Д.Задора (в яких до складу журі входять відомі піаністи різних країн Європи), проводить чисельні майстер-класи з провідними піаністами України та світу. Як і колись, на фортепіанному відділі Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора викладають найдостойніші. Серед них три заслужених працівниці культури України – Сокач Маріанна Ернестівна, Теличко Тетяна Юріївна, Шутко Наталія Юріївна, доктор філософії – Тетерюк-Кінч Юлія Сергіївна, шість викладачок-методисток – Кассо Ганна Йосипівна, Лоскоріх Марія Юріївна, Тетерюк-Кінч Юлія Сергіївна, Сокач Маріанна Ернестівна, Теличко Тетяна Юріївна, Пал Мирослава Василівна, , а також багато інших талановитих викладачів, які дають прекрасні результати студентів на підсумкових атестаціях та при всупі у ВИШі.
Студенти відділу щорічно завойовують призові місця на найпрестижніших міжнародних конкурсах піаністів, а учасники цьогорічного звітного концерту (студенти різних курсів) виявилися багаторазовими лауреатами численних міжнародних конкурсів європейського рівня.
Програма нинішнього звітного концерту відділу виявилася багатою і різноманітною. Її основна смислова концепція – Україна в контексті Європи. На концерті прозвучали музичні твори, які, з одного боку, входять до «золотого фонду» піаністичного репертуару (композиції «великих романтиків» Ф.Шопена, Й.Брамса, А.Дворжака, Б.Сметани, які у свій час грав і Д.Задор, а також твори М.Лисенка, В.Косенка, М.Колесси), а з іншого відроджувалися забуті імена (С.Борткевича) та презентувалася сучасність (Ю.Шамо, Ф.Гассе).
Розпочався концерт «Угорськими танцями № 11 і 12» Йоганнеса Брамса у виконанні фортепіанного дуету студенток 2 курсу Юлії Абрамової та Анастасії Миць (клас викладача Сігеті Ольги Вікторівни). На сприйняття музики налаштовували короткі коментарі ведучої концерту Олени Крегул з поясненням, звідки у німецького композитора було така обізнаність з угорським фольклором. Виконавиці ж відіграли впевнено, надаючи можливість слухачам насолодитися угорським колоритом танцювальних мелодій, багатством тембральних фарб роялю та градаціями динамічних відтінків.
Ефектний початок концерту зіставився з різноплановим «українським блоком». Технічне й образно контрастне «Скерцо» Миколи Колесса, вдало виконане студенткою першого курсу Анастасією Гузинець (клас заслуженої працівниці культури України Шутко Наталії Юріївни), відобразило захоплення відомого західноукраїнського композитора Карпатами: нестримною стихією гірських потоків і невимовною красою ніжних квітів.
«Мрія» М. Лисенка, побудована на мелодії української народної пісні «На солодкім меду», у виконанні другокурсниці Радойчич Фредеріки (клас викладачки-методистки Пал Мирослави Володимирівни) заполонила серця слухачів щирістю почуттів, українською ментальністю та м’яким туше. Її однокурсниця Дарина Касинець (клас викладачки-методистки Лоскоріх Марії Юріївни) переконала, що твори пізньоромантичного композитора української діаспори Сергія Борткевича дедалі частіше починають звучати в Україні, а його концертний Етюд Ре-бемоль мажор (опус 15, №8) – це, направду, шедевр, що втілив широку гаму емоцій: від щемливих очікувань – до неймовірного піднесення із завмираючим просвітленням у коді. Гра Дарини була професійною та емоційною. Вона легко долала усі технічні складнощі твору.
Знамениту Токата Юрія Шамо ефектно виконала студентка 3курсу Амалія Візавер (клас викладачки-методистки Лоскоріх Марії Юріївни). Цим твором вона додала ритмів джазу і створила гарний настрій.
Центральні номери концерту полонили серця слухачів творами «великих романтиків» ХІХ – першої половини ХХ століття.
Цю частину концерту знову відкрив фортепіанний дует, тепер у складі студенток 2 курсу Дарини Касинець і Фридеріки Радойчич (клас старшого викладача Туряниці Олени Василівни) з прекрасним виконанням двох «Легенд» Антоніна Дворжака. Цікаво, що написані вони були для урочистого вечора, присвяченого 70-річчю від дня народження Ференца Ліста, на пошану славетному угорському піаністу, композитору, диригенту і музично-громадському діячеві. Мініатюри захопили слухачів мелодичною щедрістю, емоційною безпосередністю та різноманітним виявленням тембрових відтінків звучання роялю. Піаністки були добре зіграними, виявили музикальність і м’якість звукового подання.
Митці-романтики у своїй творчості прагнули віднайти образи ідеально-прекрасного, піднесеного, неповторного. Здебільшого, такому змісту відповідав жанр ноктюрна з його інтимною задушевністю, ласкавою мрійливістю, тонкістю та гнучкістю гармонічної мови, а також вишуканим мелодизмом. Саме такі риси були притаманні п’єсі «Втіха» Бедржіха Сметани, яка прозвучала у виконанні студентки 3 курсу Кароліни Ловської (клас викладачки-методистки Лоскоріх Марії Юріївни).
Достойне місце на звітному концерті посіла фортепіанна музика Фридерика Шопена. Провідною темою його творчості виявився образ батьківщини, що постав у музиці композитора і як світла згадка про безтурботну юність, і як незагоєна рана, спричинена трагічною боротьбою за державність. Незмінним символом величі, нескореності й доблесті Польщі у музиці видатного композитора був полонез – гордовитий, темпераментний танець, що воскрешав тріумфально-батальні картини історії.
На концерті прозвучало два різнопланових полонези Ф.Шопена: Полонез Ля-мажор у виконанні Василя Копинцю (клас викладачки-методистки Кассо Ганни Йосипівни) та Полонез до-дієз мінор у виконанні Олександри Дроздової (клас старшого викладача Туряниці Олени Василівни). Випускники музичного коледжу продемонстрували справжній професіоналізм і надали слухачам змогу насолодитися світовими шедеврами. Полонез Ля-мажор, що став музичною емблемою поляків, виявив гарне підведення до кульмінацій, цілісність виконання. Полонез до-дієз мінор, крайні розділи якого будувалися на контрастних зіставленнях невблаганної долі і людини, а середній – трансформував польський танець у поетичну замальовку ліричного настрою, продемонстрував піаністичну майстерність, насиченість форте і прозорість піано.
Музика Віктора Косенка, якого образно назвали «українським Шопеном», органічно доповнила шопенівські композиції. Драматичний, технічно складний концертний етюд сі-мінор з циклу «11 етюдів» (ор. В.Косенка майстерно виконала студентки 4 курсу Беатріс Бучок (клас викладачки Данко Мирослави Володимирівни).
Заключний блок концерту дав завершальну паралель між світовим музичним мистецтвом та українським.
Оригінальними та незвичними були два контрастних між собою етюди знаменитого американського композитора, актора та сценариста Філіпа Гласса, творчість якого характеризує демократичність, модернізм і мінімалізм. Студентка 4 курсу Христина Пригродська (клас старшого викладача Туряниці Олени Василівни) то «електризувала» слухачів нестримним пульсуючим тлом з його динамічними наростаннями та затиханнями, над яким височіла проста та ясна мелодія, то вводила в стан медитацій і глибоких роздумів, то спонукала слухачів із завмиранням серця очікувати кожний наступний звук…
Завершувала концерт популярна Рапсодія №2 («Думка-шумка») Миколи Лисенка. Розвиваючи на українському національному ґрунті традиції Ф.Ліста, М.Лисенко розкрив дві грані народного виконавця-кобзаря: у повільному розділі – його музикальність, у швидкому – віртуозність. Кожен з розділів містив цілий калейдоскоп найрізноманітніших варіантно-варіаційних перетворень. При цьому композитор органічно поєднав європейський піанізм з прийомами народного музикування.
Цей яскравий і високотехнічний твір вправно виконала студентка 3 курсу Юлія Мандзюк (клас заслуженої працівниці культури України Сокач Маріанни Ернестівни).
Загалом, концерт вдався. Вибудуваний за принципом емоційного наростання та поступового технічного ускладнення, він дав повне й різностороннє уявлення про фаховий рівень фортепіанного відділу сьогодні. Кращому сприйняттю музики допомагали короткі та влучні коментарі до творів ведучої концерту – студентки 2 курсу Крегул Олени. Анотації до творів писали кандидати мистецтвознавства Тетяна Іванівна Росул та Віра Василівна Мадяр-Новак.
Усі присутні отримали величезне задоволення від звітного концерту фортепіанного відділу. Публіка тепло приймала виконавців, дякувала їм гучними оплесками. Серед присутніх було чимало викладачів і студентів інших відділів, а також колишніх випускників, які залюбки поринули в атмосферу музичного коледжу та щиро раділи досягненням нинішніх студентів-піаністів.
Дякуємо організаторам, викладачам, студентам, усім причетним до цієї події. І не забуваймо дякувати нашим воїнам ЗСУ за можливість продовжувати формувати майбутнє української піаністичної школи на рівні найвищих європейських стандартів.
Віра Василівна Мадяр-Новак ,
кандидат мистецтвознавства,
викладач-методист комунального закладу
«Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д.Є.Задора»
Закарпатської обласної ради, заслужений діяч культури України
