Що таке соціальна дистанція

Опубліковано:

Соціальна дистанція (з англійської мови – social distance) — це безпечна відстань між людьми, яка не дає можливості поширюватись вірусам чи іншим інфекціям.

Цим поняттям зараз позначають один зі способів запобігання поширенню коронавірусу. Іншими словами соціальна дистанція — це комбінація нефармацевтичних методів контролю, спрямована на сповільнення розповсюдження небезпечних хвороб. Перш за все йдеться буквально про відстань між людьми на вулиці та у приміщенні. Але до цього поняття також входить і дистанціювання від інших за допомогою самоізоляції або карантину. Під час пандемії коронавірусу, у Європі та США соціальна дистанція стала одним з основних засобів запобігання швидкому поширенню COVID-19 на ряду із карантином*.

Що я маю робити?

  1. Уникати людних місць.
  2. Скасувати зустрічі та посиденьки.
  3. Мінімізувати кількість пересування містом чи населеним пунктом.
  4. Мінімізувати контакти із поверхнями спільного користування.
  5. Працювати з дому, якщо є така можливість.
  6. Якщо ви все ж вимушені комунікувати з людьми, тримати дистанцію у два метри.
  7. Уникати фізичного контакту потисканням рук та «дай п’ять»

Соціальна дистанція не лікує від коронавірусу, але сповільнює його поширення.

Частина людей або хворіє пізніше, або взагалі не хворіє. Через це кількість інфікованих поширюється не стрибкоподібно, а рівномірно, тому медичні заклади можуть уникнути перевантажень.

Чому я маю це робити?

Професорка з медичної політики та менеджменту університету Джорджа Вашингтона Леана Вен вважає, що соціальна дистанція може бути найкращим захистом у боротьбі з коронавірусом на даний момент.

«Не потрібно ніяких медикаментів, це кроки, які може зробити кожен з нас. Наприклад, уникати масових зібрань, урядам та приватним компаніям вводити певні обмеження. Наприклад, скасовувати мітинги, закривати школи. Це все види заходів соціальної дистанції».

Якщо людина вчасно самоізолюється, то вона не лише не підхопить хворобу сама, а й не заражатиме інших людей. Важливість соціальної дистанції можна побачити на прикладі Італії, Південної Кореї та Ірану. Через невчасно запроваджені обмеження на масові зібрання та самоізоляцію у цих країнах кількість хворих збільшилась від сотні до понад 5 тисяч менш ніж за 2 тижні.

«Якщо нам вдасться розподілити кількість інфікувань впродовж довшого періоду часу, ми зменшимо навантаження на системи охорони здоров’я, ми зможемо запобігти переобтяженню лікарень», — пояснює професорка.

Соціальна дистанція працює – це було доведено ще понад 100 років тому у США під час пандемії іспанського грипу у 1918 році. Міста Сент-Луїс та Філадельфія зіткнулись з хворобою, але вони почали діяти по-різному. У Філадельфії місцева влада дозволила провести багатотисячний парад, а в Сент-Луїсі влада закрила школи, театри та бари. Лікарні у Філадельфії були переповнені. На кожні 100 тисяч населення там помирало понад 250 людей. У Сент-Луїсі ж лікарні справлялись з потоком людей й через заходи, вжиті місцевою владою, кількість смертей від хвороби на кожні 100 тисяч населення була близько 50.

Вжиття радикальних заходів, таких як закриття шкіл, скасування громадських зібрань та відправлення людей додому з роботи, може здатися надмірною реакцією, коли мало людей у місті чи державі заражені. Однак такі заходи найбільш ефективні саме на початку спалаху. Reuters показали, як один пацієнт із COVID-19 у Південній Кореї, так званий пацієнт 31, мав прямий контакт із 1160 людьми. Не будь пацієнтом 31.

Звісно, COVID-19 не може поширюватися експоненціально вічно. З часом люди починають формувати імунітет до цієї хвороби, а заражені починають одужувати, тож існує природний поріг. Проте існують характерні ознаки пандемії: захворювання шириться спалахами — від піків до зменшень кількості випадків. Саме у наших руках знизити цей пік. Це збереже цінний час для медичних працівників, дозволяючи їм організувати додаткові ліжка, запастися апаратами для вентиляції легень, при цьому не маючи перевантажених лікарень. Пом’якшення кривої із випадками кількості інфікованих з часом може врятувати життя. А в місцях, де система охорони здоров’я працює на своїх останніх можливостях, це може стати критичним чинником.

Давайте разом свідомо берегти одне одного!!!

Закарпатська ендоклініка

Про Захід