Третє життя «Явірника»: як тепер виглядає відомий притулок для туристів (Фото)

Опубліковано:

Чому ми кажемо, що в «Явірника» зараз почалося третє життя? Та тому, що першим його життям можна вважати період до Другої світової війни – від 1936-го, коли його збудували і коли ним опікувався «Клуб чехословацьких туристів». Друге життя в розграбований після Другої світової війни притулок вдихнула Обласна дитяча екскурсійно-туристська станція, працівники якої у 1960-х фактично відновили будиночок, де могли будь-якого сезону зупинитися туристи. Ну а третє життя почалося у 2015-му, після того, як на «Явірнику» сталася пожежа. Історія ця наробила багато галасу, але, як і будь-яка новина, швидко забулася.

То що ж на місці легендарного «Явірника» зараз – дізнавався «Про Захід».

Притулок на Явірнику до кінця Другої світової війни

А «Явірник» (чи «Яворник», як притулок і загалом гору називають місцеві) просто переродився – інакше і не назвеш те, що можна побачити там зараз. На той час, коли у будиночку сталася пожежа, ним уже займалася громадська організація «Туристичне товариство «Карпатські Стежки». Виявилося, що ще з початку 90-х років притулок був у приватній власності і кілька разів перепродувався, хоча й продовжував виконувати свою функцію – приймав туристів. Щоправда, умови там були такими спартанськими, що з кожним роком популярність притулку знижувалася, й гостей там бувало все менше.

Як розповідає керівник проекту відновлення туристичного притулку, голова ГО «Туристичне товариство «Карпатські Стежки» Олександр Бурсанов, у січні 2015 року «Явірник» придбав член ради громадської організації Олександр Лучков, котрий давно мріяв відродити популярність цього легендарного місця. Новий власник (він, до слова, проживає в Мукачеві) здав будиночок в оренду «Карпатським стежкам», сподіваючись разом навести там лад.

«Коли ми приїхали на початку 2015 року на «Явірник», були вражені станом притулку, – згадує Олександр Бурсанов. – Там і всередині був жах, і територія була дуже захаращена. Грамотні архітектори провели для нас обстеження будівлі, після чого виявилося, що вона потребує серйозного ремонту. Старі ялинки, котрі росли поруч, корінням псували кам’яну основу будиночка, другий дерев’яний поверх струхлявів, дах протікав. Ми планували розібрати другий поверх (він, до слова, не був оригінальним – його звели вже в радянські часи), але перед початком ремонтних робіт запросили членів нашої організації та волонтерів на прибирання навколишньої території від сміття та чагарників. Саме під час прибирання і виникла пожежа, яку через сильний вітер і відсутність у будівлі бодай одного вогнегасника, члени організації не змогли самостійно загасити».

Коли сталася ця прикра подія, у соцмережах та ЗМІ з’явилася інформація про навмисний підпал будівлі. Олександр Бурсанов зізнається, що причини займання під стріхою досі є невідомими. Але як би там не було, та під час пожежі згоріло те, що і так в майбутньому хотіли розібрати. Історичної цінності другий поверх не становив, автентичною була лише кам’яна основа будівлі. Саме її порятунок став найпершим завданням для «Карпатських стежок».

«Нам важливо було зберегти загальні обриси будівлі, тому довелося піти на жертви – спиляти ялинки, які корінням розхитували кам’яну кладку, – розповідає Олександр Бурсанов. – Кам’яні стіни надійно укріпили, кладку розчистили і зовні, і зсередини. Далі з клеєного бруса, обробленого спеціальними вогнезахисними матеріалами, ми звели другий поверх, а під дахом, трошки піднявши його рівень, обладнали мансардний поверх. Загалом будиночок зовні вийшов дуже схожим на оригінал, але простір став функціональнішим і зручнішим. На першому поверсі ми обладнали кухню (тепер вперше в історії притулку там є вода) і простору залу з каміном, де туристи можуть разом зібратися, погрітися біля каміна, поїсти, провести якусь спільну зустріч. Там уже проводив тренінги Фонд дикої природи в Україні, збиралися на зустріч туристичні блогери, навіть проводили весілля для пари альпіністів-членів нашої організації. На другому поверсі знаходяться дві просторі кімнати загалом із 25 ліжками. У мансардному поверсі розташований приватний простір нашої організації».

Аби не переплановувати і не руйнувати цілісності старої будівлі, «Карпатські стежки» не обладнали оновлений притулок ані душовими, ані туалетами. Усі зручності знаходяться поруч – у новій невеличкій будівлі, зведеній спеціально для технічних потреб. Окрім душових та туалетів, там також є три невеличкі окремі кімнати для туристів, наприклад, для тих, хто подорожує парами або сім’ями. Окрім комфортних умов, з’явилися на «Явірнику» і технологічні новинки. Так, електроенергію притулок отримує завдяки сонячним панелям, розташованим на даху. Є там і своя міні-метеостанція, а незабаром запрацює зовнішня веб-камера, яка дасть можливість усім в реальному часі побачити, чим живе туристичний притулок на висоті понад 900 метрів: чи є там сніг, чи легко можна пройти тощо. За будиночком нині стежить охорона та доглядачі, котрі готові прийняти туристів у будь-яку пору року та будь-який час доби. І навіть якщо місць для всіх не вистачатиме, розмістити туристів можуть у великі критій альтанці, зведеній якраз для цих потреб.

 «Явірник» – не перший туристичний притулок, який відновлювала наша громадська організація, – веде далі Олександр Бурсанов. – «Карпатські стежки» об’єднують понад 200 активних туристів з усієї України і навіть з-за кордону, котрі не лише мандрують, а й маркують туристичні стежки, доглядають за хатинками-притулками в горах, всіляко розвивають інфраструктуру активного туризму в Карпатах. Відновлення «Явірника», на нашу думку, є дуже важливим для популяризації туризму в досить депресивному Великоберезнянському районі, де нині не часто бувають туристи. Колись наш притулок був таким популярним саме через нескладність маршруту. Піший похід на гору Явірник долали навіть діти, маршрут був безпечним і цікавим, а навколо відкривалися прекрасні краєвиди. Ми мріємо знову відродити популярність походів, як літніх так і зимових, у цій місцевості».

Оновлений туристичний притулок на Явірнику відкрився в тестовому режимі ще навесні 2018-го. З цієї нагоди на перилах будиночка навіть з’явилася міні-скульптурка Михайла Колодка, яка зображує туриста з великим наплічником. «Карпатські стежки» сподіваються, що культура туризму у нас лише зростатиме, що українці зрештою візьмуть приклад із європейських сусідів, котрі часто проводять свої вихідні активно – у горах. «Явірник» для цієї організації не є комерційним проектом, усі кошти від поселення туристів йдуть на утримання і розвиток притулку, навколишньої території та туристичних стежок. Тож третє життя 83-річного «Явірника» триває.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»                   

Про Захід